
- •Предмет і метод статистики, основні риси
- •2. Які галузі статистики ви знаєте?
- •3. Назвіть специфічні методи статистичного дослідження явищ
- •4. Що таке статистичні показники?
- •5. Організація статистичної служби. Завдання статистики в умовах ринкової економіки
- •6. Охарактеризуйте етапи статистичного дослідження
- •7, 9, 10,11. Сутність та організаційні форми статистичного спостереження
- •8. Види статистичного спостереження
- •12. Що входить до програмно-методологічних та організаційних питань статистичного спостереження?
- •1. Програмно-методологічна частина
- •2. Організаційна частина
- •13. Які завдання вирішує статистика за допомогою методу групувань?
- •14. У чому полягають принципи вибору групувальної ознаки та утв-ня груп
- •15. Що таке критичний момент під час проведення спеціально організованих спостережень?
- •16. Способи проведення статистичного спостереження
- •17. Що ви розумієте під статистичною сукупністю. Одиниця сукупності та її ознаки
- •19. Які бувають помилки статистичного спостереження і форми контролю результатів спостереження
- •20. Різновиди несуцільного спостереження та їх характеристика.
- •21. Сутність статистичної звітності та її види.
- •22. Поняття про статистичне зведення та групування.
- •23. Назвіть види групувань та гру вальних ознак.
- •24. Визначення груп та величини рівновеликого інтервалу.
- •25. Коли використовуються нерівні інтервали в групуваннях. Техніка побудови.
- •26. Вторинне групування , їх завдання та техніка перегрупування.
- •27. Статистичні таблиці, їх види та складові елементи.
- •28.Вимоги до статистичної таблиці та правила побудови.
- •29.Назвіть види рядів розподілу. Техніка їх побудови.
- •30. Які графіки використовують для зображення рядів розподілу
- •31. Абсолютні величини, їх види, одиниці вимірювання.
- •32.Які види відносних величин ви знаєте, способи їх розрахунку.?
- •33. В якій формі можна виражати відносні величини.
- •34.Що виражають відносні величини структури їх координації.
- •35.Види і форми середніх величин, область їх застосування.
- •36.Суть і значення середніх велечин.Центральна тенденція ряду розподілу.
- •38. У чому особливість середньої гармонічної? За яких умов вона використовується?
- •39. Як визначається, коли використовується середня геометрична?
- •40. Середня хронологічна. Техніка обчислення та випадки застосування.
- •41.Які математичні властивсті притаманні середній арифметичній?
- •42.Які види узагальнювальних величин називають структурними середніми?
- •43.Визначення моди і медіани в рядах розподілу.
- •44.Варіація ознак. Розрахунок показників варіації .
- •45.Що розуміють під варіацією ознаки? Як її розраховують?
- •46.Які види дисперсій ви знаєте?
- •47.Коефіцієнт варіації. Техніка обчислення, економічний зміст.
- •48.Ряди динаміки, основні вимоги до їх побудови.
- •49.Що називають рядом динаміки?Основні елементи ряду динаміки.
- •50.Класифікація рядів динаміки.
- •51.Визначення основної тенденції розвитку в рядах динаміки.
- •52.Як виміряти інтенсивність динаміки? Чим відрізняються базисні та ланцюгові характеристики динаміки?
- •53.Обчислення абсолютного приросту базисним і ланцюговим способами, взаємозв*язок показників.
- •54.Взаємозв*язок між коефіцієнтом зростання,темпом зростання та темпом приросту.
- •55.Способи обчислення середніх показників ряду динаміки.
- •56.Як визначається середній рівень моментного та інтервального ряду динаміки?
- •57.Визначення індексу як статистичного показника. Основні елементи загального індексу.Назвіть конкретні види економічних індексів.
- •58.Індекси постійного та змінного складу.Техніка обчислення, економічний зміст.
- •59.Умови використання загальних індексів агрегатної форми та середніх індексів.
- •60.Загальні індекси цін, фізичного обсягу і вартості. Взаємозв*язок індексів.
- •61. Агрегатний індекс, як основна форма загального індексу. Основні агрегатні індекси.
- •64. У чому суть вибіркового спостереження? Які його переваги перед іншими видами спостереження?
- •65. Основні види та схеми відбору їх характеристика.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •67. Помилки вибіркового спостереження.
- •68. Визначення необхідної чисельності вибірки.
- •69. Способи виявлення причинного зв’язку між ознаками.
- •70. Види взаємозв’язків між ознаками.
- •71. Суть кореляційно-регресійного аналізу. Етапи проведення кореляційного аналізу.
- •72. Як вимірюється щільність зв’язку між ознаками? Як розраховується коефіцієнт кореляції і детермінації.
- •73. Прямолінійна і криволінійна регресія. Побудова рівнянь зв’язку.
- •76. Макети графіків та способи їх побудови.
- •77. Які явища характеризують секторні діаграми, як їх будують?
- •78. Як будують стовпчикові та стрічкові діаграми, що вони характеризують?
- •79. У чому переваги лінійних діаграм, для чого їх використовують, правила їх побудови.
64. У чому суть вибіркового спостереження? Які його переваги перед іншими видами спостереження?
Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, який застосовують при вивченні різноманітних закономірностей суспільного життя. Відмінність його від інших видів несуцільного спостереження полягає в тому, що його проведення і поширення результатів на всю масу досліджуваних явищ спираються на використання математики. Застосування його дає можливість значно швидше з меншими витратами часу і матеріальних засобів одержати результати. Вибірковий метод дає змогу обстежити сімейні бюджети населення, вивчити громадську думку. Сутність вибіркового спостереження полягає в тому, що з усієї сукупності за певними правилами відбирається заздалегідь обумовлена частина сукупності (кожна четверта, або п'ята, або десята одиниця), яка ретельно вивчається. Результати цього часткового спостереження поширюються на всю генеральну сукупність з урахуванням похибки репрезентативності. При відборі одиниць у вибіркову сукупність повинна бути забезпечена рівна можливість потрапити у вибірку кожної з одиниць сукупності. Порівняно з суцільним спостереженням вибіркове спостереження має певні переваги, оскільки воно потребує менше коштів і часу для його проведення, при цьому також зменшуються й помилки реєстрації. При проведенні вибіркового спостереження завжди присутня помилка (похибка репрезентативності), оскільки частина завжди відрізняється від цілого. Інакше кажучи, похибка репрезентативності визначає розбіжність між одержаними даними і тими, які б ми мали, якщо б вивчали всі одиниці сукупності без винятку. Причому вона існує завжди. Спираючи на формули, розроблені теорією імовірності, можна заздалегідь розрахувати її величину. Отже, основною вимогою до вибіркових спостережень є їх репрезентативність — властивість вибіркового масиву відтворювати характеристики всієї сукупності. Теорія і практика проведення вибіркового спостереження показують, що воно при правильній його організації дає достовірні дані, які цілком придатні для використання. Середні та відносні показники, отримані при вибірковому спостереженні, досить точно відтворюють відповідні показники всієї сукупності. До вибіркового спостереження внаслідок випадковості відбору одиниць сукупності можуть бути застосовані закон великих чисел і теореми теорії імовірності, що дають можливість обчислити межу помилок, допущених при вибірковому спостереженні. Переваги вибіркового спостереження перед суцільним реалізуються лише при додержанні наукових принципів його організації і проведення, насамперед неупередженого, випадкового відбору одиниць для спостереження. Вибіркова сукупність повинна повністю відтворювати склад генеральної сукупності. Принцип випадковості відбору забезпечує всім одиницям генеральної сукупності рівні можливості потрапити у вибіркову сукупність.
65. Основні види та схеми відбору їх характеристика.
Основний принцип правильності відбору - строго об'єктивний підхід до відбору одиниць спостереження. Якщо цей принцип порушується і одиниці відбираються суб'єктивно, то результати такого спостереження не можна поширювати на генеральну сукупність, вони можуть бути застосовані лише щодо тієї частини, яка підлягала спостереженню. Назва вибіркової сукупності зумовлюється способом відбору одиниць, тобто схемою її формування. За таких принципів утворюється класифікація видів вибірки. При розгляді питань способів відбору (видів вибірок) будемо притримуватися традиційної їх класифікації : 1) власне випадковий відбір; 2) механічний відбір; 3) типовий відбір ; 4) серійний відбір ; 5) комбінований відбір. Власне випадковий спосіб відбору - це такий спосіб формування вибіркової сукупності, коли відбір одиниць з генеральної сукупності здійснюється у випадковому порядку. Випадковість відбору полягає у дотриманні принципу однакової можливості для всіх одиниць генеральної сукупності потрапити у вибірку. Механічний відбір. Механічним називається відбір, при якому генеральна сукупність поділяється на рівні частини відповідно до природного розташування її одиниць (географічного, просторового, алфавітного тощо) і з кожної частини обстежується одна одиниця. Тобто одиниці відбирають через рівні проміжки у порядку розташування їх сукупності. Типовий відбір. При типовому відборі сукупність попередньо розбивається на більш однорідні групи. Суть його зводиться до типового районування досліджуваної сукупності на однорідні групи з наступним відбором за власне випадковим принципом або механічним. Цей тип відбору також обмежує принцип рівної ймовірності. На точність результатів вибірки тут позитивно впливає сам принцип районування, адже він "знімає" вплив міжгрупової варіації ознак, що зумовлює менший розмір квадратичної помилки. Серійний відбір. Для розглянутих вище способів відбору (власне випадкового, механічного, типового) характерним є, що відбір одиниць з генеральної сукупності здійснюється в індивідуальному порядку. На практиці інколи виявляється доцільним проводити відбір не окремих одиниць, а цілих груп (серій, гнізд), котрі підлягають потім суцільному обстеженню. Групи (серії) відбирають за методом власне випадкової безповторної вибірки або способом механічного відбору. Багатоступенева вибірка. Значна частина великих вибіркових обстежень здійснюється не на підставі одного способу відбору, а комбінуванні ( поєднанні) двох і більше способів, які утворюють ступені відбору. Так, типовий відбір поєднують з кількома стадіями (ступенями) відбору. При цьому кожна стадія має свою одиницю відбору. Така вибірка називається багатоступеневою або комбінованою. Так, типовий відбір поєднують з кількома стадіями (ступенями) відбору. При цьому кожна стадія має свою одиницю відбору. Така вибірка називається багатоступеневою або комбінованою.