77. Які явища характеризують секторні діаграми, як їх будують?

Секторні діаграми являють собою графічні зображення на площі круга, розділеного радіусами на окремі сектори за кількістю різновидів номінальних ознак. Ці діаграми застосовуються для наочної ілюстрації структури явища, для характеристики питомих ваг окремих частин цілого, для виявлення структурних зрушень. На секторних діаграмах можуть зображуватись частини абсолютних величини явищ, або їх процентний вираз. Для побудови секторної діаграми, яка характеризує абсолютні величини, спочатку потрібно знайти радіуси кругів, добувши квадратні корені з цих абсолютних величин. Якщо секторна діаграма враховує лише питомі ваги частин явища, абстрагуючись від розмірів явища, креслять круги однакових діаметрів. Вся величина явища приймається за 100 %, розраховуються долі окремих його частин в процентах. Круг розробляється на сектори пропорціонально частинам зображуваного цілого. Секторні діаграми виразні в тих випадках, коли досліджувана сукупністьділиться не більше ніж на 4-5 частин і спостерігаються помітні структурні зрушення. Якщо ж структурні зрушення незначні, або сукупність ділиться на більше число секторів, тоді для графічного зображення структури доцільно використовувати стовпчикові або стрічкові діаграми.

78. Як будують стовпчикові та стрічкові діаграми, що вони характеризують?

Стовпчикові діаграми являють собою найбільш простий, наочний і широко розповсюджений вид графіків в одному вимірі. В них статистичні дані зображаються у вигляді стовпчиків -прямокутників однакової ширини, розміщених вертикально по осі абсцис і однакової або різної висоти. Кожний окремий стовпчик характеризує окремий об'єкт. Загальне число стовпчиків дорівнює числу порівнюваних об'єктів. Віддаль між стовпчиками береться однакова, але інколи стовпчики розташовують упритул один до одного. Стовпчикові діаграми застосовуються: 1) при порівнянні між собою різних явищ; 2) для зображення явищ у часі; 3) для відображення структури явищ. Різновидом стовпчикової діаграми є гістограма, за допомогою якої зображуються варіаційні ряди розподілу. Щоб побудувати стовпчикову діаграму для характеристики порівняння і динаміки явищ, треба накреслити прямокутну систему координат. Кожне значення порівнюваного показника зображується у вигляді вертикального прямокутного стовпчика. Основи всіх стовпчиків розташовані на горизонтальній осі координатної системи, тобто на осі абсцис. Ширина кожного стовпчика береться довільна, але обов'язково однакова. Довжина кожного стовпчика залежить від величини показника, який нанесено у відповідному масштабі по осі ординат. Проміжки між стовпчиками також слід робити однакові. Стовпчики обов'язково повинні бути заштриховані або зафарбовані, але обов'язково однаково. Загальна кількість стовпчиків повинна відповідати загальній кількості об'єктів або проміжків (моментів) часу. Але якщо показників значна кількість, то треба будувати не більше 8—10 стовпчиків, щоб графік не втратив наочності. Стовпчикові і стрічкові діаграми взаємозамінні, так як в обох випадках використовується один вимір - висота стовпчика або довжина стрічки. Зображення діаграм у вигляді стрічок краще ніж у вигляді стовпчиків, так як при цьому вигідніше кожному прямокутнику дати відповідну горизонтальну назву. Стрічкові діаграми. На відміну від стовпчикових, при побудові стрічкових діаграм прямокутники, якими зображують розмір явищ, розташовують не по вертикалі, а по горизонталі.