25. Коли використовуються нерівні інтервали в групуваннях. Техніка побудови.

Інтервал - різниця між максимальним і мінімальним значенням ознаки в кожній групі. Інтервали можуть бути рівними і нерівними в залежності від характеру розподілу одиниць сукупності за цією ознакою.

Нерівні інтервали застосовуються у разі, якщо розподіл одиниць сукупності носить нерівномірний характер. Тоді в межах скупчення одиниць сукупності застосовується більш вузькі інтервали, а розсіювання - більш широкі.

Часто первинний матеріал ділять на велику кількість груп, щоб побачити розподіл одиниць сукупності. Потім ці групи укрупнюються, отримуючи якісно однорідні групи.

Слід також мати на увазі, що однакова кількісна міра группировочного ознаки може мати різний якісне значення в різних умовах. Так, різні галузі промисловості мають різну енергоємність. Тому, групуючи підприємства за рівнем енергоозброєності, слід диференційовано будувати угруповання за галузями промисловості.

26. Вторинне групування , їх завдання та техніка перегрупування.

Якщо первинне групування не задовольняє потреби дослідника, то застосовується вторинне групування.

Вторинне групування - це утворення нових груп на базі існуючих, які були побудовані раніше. Існує два способи їх побудови:

1) укрупнення інтервалів у варіаційних групуваннях;

2) часткового перегрупування, який застосовується в першу чергу при типологічних і аналітичних групуваннях.

Необхідність в застосуванні вторинного групування виникає у випадках необхідності утворення більш крупних груп, в яких чіткіше виявляються реальні тенденції, по-друге, при необхідності порівняння двох і більше групувань, які побудовані в різних регіонах із різними інтервалами. Але, завжди краще, якщо ми маємо первинні дані, побудувати нове групування на їх базі.

Вторинне групування може вирішувати і більш складні завдання. Наприклад, нідерландський кримінолог Берг, не маючи офіційних статистичних даних Радянського Союзу, на базі великої кількості відкритих публікацій (окремих даних і таблиць), в яких наводилися деякі абсолютні і відносні величини, розрахував і побудував єдиний статистичний ряд про судимість в Радянському Союзі за 1920-1982 рр. Не можна визнати, що його вторинне групування було абсолютно вірним, але він отримав дуже близькі дані, про що і свідчить їх порівняльний аналіз після відкриття цих статистичних даних.

27. Статистичні таблиці, їх види та складові елементи.

Наслідки зведення та групування даних статистичного спостереження, як правило, відображають у вигляді статистичних таблиць. В таблицях ці дані сприймаються найбільш компактно, виразно і рельєфно. Вміло складена таблиця дозволяє значно логічніше проаналізувати статистичні дані. Сучасну правову статистику неможливо представити без табличного відображення даних спостереження, а також результатів зведення та групування їх.

Статистична таблиця - це форма найбільш раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів. Статистична таблиця від інших оперативних табличних форм відрізняється тим, що вона ґрунтується не на гіпотезах, а на результатах підрахунку і зведення емпіричних даних; первинної інформації.

За своєю структурою статистична таблиця складається із ряду горизонтальних рядків і вертикальних граф (колонок, стовпчиків). Рядок таблиці - це числові дані, які розташовані по горизонталі, а графи - по вертикалі. Перетинання граф і рядків утворює клітини таблиці, в яких зосереджена цифрова інформація. Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведених числових даних утворює тільки макет статистичної таблиці. Сутність же статистичної таблиці визначається сукупністю суджень, які характеризуються числовими показниками в таблиці. Наведемо макет статистичної таблиці.Статистична таблиця складається із двох елементів: підмета та присудку.

Статистичний підмет - це такі об`єкти (або якась їх частина, група), які описуються, характеризуються в таблиці різними числовими показниками. Як правило, підмет наводиться у лівій частині таблиці і надає найменування рядкам.

Статистичний присудок дає інформацію про сукупність, яка досліджується в статистичній таблиці. Присудок формує верхні заголовки таблиці і зміст граф.

Статистичні таблиці залежно від структури побудови підмета поділяються на три види: прості, групові та комбінаційні.

Простими називаються такі статистичні таблиці, в підметі яких немає групування. До простих таблиць належать таблиці, в підметі яких міститься перелік об`єктів, хронологічних дат, періодів, адміністративних та територіальних одиниць без якого-небудь групування. Наприклад, перелік територій, періодів часу (роки, квартали, місяці) тощо.

Прості таблиці - це лише підсумкові. Вони не дають можливості виявити ні типи досліджуваного явища, ні його структури, ні проаналізувати зв`язки і взаємозалежності між окремими ознаками. Як правило, вони носять описовий характер.

Прості таблиці можна поділити на перелікові, хронологічні та територіальні. Хоча цей поділ можна вважати і умовним, тому що інколи ці види можуть поєднуватися.

Прості перелікові таблиці у підметі мають перелік однорідних ознак, які складають один об`єкт вивчення.

Груповими називаються статистичні таблиці, підмет яких утворено в результаті групування одиниць об`єкту за однією ознакою. Прикладом найпростіших групових таблиць є ряди розподілу (табл. 1-3). В цих таблицях присудок - це кількість одиниць, що входять до кожної групи.

Групові таблиці дають змогу встановити взаємозв`язок між факторною і результативною ознаками. Присудок групових таблиць також може бути складним, який буде характеризувати підмет з різних боків.

Більш складним видом групових таблиць є такі, в яких присудок поряд з числом одиниць, що входять до кожної групи, містить низку інших показників, які характеризують групи підмета. Але і в цьому випадку таблиця буде груповою, тому що розробка присудка таблиці не змінює виду таблиці.

Значно більше можливостей для встановлення взаємозв`язків між явищами дає застосування комбінаційних таблиць.

Комбінаційними називаються статистичні таблиці, в підметі яких групи одиниць за однією ознакою поділяються на підгрупи за однією чи кількома іншими ознаками, які взяті в комбінації. Комбінаційні таблиці мають важливі аналітичні властивості, тому що вони детальніше характеризують досліджувані явища. Аналіз правових явищ стає більш поглибленим, коли застосовуються комбінаційні таблиці, які дають змогу одержати більш вірне і правильне уявлення щодо досліджуваної сукупності, а також прослідкувати взаємозв`язок між ознаками-факторами. Можна побудувати комбінаційні таблиці розподілу населення або осіб, що вчинили злочини, одночасно за статтю і віком, за заняттям і рівнем освіти і т. ін.