Перший рівень
1. Вибір матеріалу для проведення «інтеграційних» робіт.
Інтеграція - закінчення частини будинку або будинку в цілому, спорудження якого було перерване незалежно від того чи збереглися первісні креслення чи ні. До кінця 18ст. Такі роботи проводились в стилі, який домінував в час добудов. Інтеграція - найскладніший процес реноваційних робіт. Причина - метод праці давніх архітекторів: рисунок, ескіз — авторський нагляд. Потрібно уникати ризикованих праць інтеграційних, в разі необхідності виконувати їх в спрощених архітектурних формах. Інтеграція в сучасних формах -є ще більш складним завданням. Незакінчена, але цілісна споруда + закінчення в цілком іншому стилі.
Відбудова - вид реноваційної роботи, який передбачає повернення будинку,який стоїть в руїні попередньої до руйнування форми при збереженій на 30-40% автентичній субстанції.
Використовувався цей вид у випадку війни, пожежі. Форма будинку, що відтворюється опирається на збережені фрагменти стін (деколи тільки головний фасад) і на збережені архітектурні деталі.
Новими елементами є:
Дахи,перекриття, інженерні конструкції –сходи, викінчення інтер'єрів
Деколи такий вид, як відбудова стосують до окремих частин будинку, які краще збереглися, решта частин будинку можуть бути повністю перебудовані.
Незважаючи на високий ступінь творчого підходу при такому виді робіт як відбудова, він реалізується на основі реставраційних засад.
2. Вибір форми та масштабу для проведення «інтеграційних» робіт.
Інтеграція - закінчення частини будинку або будинку в цілому, спорудження якого було перерване незалежно від того чи збереглися первісні креслення чи ні. До кінця 18ст. Такі роботи проводились в стилі, який домінував в час добудов.
Інтеграція - найскладніший процес реноваційних робіт. Причина - метод праці давніх архітекторів: рисунок, ескіз — авторський нагляд.
Потрібно уникати ризикованих праць інтеграційних, в разі необхідності ~ виконувати їх в спрощених архітектурних формах. Інтеграція в сучасних формах -є ще більш складним завданням. Незакінчена, але цілісна споруда + закінчення в цілком іншому стилі.
№3 Вибір матеріалу для проведення «реінтеграційних» робіт.
Матеріал може бути цілком достовірним. Не становить великої праці виготовити , скажімо , цеглу точно такої ж якості , кольору і форми , як в оригінальному об'єкті або приготувати фарби з тих же пігментів і на подібному сполучному. Можна спробувати повторити техніку оригіналу, але при цьому , як показує весь світовий досвід реконструкцій , результат буде лише настільки достовірним , наскільки глядач ( споживач ) буде готовий визнати його як такого.
Спектр способів поповнення втрачених елементів виявляється дуже широким: від реконструкції з імітацією стилю, техніки і технології до деякого упорядкування збережених частин або фрагментів за допомогою нейтрального заповнення пустот з метою виявлення потенційного єдності, закладеного в самих фрагментах (рекомпозиції, реінтеграція).
№4 Вибір форми та масштабу для проведення «реінтеграційних» робіт.
Реінтеграція- розширений реставраційний метод, який полягає у відновленні втрачених складових частин, є методом історичної реконструкції
Реінтеграція ~ повернення зруйнованому будинку його втрачених частин
Причини руйнування: природні катаклізми, землетруси, пожежі, війни, ремонти та перебудови, пристосування (невдалі). Реінтеграція як вид реставраційних робіт стосується до збереженої на 50 – 70 % фізичної субстанції історичної споруди.
Яких частин будинку стосується реінтеграція:
Замурування пробитих прорізів вікон та дверей (або розкриття замурованих прорізів).
Повернення втрачених частин стін
Повернення первісного перекриття (склепіння замість плоского
перекриття)
Повернення втраченної столярки, декоративних елементів .
Повернення втрачених завершень, дахів.
Реінтеграція, як вид реноваційних робіт стосується вже неіснуючих частин будинку, вимагає сер"йозного наукового обгрунтування.
Характеристика виду реінтеграційних робіт, щодо матеріалу.
Частини будинку що реінтегруються, можуть бути виконані з того самого
матеріалу, з зазначеннями архітектурними засобами авторських втручань.
Можуть бути виконані з іншого матеріалу.
Характеристика виду реінтеграційних робіт, щодо форми.
В залежності від отриманих передпроектних досліджень, реінтеграція може : - повністю повторювати втрачену форму;
відтворювати спрощену форму;
відтворювати тільки „брилу" втраченої форми.
8. Вибір форми та масштабу для проведення робіт з «реституції».
Реституція - проміжковий вид реноваційних робіт між відбудовою та реконструкцією, при якому на об’єкті є збережена невелика кількість автентичної субстанції в розпорошеній формі. (10-30% збереженої автентичної субстанції).
Реституция - воссоздание разрушенных объектов с максимальным приближением к оригиналу. Таким образом, реституция — это альтернатива реставрации и единственно возможный способ восстановления архитектурного объекта, если от него остались лишь фотографии, чертежи, литературные описания. В архивах изыскиваются описания здания, если повезет, то и чертежи, эскизы, фотографии. И вот по этим сохранившимся материалам строится новая трапезная, максимально похожая на первоначальный вариант. Конечно, это не будет абсолютно идентичной копией, ведь материалы сохраняются фрагментарно. Да и технические решения придется принимать другие, более соответствующие нашей эпохе. Но ради сохранения духа архитектурного ансамбля, приходится идти на подобные уступки. В конце концов, историческая правда состоит в том, что данный памятник архитектуры безвозвратно утрачен. Так что приходится довольствоваться имитацией исторического объекта.
Відбудова - вид реноваційної роботи, який передбачає повернення будинку, який стоїть в руїні попередньої до руйнування форми при збереженій на 3 0-40% автентичній субстанції. Використовувався цей вид у випадку війни, пожежі. Форма будинку, що відтворюється опирається на збережені фрагменти стін (деколи тільки головний фасад) і на збережені архітектурні деталі. Новими елементами є: дахи, перекриття, інженерні конструкції –сходи, викінчення інтер'єрів. Деколи такий вид, як відбудова стосують до окремих частин будинку, які краще збереглися, решта частин будинку можуть бути повністю перебудовані. Незважаючи на високий ступінь творчого підходу при такому виді робіт як відбудова, він реалізується на основі реставраційних засад.
9. реновація балконів -забезпечити відвід води, -гідороізоліція балкону, -відновити кронштейни, -закріплення огороджень
10. Реновація цоколів.
- зміцнення (підсилення ін'єкцією цементного розчину, перемуровування, ін'єктація тріщин, влаштування місцевих анкерів, використання допоміжних або дублюючих конструкцій ( замурування, металеві або залізобетонні затяжки); посилення цоколю залізобетонною обоймою або армованою штукатуркою.
- осушення ( горизонтальна або вертикальна гідроізоляція, вентиляційний дренаж, явище електроосмосу);
- гідроізоляція ( метод термоін'єкції, метод кристалічної ін'єкції).
11. Реновація стін
Стіни можуть бути з таких матеріалів:
тесаний камінь ( вапняк, пісковик);
ламаний камінь ( пісковик); І річняк;
І цегла;
дерево (деревмяний каркас з зашиттям, дерев"яний зруб, дерев"яний каркас з заповненням глиною, вальками).
Різноманітним може бути і в"яжучий матеріал (заправа).
Головні чинники, які руйнують кладку стін:
Волога ( безпосередній вплив , опосередкований вплив ) . Розпущення в"яжучої субстанції, через замерзання та руйнування матеріалу кладки, перенесенняя через воду агресивних хімічних сполук.
Вивітрення - утворення раковин, руйнування структури поверхні, вивітрування.
Хімічна агресія - сполуки вуглецю та сірки, особливо при реакції з воднем, призводять до окислення , кристалізації солей, які є в матеріалі як всередині конструкції, так і на зовні.
Біологічні занечищення : дерева, кущі, трави спричинюють розклад деяких каменів, які мають сполуки вапна.Домовий грибок - перекидання з каменю на дерево.
температура - пожежі.
Зростання навантажень внаслідок ремонтів нових пристосувань.
Конструктивні помилки (особливо то стосується певних видів кладки (opus emplectum ). Старанно викладене лице кладки і менш старанна
забутовка. Велика кількість каналів первісних та виконаних при чергових ремонтах послаблює несучу здатність мурів.
2. Реноваційна діяльність полягає: (засоби реноваційні):
профілактика;
структурне зміцнення;
зведення допоміжних або дублюючих конструкцій.
1 .Профілактичні - допомагають на збереженні стін від агресивного хімічного впливу, від вологи, від біологічних чинників.
А) профілактичне відсолення здійснюється методом накладання вологих компресів; або методом електроосмосу; при необхідності методом перекладки частини стіни.
Б) профілактичне забезпечення від вологи полягає: - в старанному догляді за лицем муру та за станом швів (профілактичне тинькування, заповнення швів). - в нанесенні гідрофобних розчинів на лице стіни. / гідрофобізація - забезпечення поверхні та внутрішньої структури стіни від проникнення вологи в різних її варіантах з одночасною можливістю шщювувшщя вологи, яка знаходиться в стіні, Для гїдрофобнації використовують розчини рідкого скла, силікону, натуральних або синтетичних субстанцій воскових, синтетичної живиці. Наносяться ці розчини набризком, пензлем.
При необхідності - глибинна імпрегнація розчином синтетичної живиці. 2. Структурні зміцнення полягають на:
Перемуровуванні великих частин мурів (для пам"яток і не пам"яток);
Влаштування анкерів та затяжок (місцеві зміцнення);
Ін’єктації тріщин.
Ін"єктація - гравітаційна, під дією тиску, всмоктуюча. Влаштування контрольних точок (до появи розчину в цих точках). Цегляні мури ін"єктуються через попередньо влаштовані отвори, в які вмонтована металева арматура. Для ін'єктування використовується :
цементне молочко - (1,5 частини води; 1 частина цементу) або (0,5 частина піску; 0,5 частина цементу; 1,5 частина води);
вапняне молочко - (особливо для інтер'єрів зі збереженим малярством ).
3. Зміцнюючі або дублюючі конструкції.
А) Традиційний метод. Влаштування контрфорсів, замуровування аркад з влаштуванням вікон. Влаштування підпружних арок, обмуровування стовпів.
Суть сучасних методів аналогічне до традиційних. Відмінність полягає в закритому характері зміцнень.
влаштування з/б поясів по периметру мурів.
влаштування металевих анкерів для поперечних стін.
влаштування металевих затяжок - скруток для поперечного напрямку.
влаштування металевих тяг для повздовжнього напрямку. 5. влаштування з/б перстенів та затяжок.
влаштування металевих обручів довкола стовпа.
влаштування металевих перемичок замість цегляних.
Б) влаштування незалежної дублюючої конструкції (на існуючих фундаментах, на незалежних фундаментах).
Переважно це з/б рами зі стійками колонами, вмонтованими в існуючі стіни та поперечними рамами в рівні міжповерхових перекрить. Існуючі стіни з несучих стають самонесучими.
14. Причини руйнування дерев’яних елементів перекриття.
біологічні (дереворуйнівні гриби та комахи); - атмосферні; - механічні; - вогонь; - надмірна зволоженість.
Руйнування конструктивної деревини може наступити в наслідок:
- процесів гниття ( бактерії)
- поширення домових грибків ( переважно вологе середовище )
- руйнування структури дерева комахами
Найчастіше вологе середовище створюється в наслідок :
Пошкодження водовідводу, особливо це стосується дахів ( конструкцій дахів )
Зволоження в наслідок використання конденсату та поганої вентиляції (опірні кінці несучих балок перекриття в стінах)
Відсутність вентиляційної підкладки
Відсутність гідроізоляції(руберойд)
Реноваційні заходи щодо дерева:
Профілактичні (усушення грибків, вентилювання дерева, припинення процесу розмноження комах в дереві)
Конструктивні(заміна пошкоджених частин окремих елементів конструкцій.6кріплення насадками, анкерами, шинами)
Поверхнево фактурні(для дерева яке відкрите в інтер’єрі та назовні)
Спеціальні(забезпечення від вогню або консервація археологічного дерева)
15. Вихідні умови для проектування реноваційних робіт:
1. Топографічна зйомка з нанесенням червоних ліній.
2. Геологічні умови.
3. Заключення про інженерне обстеження (разом з актом технічного стану).
4. Технічні умови на підключення або влаштування нових інженерних мереж.
№16 Заключення про інженерне обстеження будинку
Технічне обстеження будівель, звіт про проведення технічного обстеження
Звіт для введення в експлуатацію "самобудови".
Згідно Наказу N 91 від 24.06.11
Проводиться технічне обстеження самовільно зведених об'єктів. Надається звіт про проведення технічного обстеження на відповідність приватної будови державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва.
Висновок про стан будівельних конструкцій
Технічний висновок про стан несучих конструкцій будівель
Висновок про стан ремонту
Обстеження будівель і споруд проводиться з метою здобуття об'єктивних даних про фактичний стан будівельних конструкцій з врахуванням зміни в часі.
Технічне обстеження будівельних конструкцій, інженерних мереж, будівель і споруд проводиться згідно з технічним завданням Замовника, в якому вказуються елементи об'єкту, що підлягають обстеженню, завдання, цілі і терміни виконання робіт.
Як додаток до технічного завдання надаються наявні матеріали - обмірювальні креслення, паспорти, поетажні плани, складені БТІ, висновки про інженерно-геологічні умови та ін. матеріали.
Обстеження споруд, будівель, будівельних (металевих, залізобетонних, кам'яних і дерев'яних) конструкцій необхідно у випадках коли:
узаконюється "самобудова". Проводиться технічне обстеження самовільно збудованих об'єктів(без дозволу на виконання будівельних робіт і без залучення підрядних організацій). Висновок надається в ДАБК (Згідно Наказу N 91 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.11 Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж)
потрібний проект реконструкції, а перед будь-якою реконструкцією необхідне проведенняінженерного технічного обстеження будівлі, що реконструюється, для забезпечення проектувальників повною інформацією;
потрібне перепланування приміщень (квартир, офісів), перед проектуванням якої також обов'язковіоглядові роботи (при переплануванні може змінитися навантаження, розташування перегородок);
планується капітальний ремонт об'єкту;
будівлі і споруди,пошкоджені аваріями, пожежами, землетрусами (мета такого обстеження - встановити можливість подальшої експлуатації будівлі і вжити заходи щодо посилення конструкцій);
ви помітили наростання деформацій будівлі (як правило, це збільшення розмірів тріщин в стінах) і хочете дізнатись чи небезпечно це і чи можлива подальша експлуатація будівлі; планується відновлення незавершеного будівництва, для чого потрібно уточнити поточнийтехнічний стан "недобудови" (інколи продовжувати будівництво недоцільно); планується придбання будівлі або приміщення - в цьому випадку необхідно оцінити технічний стан об'єкту, надійність конструкцій і ефективність інвестицій;
планується збільшення навантаження на конструкцію (в результаті перебудови, перепланування, збільшення поверховості);
виявлені відступи від проекту конструкції, які впливають на несучу здатність, і інші експлуатаційні характеристики будівлі;
планується змінити функціонал об'єкту;
узаконення самовільного будівництва через суд.
Другий рівень
№ 1 Реінтеграцію проводять при збереженій субстанції 50-70, 100, 10-30.
Реінтеграція ~ повернення зруйнованому будинку його втрачених частин
Причини руйнування: природні катаклізми, землетруси,пожежі, війни, ремонти та перебудови, пристосування (невдалі). Реінтеграція як вид реставраційних робіт стосується до збереженої на 50 – 70 % фізичної субстанції історичної споруди. Яких частин будинку стосується реінтеграція:
Замурування пробитих прорізів вікон та дверей (або розкриття замурованих прорізів).
Повернення втрачених частин стін
Повернення первісного перекриття (склепіння замість плоского
перекриття)
Повернення втраченної столярки, декоративних елементів .
Повернення втрачених завершень, дахів.
Реінтеграція, як вид реноваційних робіт стосується вже неіснуючих частин будинку, вимагає сер"йозного наукового обгрунтування.
Характеристика виду реінтеграційних робіт, щодо матеріалу.
Частини будинку що реінтегруються, можуть бути виконані з того самого
матеріалу, з зазначеннями архітектурними засобами авторських втручань.
Можуть бути виконані з іншого матеріалу.
Характеристика виду реінтеграційних робіт, щодо форми.
В залежності від отриманих передпроектних досліджень, реінтеграція може : - повністю повторювати втрачену форму;
відтворювати спрощену форму;
відтворювати тільки „брилу" втраченої форми.
5. Парцеляція.
Если Вам принадлежит большой земельный участок, и Вы хотите построить на нем несколько частных домов или очень популярных сейчас рядовых домов, Вы можете произвести парцелляцию своей земли, то есть разделить земельный участок на меньшие участки (парцели).
Парцеляція історичного кварталу – поділ містобудівної тканини на історичні землеволодіння. Концепція оперативного планування історичного кварталу базується на уявленнях про розвиток забудови кварталу по принципу історичної парцеляції, коли територіальний ресурс історичних землеволодінь розглядається як економічний важіль до збереження об’єктів культурної спадщини.
6. Офіцина-це підвальні приміщення(цокольний поверх)
7. Юридична адреса будинку.
Місто, вулиця та номер будинку.
Керамічна плитка на фасаді (другий рівень).
Види фасадної плитки Найбільш затребуваними матеріалами для виготовлення фасадної плитки є клінкер і керамограніт. Обробити зовнішні стіни можна і натуральним каменем, вірніше - плитками з цього природного матеріалу, але ціна такої обробки дуже висока. У той час як більш дешеві штучні аналоги за своїми властивостями практично не відрізняються від каменя, тому й отримали таке розповсюдження.
• Керамічний граніт. У складі керамогранітной фасадної плитки присутні стандартні інгредієнти: каолін, глина, різні мінерали. Але міцність цього матеріалу набагато вище, ніж у звичайної керамічної плитки, завдяки особливостям виробництва керамограніта. Плитки спресовуються під високим тиском, що призводить до зникнення найменших пір в глині. Потім піддаються випалу при температурі близько 1300 градусів, яка перетворює їх на моноліт, за своїми характеристиками мало відрізняється від натурального граніту. • Клінкерна плитка. Клінкерна плитка відрізняється від керамограніта і зовнішнім виглядом, і способом виготовлення. Її форма і текстура найчастіше імітує цеглинки різних кольорів і відтінків.
Облицювання фасаду будинку плиткою цим способом нічим не відрізняється від технології укладання підлогової або настінної плитки у внутрішніх приміщеннях. Хіба що клей для цього використовується спеціальний - морозостійкий, здатний витримати агресивну дію навколишнього середовища.
Крім того, обробка може проводитися тільки при певній температурі (5-25 градусів), щоб клейовий цементний розчин не втратив своїх властивостей.
9. Цементні розчини на фасаді.
Сучасна зовнішня обробка фасадів будівель виконує не тільки естетичну функцію, а й утеплює і захищає фасад від негативних зовнішніх впливів. Більшість фасадів до цих пір залишаються зі штукатурними фасадами – так як цей метод утеплення та ремонту фасаду є одним із самих недорогих, і, тим не менш, дуже привабливих. Оштукатурювання фасаду застосовується для захисту від атмосферних опадів, підвищення вогнестійкості, збереження тепла в будинку, а також для додання більш привабливого вигляду.
Сучасні штукатурки в залежності від їх складу можуть мати особливі водонепроникні, водовідштовхувальні, акустичні, теплоізоляційні, рентгенозахисні, вогнезахисні та інші властивості. Особливо важливі в наших кліматичних умовах такі вимоги до штукатурок як – міцність і морозостійкість.
Обштукатурювання фасадів проводиться цементно-вапняними, вапняними, цементними, глиняними та іншими різноманітними розчинами по каменю, бетону, дереву і цегляній кладці.
Штукатурку для фасаду готують на основі цементних і вапняних в’яжучих речовин. До виконання робіт по штукатурці фасаду приступають після осідання цегляних або дерев’яних стін – тільки так можна уникнути тріщин.
До початку робіт по штукатурці фасадів повинні бути здійснені зовнішня гідроізоляція і покрівля з деталями і примиканнями; влаштовані підлоги на балконах; встановлені і закріплені всі металеві оздоблення архітектурних деталей на фасадах будівель; встановлені кріпильні пристрої для водостічних труб; добре очищені фасади будівель від пилу, бруду , жирових і бітумних плям, а також від виступаючих солей.
11) Композиція фасаду.
Буває симетрична, асиметрична, чи присутні резоліти ( бічні, центральні ), кількість віконних осей,поверховість(цоколь,партерний поверх,рустований, заверш. Міжповерховою профільованою тягою, далі поверхи). Фризовий пояс карниз, покриття даху, матеріал, те. Стан. Балкони, еркери.
12. Ризаліт
Ризалі́т — частина будинку, що виступає за основну лінію фасаду від фундаменту до даху.
Ризаліти зазвичай розташовані симетрично відносно центральної осі фасаду в його центральній, бічних або наріжних частинах. У горизонтальному перерізі ризаліт може бути прямокутним або у вигляді півкола.
За допомогою ризалітів пожвавлюється фасад будівлі, тому вони використовувались при будівництві палаців ще з часів ренесансу. Згодом застосовувались при будівництві адміністративних та цивільно-промислових споруд, а також багатоквартирних будинків.
Також ризаліти можуть бути центральними, боковими, кутовими. Частіше всього вони розміщені симетрично по відношенню до центральної осі.
№ 13 Цоколь будинку.
Цоколь (від італ. zoccolo, буквально — «черевик на дерев'яній підошві») — нижня частина зовнішньої стіни будинку, споруди, пам'ятника або колони, що лежить на фундаменті.
Матеріал для цоколя - кислототривка цегла і зовні, і зсередини (забутовки). Якщо цоколь низький, то можна повністю зробити з кислототривкої цегли. Гідроізоляція цоколя. Якщо зробить цоколь з кислототривкої цегли, то він практично не тягне воду. Але шов з цементно - піщаного розчину тягне воду і найкращий варіант зробити:
- Перший шар гідроізоляції трохи вище вимощення (70 -140 мм), розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий), або звичайний руберойд - два шари.
- Другий шар гідроізоляції по верху цоколя, розкатавши один шар Акваізол (хорошої якості, товстий) чи звичайний руберойд два шари.
- Вертикальну гідроізоляцію (там де цоколь стосується грунту, збоку) зробити фарбувальним праймером.
Архітектурно-конструктивні елементи будинків наведено на (мал. 76). Цоколем називається нижня частина зовнішньої стіни, розташована над фундаментом. Кордон є верхньою границею цоколя.
Рис. 76. Елементи будинків: 1 - вимощення, 2 - цоколь, 3 - головний карниз, 4 - фронтон, 5 - карниз фронтону, 6- підвіконний пасок, 7опростінок кутовий, 8- карниз проміжний, 9 - простінок рядовий, 10 - перемичка, 11 - віконний проріз, 12 - кордон, 13 - сандрик, 14 - дверний проріз, 15 - раскреповка, 16 - ніша, 17 -пілястра, 18 - напівколона, 19 - обріз стіни, 20 - парапет, 21 – підвал
№ 14 Партер будинку
Партер (архітектура) — нижній поверх будинку,з якого починається головний вхід в будинок.. Може бути високим (розташований на кілька сходинок вище рівня землі) та низьким (такий, що починається від рівня землі). Нижче партера- цокольний житловий поверх будинку,або підвальні приміщення.
Через те ,що партер знаходиться низько до відмітки землі- часто з’язвляються дефекти через капілярне підтягування вологи, зміни пов’язані з безпосередньо механічними пошкодженнями-відсутність водовідведення, вібрації….
Заходи:
А) Профілактичне відсолення – методом накладання вологих компресорів, або методом електроосмосу, при необхідності- перекладки частини стіни
Б) профілактичне забезпечення від волги полягає: - нанесення гідрофобних розчинів на лице стіни.
Гідрофобізація- забезпечення поверхні та внутрішньої структури стіни від проникнення вологи в різних її варіантах з одночасною можливістю випаровування вологи, яка знаходиться в стіні. Для гідрофобізації використовують розчини рідкого скла, силікону, натуральних або синтетичних синтетичних субстанцій воскових,синтетичної живиці.
18. Тягнений у штукатурці декор.
Тя́га (переважно у множині Тяги) — переважно вертикально або горизонтально спрямований архітектурний елемент, на зразок прямої опуклої лінії, що використовують з декоративною метою для оформлення будівель та споруд.
Тяги— это полосы раствора или гипса, вытянутые поступательным или вращательным движением шаблона и представляющие собой рельефы, состоящие из набора архитектурных обломов разной формы и высоты . В практике под словом «тяги»понимают вытягивание поясков, карнизов, наличников и т. д.
19. Обличкування цоколя каменем – вапняком Щільні вапняки (щільність більш 1800кг/м3) найчастіше застосовують у будівництві вигляді будівельного каменю. Вони характеризуються хорошою морозостійкістю і низьким водопоглинанням. Застосовують щільні вапняки як бутового каменю для фундаментів, стін не опалюваних будинків, плит іфасонних виробів, для обличкування стін, цоколів і карнизів.
20. Обличкування цоколя каменем – пісковиком.
Пісковик - природний камінь, має високі фізико-механічні характеристики, відповідає всім нормам радіаційної безпеки, відноситься до категорії декоративно-облицювальних, екологічно чистих будівельних матеріалів, характеризується нормальною міцністю, довговічністю, морозостійкістю.
21. Верхній карниз (другий рівень).
Карни́з (від грецького κορωνίς — закінчення, завершення, фр. corniche,англ. cornice, нім. Gesims) — завершення стіни споруди у вигляді горизонтального профільованого поясу, верхня виступаюча частина стіни, що підтримує дах і оберігає стіну при стіканні води з даху. Конструктивно визначається виносом — відстанню його краю від стінової площини.
Загальні відомості про пристрій карнизів
У дерев'яних будинках карнизи дахів облаштовуються шляхом прибивання або врізки спеціальних профільних кронштейнів - шаблонів по периметру всіх чотирьох фасадів за відсутності з північного фасаду прибудови у вигляді подвір'я .
До даних кронштейнів кріплять просмолені або оброблені антисептиком дошки. Перша прибита дошка залежно від ширини смуги карниза може бути ширше інших на 3-5 сантиметрів , оскільки є по суті заміною капельника .
Для прикраси дощок може використовуватися декоративна наскрізна різьба .
Більш простий спосіб облаштування карниза полягає в обшивання кінців балок тесом , при цьому, якщо крокви не виступають за межі стін , виробляється нарощування їх довжини шляхом прибивання шматків дошки до кінців балок.
Слід також враховувати , що при створенні будь-яких карнизних архітектурних профілях на стінах з цегли товщина намета штукатурки не повинна перевищувати 50 міліметрів.
Для виконання профілів штукатурних карнизів застосовуються шаблони профільної дошки з подвійною обкуттям , де друга оковка використовується для витягування профілю по грунту , після чого знімається і виконання по накривки чистого профілю проводиться за допомогою першої оковки .
Якщо виконується обробка карниза даху , що володіє значним поперечним перерізом , то замість полозка застосовуються ролики , що полегшують переміщення великовагового шаблону , ретельно стежачи при цьому за дотриманням правил.
Знаходяться у вхідних кутах карнизи профілюються за допомогою спеціальних шаблонів.
Корисно : для того , щоб забезпечити благополучне досягнення вершини кута профільною дошкою шаблону , її слід розташувати щодо стіни під кутом , складовим 45 градусів.
Прямокутний трикутник , уздовж бісектриси прямого кута якого прикріплена профільна дошка , виготовлена з пари дощок з попередніми зняттям з них фасок , використовуватиметься як санчат для шаблону.
Основа , виготовлена з металопрофілю , закріплюється між дошками так , щоб фаски були звернені назовні.
Для прикраси різних профілів карнизів застосовується декоративна штукатурка , заповнювачем для якої є гранітна та мармурова крихта , кварцовий пісок , размельченное скло , слюда і т.д.
Зазвичай наносять три шари штукатурки :
Перший шар , який називається обризг , призначений для зчеплення намета штукатурки з основою , даний шар виконується за допомогою розчину , що володіє рідкою консистенцією , а його товщина вибирається від 5 до 9 мм відповідно до матеріалу підстави.
Другий шар (грунт) виготовляється з розчину заданої заздалегідь консистенції по Обризг , який повинен вже схопитися. Товщина шару вибирається від 5 до 12 міліметрів.
Третій шар , він же лицьової , наносять внакривку , його товщина не перевищує 2 мм.
Після нанесення штукатурки приступають до ліпних роботах , що включає профільні тяги безпосередньо карниза.
Розрізняють два основних типи карнизного звису покрівлі будинку:
фронтальний , призначений для захисту фасаду будівлі і виконуваний у вигляді виступаючих за кордону стіни фронтону краю скатів покрівлі , встановлених під нахилом ;
бічний , виготовлений у вигляді розташованих з боків будівлі звисів.
Вентиляція карнизного свеса
Незалежно від того , який тип свеса обраний і які його розміри , обов'язковою умовою є облаштування вентиляції , особливо , якщо планується обладнання мансарди в приміщенні горища.
Сумарна площа отворів для вентиляції повинна знаходитися в діапазоні від 1 / 600 до 1 / 400 повної площі приміщення, для якого влаштовується вентиляція.
У підшивці карнизного свеса виготовляються зазори , пропускають свіже повітря у внутрішнє приміщення , звідки він потім виводиться через наявні в конику даху спеціальні отвори.
22. Підбалконний кронштейн.
Кронштейн (нім. Kragstein —консоль) консольна опорна деталь або конструкція, що служить для кріплення на вертикальній площині (стіни чи колони) виступаючих або висунутих в горизонтальному напрямку частин машин або споруд. Конструктивно кронштейн може виконуватися у вигляді самостійної деталі або багатодетальної конструкції з розкосими, а також у вигляді значного потовщення в базовій конструкції деталі. Механічний принцип дії — опір матеріалу на відкол і руйнування.
24) Роман- цемент.
( ГОСТ 2542-44 ) Роман- цемент є гідравлічна в'язка речовина, що отримується шляхом тонкого помелу вапняних або магнезіальних мергелів , або ж штучних сумішей вапняків і глин , обпалених при температурі, що не доводить матеріал до спікання . По міцності , швидкості тверднення і ступеня гидравлічні роман- цемент вище , ніж гідравлічне вапно . Початок схоплювання повинен наступати не раніше 15 хв . , Кінець схоплювання - не пізніше 24 годин після початку замішування . Залишок на ситі № 200 повинен бути не більше 5 % , а на ситі № 90 - не більше 25 %. Зміна обсягу роман- цементу при випробуванні кип'ятінням і в парах води має бути рівномірним . Роман- цемент після закінчення двох місяців після випробуванні , через можливого зниження його активності , підлягає повторному випробуванню. Зберігати роман- цемент більше трьох місяців не рекомендується , у зв'язку з пониженням його якості. Роман- цемент застосовується для приготування розчинів для зовнішньої штукатурки і для бетону низьких марок. Бетони або розчини , приготовані на роман- цементі , слід огороджувати від безпосередньої дії води принаймні протягом перших 3-5 днів.
25. Подвійне роздільне вікно
Віконний блок встановлюють у зовнішніх стінах на висоті не нижче 0,8 м і не вище 1,0 м для природного освітлення і вентиляції приміщень.
Рис. 1. Подвійний віконний блок з роздільними рамами з напливом: а - переріз А-А верхніх брусків коробки і стулок, б - переріз Б-Б нижніх брусків коробки і стулок, в - віконний блок з фрамугою, г -підвіконник; 1 - ущільнювальна прокладка, 2 - зимова стулка, 3 -скло, 4 - коробка (збірна), 5 - літня стулка, 6 - середня стулка, 7 -фрамуга, 8 - кватирка, 9 - наплив, 10 - відлив (злив), 11 - штапик (розкладка), 12 - чверть для підвіконника, 13 - слупик, 14 - слізник, 15 - імпост, 16 - підвіконник.
Віконні блоки з окремим роздільними рамами : внутрішня (зимова) 15 і зовнішня (літня) 5 стулки встановлюють на відстані 130 мм одна від одної і відчиняються роздільно. На відміну від віконних блоків зі спареними рамами, в яких зовнішня і внутрішня стулки рам щільно скріплені між собою завісами з одного боку, а з другого з'єднані стяжками.
№26 Матеріал виготовлення вхідних дверей.
1.Виготовлення дверей з сосни та дуба і вхідних металевих дверей.
Можливе виготовлення одностворчатих металевих дверей , двостворчатих металевих дверей, металеві двері з фрамугами, металеві двері з ковкою, металеві двері з ковкою та склопакетами. МДФ-накладки можуть бути виконані у будь-яких кольорах та з будь-якими візерунками на вибір замовника, використовуються фрезирування та патинування на накладках, а також, на внутрішню сторону вхідних дверей можна використати накладку, ідентичну по дизайну до міжкімнатних дверей.
Внутрішня частина дверей складається із металевого листа товщиною 2 мм з чотирьма ребрами жорсткості квадратного січення . В якості тепло- і звукоізоляції використовується мінеральна вата "Ізовер” або пінопласт товщиною 5 см.
Дверне полотно рухається на двох потужних петлях на підшипниках, які захищені двома антизрізами. Підшипники забезпечують легкий хід дверей, при якому не відчувається їх вага (біля 100 кг). Дверна рама обклеєна еластичним резиновим ущільненням, який забезпечує захист від шуму і пилу.
Незвичайним рішенням для вхідних дверей може бути врізання склопакета, прикрашеного кованими решітками авторської роботи. Герметичний склопакет з кованою решіткою не погіршує тепло- і звукоізоляцію, але пропускає природне світло і робить моноліт дверей не таким звичайним, а швидше навпаки, додає Вашим дверям неповторний шарм.
В комплект металевих дверей входить:
- металева коробка з профільної труби, утеплена мінеральною ватою;
- дверне полотно з листом металу 2 мм із зовнішньої сторони, двома панелями МДФ , утеплене мінеральною ватою;
- завіси на підшипниках ;
- притвір і лиштва, які закривають щілини між сталевою дверною коробкою і дверним полотном з внутрішньої сторони;
- ручка, посиленої конструкції яка є стійкою до - фізичних пошкоджень;
2. дві великі групи: двері з натурального дерева й двері зі штучних матеріалів, що нагадують дерево. Дерево, як природний матеріал, має свої недоліки (наприклад гігроскопічність). Тому широко поширені замінники натурального дерева, що суттєво знижує вартість дверей. Найбільшу популярність одержав матеріал, що володіє високої гідрофобністю й підвищеною щільністю, у скороченні з англійського - MDF. По своїй природі деревина має як позитивні, так і негативні властивості, які необхідно враховувати при виробництві й експлуатації дверей. Переваги натуральної деревини: · висока міцність, незважаючи на невелику об'ємну масу; · низька теплопровідність; · низька звукопроводність; · висока морозостійкість; · легкість в обробці; · простота утилізації; · низький коефіцієнт температурного лінійного розширення. Недоліки натуральної деревини: · наявність пороків (сучки, тріщини, смоляні кишені й ін.); · гігроскопічність (присутність надлишкової вологи в деревині викликає різке погіршення всіх її фізико-механічних властивостей); · горючість.
Основними способами обробки є: лакування, полірування, фарбування виробів з дерева що придає особливий вигляд ошатність і святковість. Перед будь-яким видом обробки, поверхня проходить декілька етапів обробки; 1. Видалення старого покриття. 2. Видалення тріщин, заломів і інші дефектів та усунення їх, шляхам вставок або спеціальними замазками на основі; деревини, смол та інших добавок. Що забезпечує максимальну надійність. 3. Поверхня шліфується на шліфувальному станку для усунення перепадів, нерівностей по площині, перепадів, тощо. 4. Шпаклювання виявлених мілких дефектів. 5. Шліфування мілкою шліф шкуркою ручним інструментом. 6. Нанесення грунтовочного покриття. 7. Шліфування шорсткості, що надалі може призвести до неякісного нанесення облицювального матеріалу, і тим самим погіршити зовнішній вигляд виробів. Тепер все готові до лакування або по краски. В залежності від вибраного типу: 8. Нанесення двійного шару лаку барвників за гамою відтінків. 9. Нанесення двійного шару кінцевого акрилового чи поліуретанового лаку ( матовий - глянцевий) з почерговим шліфуванням та матуванням. 10. Далі виробів проходить процес сушіння, після чого вони готові до експлуатації.
№ 27 Матеріал виготовлення вікон.
вікно -Функціональний конструктивний елемент огороджувальних конструкцій (стінових або покрівельних), який призначений для сполучення та зорового спілкування внутрішніх приміщень з навколишнім простором для природного освітлення в середині приміщення, їх вентиляції та захисту від атмосферних впливів, зовнішніх шумових потоків
Складаються із улаштованого віконного блоку, приєднувального ізоляційного контуру по периметру до стін будинків та допоміжних функціональних конструктивних елементів (підвіконня, водозливу, сонцезахисні, шумозахисні та інше)
Віконна столярка є важливим елементом, що творить характер фасадів історичних будинків
Матеріали- історично використовувся матеріал- дерево з металевими елементами. Дерево було клеєне, а в особливих випадках –гнуте.
Сучасними матеріалами вважають- металопластикові вікна та так званий дерево пакет.
При заміні автентичних вікон в історично цінному будинку , важливим, є відтворення автентичного образу сучасними матеріалами. Найкращий варіант,звісно,реставрація існуючого вікна, але він є занадто кошторисним. Можливим є використання дерево пакету, обов’язково повторюючи образ автентичного вікна відповідно до розміру та кількості ділень скла,а також важливим є підібрати колір максимально наближений до реального.
Також бажана регульована заміна (одночасна) на одному фасаді,якщо він є особливо важливим для візуального сприйняття образу будинку,вулиці,міста.
31. Замковий камінь.
Замковий камінь (синонім — звірник) (іноді просто замок або ключ) — клиноподібний або пірамідальний елемент кладки у вершині склепіння або арки. Часто виступає з площини арки, виділяється розмірами, має орнаментальну або скульптурну обробку, і цим виконує також декоративну функцію, служить прикрасою арок і навіть плоских перемичок.
Верхній клинчастий камінь арки або склепіння, також виконаних з клинчастих каменів (синонім — аграф2). Нерідко мав більші розміри, виступав над поверхнею стіни та відзначався барельєфним акантом, волютою або маскароном із зображенням людини, голови тварини, які мали підкреслювати міцність конструкції і надійність мурування. Мав місце і декоративний замковий камінь, який виконувався у штукатурці з імітацією справжнього клинчастого. Останній часто був розташований над вікнами чи дверима. Від замкового каменю у візантійській архітектурі походить плоска клиноподібна капітель, яка часто вживалась у романському зодчестві.
32. Прямолінійний руст (або плоский руст) використовувався для зовнішньої оздоби цегляної стіни (площа ринок 10, вик. Плоский руст, буд Бандінеллі використовується Діамантовий руст)
33. Діамантовий руст.
Рустування діамантове — квадрати (прямокутники) мають форму чотиригранних пірамід. Часто застосовувалось в архітектурі ренесансу, бароко.