4. Робота над іv розділом повісті
4.1. Переказ цікавих епізодів твору.
4.2. Тема: відтворення картин жорстокості монголо-татар; рішення Т. Вовка помститися тухольцям за їх образу відносно нього зрадою і прислужництвом монголам.
4.3. Ідея: засудження жорстокості, підступності, жаги до збагачення, прагнення здобути славу шляхом смерті, зради, брехні.
4.4. Основна думка: ніщо немає страшного, ніж зрада рідного краю, його народу.
4.5. Проблематика:
• батьки і діти;
• честь і зрада;
• любов і ненависть.
4.6. Композиція: опис страшних картин загарбницьких походів монголів внаслідок князівських міжусобиць на Русі.
Зав’язка: рішення Т. Вовка помститися тухольцям зрадою монголам.
Кульмінація: звинувачення Мирослави батька у зраді, обіцянка Т. Вовка допомогти монголам потрапити до Тухлі.
Розв’язка: Т. Вовк прощається з Мирославою і вирушає з десятитисячним відділом монголів на чолі з Бурундою на Тухлю.
4.7. Сюжет.
Батий зі своєю стотисячною ордою рухався на руській землі, залишаючи після себе пожежу і смерть. Русь на ті часи була роз’єднана, що і сприяло її швидкому завоюванню.
Т. Вовк вирішує помститися тухольцям за свою образу зрадою. Він умовляє дочку залишити Тухлю і піти до монголів. Мирослава сперечається, але підкоряється волі батька.
Пета із задоволенням зустрів старого «помічника і друга». Т. Вовк обіцяє допомогти монголам перейти Карпати коротким шляхом через Тухлю.
Пета дарує Мирославі перстень, який дає їй можливість вільно пересуватися у стані ворога.
Мирослава дорікає батькові за його зраду, прагне позбавити себе життя заради Максима.
Боярин разом із десятитисячним відділом татар на чолі з Бурундою вирушає до Тухлі.
4.8. Обговорення змісту розділу за питаннями:
• Якої шкоди завдали татари Русі? («Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)
• Як у творі описано жорстокість монголів? («…Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати»)
• Як Мирослава висловилася батьку про його рішення зрадити країну? («Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!»)
• Яке значення мав подарунок Пети для Мирослави? («Се знак його великої ласки для тебе дає тобі безпечний прохід у монгольськім таборі»)
• Яким у творі зображений Пета? («…Головний начальник свого відділу, чоловічок літ коло сорока, тип монгола і невеличкий, повертливий з хитро мигаючими, малими, мов мишачими, очима»)
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Асоціативний диктант.
Завдання: записати слова, що асоціюються з героями твору.
Палка натура, хоробрість , доброта, сміливість, гордість, чарівність, сила, скромність, тендітність, дитям гір, мужність, винахідливість, вірність, спритність.
2. Робота з епіграфом
Бесіда:
Чи потрібно захищати рідну Батьківщину?
Чи висвітлює твір «Захар Беркут» героїчність українського народу?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІІ. Домашнє завдання
Знати зміст V, VІ розділів повісті, скласти план, дібрати цитати до характеристики образів Максима і Мирослави.