7. Алгоритм надання першої долікарської допомоги при опіках

1. При опіках І ступеня — коагулювальні методи лікування — 2 % спиртовий розчин генціан-віолету чи метилового синього.

2. При опіках II ступеня шкіру обробляють спиртом, знімають пухирі, накладають пов'язку з анестезиновою маззю; якщо пухирів немає — пов'язку з перманганатом натрію.

При отруєнні кислотами через рот:

• промивання шлунка із застосуванням нетовстого зонда (12— 15 л води), змащеного рослинною олією; у воду можна додати молоко чи яєчний білок;

• рекомендується ковтати лід, збиті білки, крохмаль, молоко, в'яжучі відвари, оксид магнію (20 г на 200 мл води), рослинну олію;

• на живіт — холод.

8. Алгоритм надання першої допомоги при отруєнні грибами:

І.Блідою поганкою, сморчками

1. Промивання шлунка через зонд та кишок (сольові проносні та сифонні клізми).

За призначенням лікаря

1. Гемодіаліз у першу добу отруєння.

2. Ліпоєва кислота 20—30 мг/кг на добу.

3. Пеніцилін до 10 млн ОД на добу.

4. Інфузійна терапія: кристалоїди, плазмозамінники, альбумін, розчини глюкози (не менше 3—5 л на добу).

5. Розчин холіну хлориду 20 %— 10 мл на 200 мл 5 % розчину глюкози внутрішньовенно краплинно.

6. Для профілактики ураження печінки: 5 % розчин тіаміну хлориду— 2 мл; 5 % розчин піридоксину гідрохлориду — 2 мл ціанокобаламін — 500 мкг; кокарбоксилаза — 100 мл; антигістамінні препарати (блокатори Н₁-рецепторів); глюкокортикоїди; есенціале — 10— 20 мл на добу.

7. При гіпотензії — вазотоніки (мезатон, норадреналін, дофамін).

8. Форсований діурез (після нормалізації гемодинаміки).

9. При судомах — атаральтики (сибазон, седуксен, мідазолам), барбітурати (тіопентал натрію, гексенал).

ІІ. Мухоморами

1. Промивання шлунка через зонд, сольові проносні.

За призначенням лікаря

2. Атропіну сульфат 0,1 % розчин — 1—2 мл внутрішньовенно до зникнення симптомів отруєння.

1. Інфузійна терапія для відновлення дефіциту солей і води.

2. При бронхоспазмі — еуфілін 6 мг/кг.

3. При судомах — атаральтики, барбітурати.

4. Профілактика серцевої і печінково-ниркової недостатності.

9. Алгоритм надання першої долікарської допомоги при отруєнні карбону (II) оксидом (чадним газом)

1. Винести потерпілого на свіже повітря, дотримуючись правил безпеки.

2. Якнайшвидше розпочати оксигенотерапію.

3. Відновити прохідність дихальних шляхів: стежити, щоб не запав язик, положення лежаче, напівбокове, аспірація вмісту порожнини рота, уведення повітроводу.

За призначенням лікаря

Налагодження внутішньовенного доступу (пункція, катетеризація вени): унітіол 5 % розчин — 5—10 мл внутрішньовенно, тіосульфат натрію 30 % розчин — 30-60 мл внутрішньовенно, цитохром С 0,25 % розчин — 4 мл внутрішньовенно, преднізолон — 90-120 мг внутрішньовенно, еуфілін 2% розчин — 10 мл внутрішньовенно, при гіпертермії—дроперидол 0,25 % розчин — 2 мл внутрішньовенно, краніоцеребральна гіпотермія.

10.Алгоритм надання першої допомоги при отруєнні фосфорорганічними речовинами

1. Забезпечення та підтримка прохідності верхніх дихальних шляхів.

2. При потраплянні на шкіру — промити її содовим розчином.

3. При інгаляційному отруєнні — вивести постраждалого із зараженої атмосфери.

4. Промити шлунок великим об'ємом холодної води, потім дати випити ентеросорбент та сольове проносне. Шлунок та кишки промивати повторно, оскільки отрута виводиться й крізь слизову шлунково-кишкового тракту.

5. Антидотна терапія: застосування периферійного М-холінолітика атропіну сульфату від 2-3 мл до 30-35 мл. Контроль за ефективністю лікування: висушування шкіри, зменшення бронхореї, розширення зіниць, ЧСС 90-100 за 1 хв.

6. Реактиватори холінестерази: дипіроксим (1-2 мл 15 % розчину внутрішньом'язово), ізонітразин (3 мл 40 % розчину внутрішньом'язово). Реактиватори холінєстерази можна вводити тільки в першу добу!

7. Масивна інфузійна терапія, форсований діурез.

8. Детоксикаційна терапія (гемосорбція, плазмаферез, гемодіаліз у перші години після отруєння).

9. При неефективному зовнішньому диханні, комі — інтубація трахеї, ШВЛ.

10. Антибіотики.

11. Корекція метаболізму.

Забороняється введення серцевих глікозидів, хлористого кальцію, еуфіліну, оскільки на тлі отруєння ФОР вони сприяють токсичному ураженню серця!