Тема: Іван Франко «Захар Беркут» «Іван Франко» (скорочено). Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників. Робота над текстом повісті

Мета: розпочати роботу над ідейним змістом твору ,«Захар Беркут»; розкрити історичну основу повісті та джерела її написання;  опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ та ІV розділів повісті; дослідити, як у творі зображується героїчна боротьба русичів проти монголо-татарських нападників; розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість, вміння узагальнювати і робити ґрунтовні висновки, виразно читати прозовий твір; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідного краю, творчості І. Франка, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Епіграф уроку :

За рідний край і життя віддай.

Народна мудрість

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Що я знаю про життя і творчість І. Франка»

1. Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року).

2. За гороскопом І. Франко… (Діва)

3. Яким ріс малий Іван? (Розумним, допитливим)

4. Що перейняв Іван Якович від матері? (Любов до народної пісні)

5. І. Франко розпочав навчання коли йому виповнилося… (Шість років)

6. Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шевченка)

7. Яка подія сталася з І. Франком у липні 1877 року? (Арешт)

8. Твір Івана Яковича, який вважався «особистим» для нього? («У кузні»)

9. Найулюбленішими пристрастями І. Франка були… (Рибалка, грибництво, мандрівка)

10. Герой письменника, який зустрічається у багатьох його творах. (Мирон)

11. У галузі дитячої літератури І. Франко активно працював, починаючи з… (1890 року).

12. В якому місті похований видатний письменник? (Львів)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їх вільні землі прийшли загарбники, русичі мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

2. Опрацювання теми уроку за питаннями з відповідним коментарем

1.Бесіда

Що таке героїзм? (Героїзм (від грецьк. hērōs) — здійснення видатних за своїм суспільним значенням дій, які відповідають інтересам народних мас і вимагають від людини особистої мужності, стійкості, готовності до самопожертви)

• Які героїчні вчинки вам відомі?

• Доведіть, що захист рідної землі — це священний обов’язок кожного.

• Що необхідно було мати тухольцям для боротьби з монголами? (Єдність, згуртованість, віра — запорука перемоги)

2 .Слово вчителя

І.Франко. «Захар Беркут». Історична основа твору.

Учитель. Одним із відомих творів Івана Франка є повість «Захар Беркут». Історія написання твору є цікава. Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір.

І письменник бере участь у цьому конкурсі. Майже шість тижнів працював Іван Франко над твором у своєму рідному селі Нагуєвичах.

Повість була написана у 1882 році, а вже у 1883 році була опублікована у журналі. У своєму творі письменник використав короткі відомості з Галицько – Волинського літопису про вторгнення монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати.

Дійові особи твору такі як: монгольська навала, бегадири Пета, Бурун-

да були насправді, а інші художні образи – Тугар Вовк, Захар Беркут, Мирослава, Максим – створені письменником.

3.Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, вміння долати перешкоди; засудження зради, жадності, збагачення за рахунок інших.

Основна думка твору: сила народу – в єдності, підтримці, повазі одне до одного.

Жанр: історична повість.

Теорія літератури.

Історична повість – епічний твір середнього розміру, в якому зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи потягом тривалого або важливого за подіями часу.

Визвольні традиції наших предків І. Франко у творі «Захар Беркут» блискуче втілив у художніх образах тухольців, Захара Беркута, Максима, Мирослави. Він змалював картини героїчної боротьби проти монгольської навали. Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. Мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого ворога.

Всі тухольці — активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! «Любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло». Проте не може захоплення викликати ворог, що прийшов на цю землю.

З огидою І. Франко описує завойовників: «Виринають перед очима чорні страшні голови з маленькими блискучими очима. Очі ті тривожно несхибно, мов закляті, глядять на тухольців» або: «Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині».

У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..

Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни — це священний обов’язок кожного громадянина, адже про це навіть написано у Конституції України.