
- •6.050702 – “Електромеханіка”
- •1 Зміст та об'єм курсової роботи
- •1.1 Мета і завдання курсової роботи
- •1.2 Рекомендований зміст та об’єм пояснювальної записки
- •1.3 Завдання на курсову роботу
- •1.4 Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •1.5 Організація курсової роботи
- •1.6 Подання роботи до захисту і оформлення її результатів
- •2 Математичні моделі динамічної системи
- •2.1 Диференційні рівняння елементів чотириполюсника
- •2.2 Передаточна функція чотириполюсника
- •3 Побудова графіків динамічних характеристик системи
- •3.1 Передаточна функція замкнутої системи
- •3.2 Частотні характеристики замкнутої системи
- •3.3 Перехідна (часова) характеристика замкнутої системи
- •3.4 Вагова (імпульсна) характеристика замкнутої системи
- •3.5 Основні функції та прийоми для розрахунку
- •4 Визначення стійкості та якості системи
- •4.1 Перевірка стійкості системи за критерієм Найквіста
- •4.2 Перевірка стійкості системи за критерієм Ляпунова
- •4.3 Перевірка стійкості системи за критерієм Гурвіца
- •4.4 Перевірка стійкості системи за критерієм Михайлова
- •4.5 Визначення прямих показників якості та корекція замкнутої системи
- •4.6 Запаси стійкості замкнутої системи за амплітудою і за фазою
- •5 Комп’ютерне моделювання замкнутої системи
- •Перелік посилань
- •Додаток а
- •Курсова робота
- •3. Термін здачі студентом (кою) закінченої роботи “ ”
2.2 Передаточна функція чотириполюсника
Однією із найбільш поширених форм представлення динамічних властивостей тієї чи іншої системи автоматичного керування є диференційні рівняння, які зв’язують між собою вхідну і вихідну величини системи та їх похідні.
В даному розділі курсової роботи ставиться задача переходу від диференційної форми представлення динамічних властивостей досліджуваного чотириполюсника до форми передаточної функції на комплексній площині.
В ТАК при дослідженні динаміки систем широко застосовується метод операційного числення, який дозволяє спростити рішення диференційних рівнянь [2].
Перехід
від ДР в звичайній формі до операторної
форми представляє собою перехід від
функцій часу х(t),
у(t)
(або у випадку розрахунку згідно
індивідуального завдання Uвх(t), Uвих(t))
до функцій комплексної змінної
р
– Х(р),
У(р)
(Uвх(p), Uвих(p)). При цьому х(t),
у(t)
називаються оригіналом, а Х(р),
У(р)
– зображенням,
– називається оператором або комплексною
змінною.
Оригінал х(t) із зображенням Х(р) пов’язує пряме перетворення Лапласа – це інтегральне перетворення, що зв'язує функцію комплексної змінної (зображення) із функцією речової змінної (оригіналу). За допомогою даного перетворення досліджуються властивості динамічних систем і вирішуються диференціальні та інтегральні рівняння. Математично пряме перетворення Лапласа записується таким чином:
(6)
Зворотний перехід від зображення до оригіналу називається зворотним перетворенням Лапласа. Пряме і зворотне перетворення здійснюються за допомогою таблиць перетворень Лапласа. Для спеціальних функцій, наприклад:
(7)
Для диференційного рівняння (ДР) з постійними коефіцієнтами символ:
(8)
Однією з особливостей перетворення Лапласа, які зумовили його широке поширення в наукових та інженерних розрахунках, є те, що багатьом співвідношенням і операціям над оригіналами відповідають більш прості співвідношення над їх зображеннями. Так, згортка двох функцій зводиться в просторі зображень до операції множення, а лінійні диференціальні рівняння стають алгебраїчними [2, 4, 10].
Передаточна функція W(p) – це відношення зображення вихідної величини ланки або системи до зображення вхідної при нульових початкових умовах. Нульові початкові умови: якщо розглядається канал управління, то вважається, що по каналу збурення сигнал дорівнює нулю та навпаки, коли розглядається канал збурення, вважається, що сигнал по каналу управління відсутній.
Передаточна
функція (ПФ) системи
-го
порядку має вигляд:
, (9)
, (10)
де W – оператор перетворення, означає математичну операцію, яку слід провести над X(p), щоб одержати Y(p)(рисунок 4).
Рисунок 4 – Оператор перетворення
Підсумком даного розділу є отримання передаточної функції досліджуваного чотириполюсника, яка має відповідати співвідношенню виду:
(11)
Приклад 2. Диференційні рівняння, що визначають вхідну та вихідну напруги чотириполюсника за другим законом Кірхгофа є наступними:
, (12)
. (13)
В області зображень рівняння (12) та (13) перетворюються до вигляду:
, (14)
. (15)
Передаточна функція чотириполюсника визначається як відношення зображення вихідної напруги чотириполюсника до вхідної напруги:
, (16)
(17)
Підставивши значення елементів чотириполюсника в рівняння (17), отримаємо передаточну функцію виду:
. (18)