
- •Предмет і метод статистики, основні риси
- •2. Які галузі статистики ви знаєте?
- •3. Назвіть специфічні методи статистичного дослідження явищ
- •4. Що таке статистичні показники?
- •5. Організація статистичної служби. Завдання статистики в умовах ринкової економіки
- •6. Охарактеризуйте етапи статистичного дослідження
- •7, 9, 10,11. Сутність та організаційні форми статистичного спостереження
- •8. Види статистичного спостереження
- •12. Що входить до програмно-методологічних та організаційних питань статистичного спостереження?
- •1. Програмно-методологічна частина
- •2. Організаційна частина
- •13. Які завдання вирішує статистика за допомогою методу групувань?
- •14. У чому полягають принципи вибору групувальної ознаки та утв-ня груп
- •15. Що таке критичний момент під час проведення спеціально організованих спостережень?
- •16. Способи проведення статистичного спостереження
- •17. Що ви розумієте під статистичною сукупністю. Одиниця сукупності та її ознаки
- •19. Які бувають помилки статистичного спостереження і форми контролю результатів спостереження
- •20. Різновиди несуцільного спостереження та їх характеристика.
- •21. Сутність статистичної звітності та її види.
- •22. Поняття про статистичне зведення та групування.
- •23. Назвіть види групувань та гру вальних ознак.
- •24. Визначення груп та величини рівновеликого інтервалу.
- •25. Коли використовуються нерівні інтервали в групуваннях. Техніка побудови.
- •26. Вторинне групування , їх завдання та техніка перегрупування.
- •27. Статистичні таблиці, їх види та складові елементи.
- •28.Вимоги до статистичної таблиці та правила побудови.
- •29.Назвіть види рядів розподілу. Техніка їх побудови.
- •30. Які графіки використовують для зображення рядів розподілу
- •31. Абсолютні величини, їх види, одиниці вимірювання.
- •32.Які види відносних величин ви знаєте, способи їх розрахунку.?
- •33. В якій формі можна виражати відносні величини.
- •34.Що виражають відносні величини структури їх координації.
- •35.Види і форми середніх величин, область їх застосування.
- •36.Суть і значення середніх велечин.Центральна тенденція ряду розподілу.
- •38. У чому особливість середньої гармонічної? За яких умов вона використовується?
- •39. Як визначається, коли використовується середня геометрична?
- •40. Середня хронологічна. Техніка обчислення та випадки застосування.
- •41.Які математичні властивсті притаманні середній арифметичній?
- •42.Які види узагальнювальних величин називають структурними середніми?
- •43.Визначення моди і медіани в рядах розподілу.
- •44.Варіація ознак. Розрахунок показників варіації .
- •45.Що розуміють під варіацією ознаки? Як її розраховують?
- •46.Які види дисперсій ви знаєте?
- •47.Коефіцієнт варіації. Техніка обчислення, економічний зміст.
- •48.Ряди динаміки, основні вимоги до їх побудови.
- •49.Що називають рядом динаміки?Основні елементи ряду динаміки.
- •50.Класифікація рядів динаміки.
- •51.Визначення основної тенденції розвитку в рядах динаміки.
- •52.Як виміряти інтенсивність динаміки? Чим відрізняються базисні та ланцюгові характеристики динаміки?
- •53.Обчислення абсолютного приросту базисним і ланцюговим способами, взаємозв*язок показників.
- •54.Взаємозв*язок між коефіцієнтом зростання,темпом зростання та темпом приросту.
- •55.Способи обчислення середніх показників ряду динаміки.
- •56.Як визначається середній рівень моментного та інтервального ряду динаміки?
- •57.Визначення індексу як статистичного показника. Основні елементи загального індексу.Назвіть конкретні види економічних індексів.
- •58.Індекси постійного та змінного складу.Техніка обчислення, економічний зміст.
- •59.Умови використання загальних індексів агрегатної форми та середніх індексів.
- •60.Загальні індекси цін, фізичного обсягу і вартості. Взаємозв*язок індексів.
- •61. Агрегатний індекс, як основна форма загального індексу. Основні агрегатні індекси.
- •64. У чому суть вибіркового спостереження? Які його переваги перед іншими видами спостереження?
- •65. Основні види та схеми відбору їх характеристика.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •67. Помилки вибіркового спостереження.
- •68. Визначення необхідної чисельності вибірки.
- •69. Способи виявлення причинного зв’язку між ознаками.
- •70. Види взаємозв’язків між ознаками.
- •71. Суть кореляційно-регресійного аналізу. Етапи проведення кореляційного аналізу.
- •72. Як вимірюється щільність зв’язку між ознаками? Як розраховується коефіцієнт кореляції і детермінації.
- •73. Прямолінійна і криволінійна регресія. Побудова рівнянь зв’язку.
- •76. Макети графіків та способи їх побудови.
- •77. Які явища характеризують секторні діаграми, як їх будують?
- •78. Як будують стовпчикові та стрічкові діаграми, що вони характеризують?
- •79. У чому переваги лінійних діаграм, для чого їх використовують, правила їх побудови.
30. Які графіки використовують для зображення рядів розподілу
Для наглядного зображення варіаційного ряду використовують такі графіки як: полігон, гістограма, кумулята, огіва, крива концентрації (Лоренца), крива Парето, показникова крива, антимода та ін.
Полігон - це графічне зображення варіаційного ряду в прямокутній системі координат, при котрому величина ознаки відкладається на осі абсцис, частоти або частки (щільність розподілу) -на осі ординат.
Частіше полігон застосовується для зображення дискретного варіаційного ряду, однак може використовуватись і для інтервального ряду.
3 метою ілюстрації деяких графіків рядів розподілу використовуємо дані табл. 9.6. Так, за цими даними графік полігону матиме вигляд:
За допомогою полігона можна визначити також моду, для цього з його вершини опускають перпендикуляр на вісь абсцис, а точка їх перетину і буде модальною величиною. В нашому прикладі мода відповідає врожайності 47 центнерів з гектара озимої пшениці.
Гістограма - це графічне зображення інтервального варіаційного ряду у вигляді прямокутників відповідної висоти, основи яких знаходяться, як певні відрізки, на осі абсцис, і, які відповідають інтервалам зміни ознаки. Висоти прямокутників пропорційні при рівності інтервалів частотам або часткам інтервалів, а при нерівності -абсолютним або відносним щільностям, що робить гістограму незалежною від ширини інтервалів.
Гістограму ряду розподілу за даними табл. 9.6 наведемо на мал. 9.5.
Для графічного визначення моди за допомогою гістограми пунктирними лініями з'єднують верхні кути модального інтервалу і стовпчиків, що прилягають до нього. Модою буде перетин осі абсцис перпендикуляром, опущеним з точки зіткнення цих прямих, як показано на мал. 9.5. Цей метод більш коректно оцінює модальну величину, так як враховує передмодальну і післямодальну частоти, тобто за гістограмою мода дорівнює 46,67 центнери з гектара. Графічне визначення моди можливе тільки у варіаційних рядах розподілу з рівними інтервалами.
Двобічну гістограму використовують для графічного зображення комбінаційних розподілів, де одна групувальна ознака приймає два значення, а друга - кількість груп з рівними інтервалами.
Для її побудови по осі ординат відкладають межі інтервалів за першою ознакою, а на осі абсцис по обидві сторони від осі ординат - однакові відрізки для часток або частот розподілу за другою групувальною ознакою.
Двобічні діаграми широко використовуються при дослідженні особливостей розподілу демографічних явищ, де за характерною формою графічного зображення їх називають пірамідою. Відхилення від піраміди свідчить про наявність певних особливостей у розподілі сукупності.
Покажемо побудову двобічної діаграми за даними чисельності населення одного з регіонів України (дані умовні) за віком і статтю (мал. 9.6).
Для графічного порівняння двох і більше інтервальних рядів розподілу на гістограму накладають полігон розподілу, з'єднавши середини вершин прямокутників гістограми ламаною лінією.
31. Абсолютні величини, їх види, одиниці вимірювання.
Абсолютна статистична величина — це характеристика явища, що виражає чисельність сукупності або її частин, а також розміри, обсяги та рівні первинних ознак.Абсолютні статистичні величини виражають розміри, обсяги та рівні процесів та явищ. За способом вираження вони поділяються на індивідуальні та сумарні. Абсолютні величини є джерелом формування статистичної інформації, за допомогою їх оцінюють усі боки суспільного життя. В умовах формування ринкових відносин треба мати точну інформацію про ступінь збалансованості попиту покупців на конкретні товари з можливостями їх виробництва. За способом вираження розмірів досліджуваних явищ абсолютні величини поділяються на індивідуальні і загальні (підсумкові). Індивідуальні виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності. Вони отримуються безпосередньо під час статистичного спостереження. (Наприклад, рівень виробітку окремого робітника за конкретний період.) (схема 1.1.) Сумарні характеризують величину тієї чи іншої ознаки усіх одиниць сукупності або окремих її груп. Підсумовування посівної площі сільськогосподарських підприємств за даними річної звітності дає змогу знайти показник абсолютного її розміру в межах району, області . Отже, внаслідок зведення звітних даних промислових підприємств дістають сумарні абсолютні дані про чисельність робітників, суми виплаченої заро¬бітної плати, про кількість і вартість виробленої продукції в розрізі окремих галузей і разом по народному господарству. Абсолютні статистичні величини завжди є іменованими числами і виражаються в певних одиницях виміру. Розрізняють за одиницею виміру такі абсолютні статистичні величини: - натуральні одиниці- (т, км) відповідають природним або споживчим властивостям предмета і виражаються у фізичних оди¬ницях ваги, довжини . (Наприклад, виробництво цукру в тоннах, рідких продуктів — у літрах, в декалітрах, взуття — у парах.) Коли облік за однією з одиниць не дає достатньої уяви про явище, його можна обліковувати у двох одиницях. (Наприклад, шкіра обліковується в квадратних дециметрах і вагових одиницях, скло — у квадратних метрах і за вагою). Одиницю величини можна виражати і сумою добутків двох різних вимірників. (Наприклад, робота вантажного транспорту обліковується У тонно-кілометрах, які є добутком маси перевезених тонн вантажів на відстань у кілометрах. ) - умовно-натуральні (умов, банки, умовне паливо) - суть цього полягає в тому, що один з продуктів приймають за одиницю, рештуприрівнюють до нього на підставі обчислених коефіцієнтів. (Наприклад, якщо вагонобудівний завод виготовив 2000 чотиривісних вагонів і 4000 двовісних, то загальну кількість вагонів потрібно перерахувати у двовісні (200 * 2 + 4000 = 8000), оскільки один чо¬тиривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двовісним.) Однак умовно-натуральні одиниці мають обмежене застосування, оскільки дають змогу лише підсумовувати однорідну продукцію. Для різнойменної продукції загальний обсяг виробництва (реалізації) визначають у вартісному (грошовому) вираженні ( грн., тис.грн.). Облік продукції в такий спосіб застосовують для обчислення наслідків виробництва і для вимірювання вартості продукції. Це необхідно, оскільки су¬купний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт визначають у вартісному вираженні.