
- •Предмет і метод статистики, основні риси
- •2. Які галузі статистики ви знаєте?
- •3. Назвіть специфічні методи статистичного дослідження явищ
- •4. Що таке статистичні показники?
- •5. Організація статистичної служби. Завдання статистики в умовах ринкової економіки
- •6. Охарактеризуйте етапи статистичного дослідження
- •7, 9, 10,11. Сутність та організаційні форми статистичного спостереження
- •8. Види статистичного спостереження
- •12. Що входить до програмно-методологічних та організаційних питань статистичного спостереження?
- •1. Програмно-методологічна частина
- •2. Організаційна частина
- •13. Які завдання вирішує статистика за допомогою методу групувань?
- •14. У чому полягають принципи вибору групувальної ознаки та утв-ня груп
- •15. Що таке критичний момент під час проведення спеціально організованих спостережень?
- •16. Способи проведення статистичного спостереження
- •17. Що ви розумієте під статистичною сукупністю. Одиниця сукупності та її ознаки
- •19. Які бувають помилки статистичного спостереження і форми контролю результатів спостереження
- •20. Різновиди несуцільного спостереження та їх характеристика.
- •21. Сутність статистичної звітності та її види.
- •22. Поняття про статистичне зведення та групування.
- •23. Назвіть види групувань та гру вальних ознак.
- •24. Визначення груп та величини рівновеликого інтервалу.
- •25. Коли використовуються нерівні інтервали в групуваннях. Техніка побудови.
- •26. Вторинне групування , їх завдання та техніка перегрупування.
- •27. Статистичні таблиці, їх види та складові елементи.
- •28.Вимоги до статистичної таблиці та правила побудови.
- •29.Назвіть види рядів розподілу. Техніка їх побудови.
- •30. Які графіки використовують для зображення рядів розподілу
- •31. Абсолютні величини, їх види, одиниці вимірювання.
- •32.Які види відносних величин ви знаєте, способи їх розрахунку.?
- •33. В якій формі можна виражати відносні величини.
- •34.Що виражають відносні величини структури їх координації.
- •35.Види і форми середніх величин, область їх застосування.
- •36.Суть і значення середніх велечин.Центральна тенденція ряду розподілу.
- •38. У чому особливість середньої гармонічної? За яких умов вона використовується?
- •39. Як визначається, коли використовується середня геометрична?
- •40. Середня хронологічна. Техніка обчислення та випадки застосування.
- •41.Які математичні властивсті притаманні середній арифметичній?
- •42.Які види узагальнювальних величин називають структурними середніми?
- •43.Визначення моди і медіани в рядах розподілу.
- •44.Варіація ознак. Розрахунок показників варіації .
- •45.Що розуміють під варіацією ознаки? Як її розраховують?
- •46.Які види дисперсій ви знаєте?
- •47.Коефіцієнт варіації. Техніка обчислення, економічний зміст.
- •48.Ряди динаміки, основні вимоги до їх побудови.
- •49.Що називають рядом динаміки?Основні елементи ряду динаміки.
- •50.Класифікація рядів динаміки.
- •51.Визначення основної тенденції розвитку в рядах динаміки.
- •52.Як виміряти інтенсивність динаміки? Чим відрізняються базисні та ланцюгові характеристики динаміки?
- •53.Обчислення абсолютного приросту базисним і ланцюговим способами, взаємозв*язок показників.
- •54.Взаємозв*язок між коефіцієнтом зростання,темпом зростання та темпом приросту.
- •55.Способи обчислення середніх показників ряду динаміки.
- •56.Як визначається середній рівень моментного та інтервального ряду динаміки?
- •57.Визначення індексу як статистичного показника. Основні елементи загального індексу.Назвіть конкретні види економічних індексів.
- •58.Індекси постійного та змінного складу.Техніка обчислення, економічний зміст.
- •59.Умови використання загальних індексів агрегатної форми та середніх індексів.
- •60.Загальні індекси цін, фізичного обсягу і вартості. Взаємозв*язок індексів.
- •61. Агрегатний індекс, як основна форма загального індексу. Основні агрегатні індекси.
- •64. У чому суть вибіркового спостереження? Які його переваги перед іншими видами спостереження?
- •65. Основні види та схеми відбору їх характеристика.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •67. Помилки вибіркового спостереження.
- •68. Визначення необхідної чисельності вибірки.
- •69. Способи виявлення причинного зв’язку між ознаками.
- •70. Види взаємозв’язків між ознаками.
- •71. Суть кореляційно-регресійного аналізу. Етапи проведення кореляційного аналізу.
- •72. Як вимірюється щільність зв’язку між ознаками? Як розраховується коефіцієнт кореляції і детермінації.
- •73. Прямолінійна і криволінійна регресія. Побудова рівнянь зв’язку.
- •76. Макети графіків та способи їх побудови.
- •77. Які явища характеризують секторні діаграми, як їх будують?
- •78. Як будують стовпчикові та стрічкові діаграми, що вони характеризують?
- •79. У чому переваги лінійних діаграм, для чого їх використовують, правила їх побудови.
76. Макети графіків та способи їх побудови.
Лінійна діаграма відображує розмір показника у формі ліній різної довжини, які утворюються в результаті з'єднання крапок у координатному полі. Одним із видів лінійних діаграм є лінійний графік виконання плану та обліково-плановий графік. Застосовують лінійні діаграми в основному для вивчення розвитку явищ у часі. До будови лінійних діаграм ставлять такі вимоги: 1) діаграма повинна читатися по горизонталі зліва на право, по вертикалі - знизу вверх; 2) на осі ординат обов'язково позначається нульова величина. У випадках, коли дотримання цього правила пов'язане зі значним зменшенням масштабу та погіршенням наочності, слід зробити розрив по всіх ординатах ( при цьому нульова лінія зберігається.); 3) відрізки на осі абсцис повинні відповідати інтервалам (для рядів динаміки - періоду часу); 4) нульова лінія повинна різко відрізнятися від інших паралельних ліній ; 5) при побудові діаграми із застосуванням процентної шкали треба чітко виділити лінію, яка означає 100 %; 6) крива лінія діаграми повинна різко відрізнятися від ліній сітки; 7) цифрові показники розміщують на графіку таким чином, щоб їх можна було легко прочитати; 8) площа графіка повинна бути квадратною або прямокутною. Стовпчикові діаграми. На цьому виді діаграми статистичні дані зображують у вигляді прямокутників (стовпчиків) однакової ширини. Розташовують їх вертикально чи горизонтально. Величину явищ характеризує висота стовпчика. Стовпчикові діаграми застосовуються: 1) при порівнянні між собою різних явищ; 2) для зображення явищ у часі; 3) для відображення структури явищ. Розглянемо основні правила побудови стовпчикових діаграм: 1) ширина стовпчиків та відстань між ними повинні бути однаковими; 2) стовпчики розташовують від меншого до більшого або навпаки (просторова модель); 3) в основі стовпчиків проводиться та виділяється базова лінія; 4) вказується назва і цифрові дані стовпчиків; 5) на шкалі повинні бути поділки, основні з яких позначаються цифрами; 6) вказують одиницю виміру. Різновидом стовпчикової діаграми є гістограма, за допомогою якої зображуються варіаційні ряди розподілу. Стрічкові діаграми. На відміну від стовпчикових, при побудові стрічкових діаграм прямокутники, якими зображують розмір явищ, розташовують не по вертикалі, а по горизонталі. Вимоги, що ставляться до побудови цього виду діаграм, аналогічні вимогам до стовпчикових діаграм. Секторні діаграми являють собою коло, поділене на сектори, величини яких відповідають ( у пропорціях) зображуваним розмірам явищ. Секторні діаграми будують для відображення структури явищ. Прямокутні діаграми. Цей вид діаграм величину досліджуваних явищ зображує у вигляді площ. Прямокутні діаграми застосовують для зображення явищ, які змінюються у часі, а також для порівняння різних величин у просторі. Квадратні діаграми використовують при порівнянні абсолютних величин. Для визначення сторони квадрата слід добути квадратний корінь із досліджуваних (діаграмованих) величин. Колові діаграми своєю площею відображують величину досліджуваних явищ. Вони ґрунтуються на використанні площі кола для ілюстрації порівнюваних однорідних величин. При їх побудові береться до уваги, що площі кіл відносяться між собою як квадрати їх радіусів. Для визначення радіуса кола необхідно добути квадратний корінь із діаграмової величини; на цій основі накреслити його в певному масштабі й за його величиною описати коло. Радіальні діаграми. Цей вид діаграм застосовується для графічного зображення явищ, які змінюються в замкнуті календарні строки. В основу їх побудови покладено полярну систему координат, де за вісь абсцис приймається коло, за весь ординат - його радіуси.