3. Значення науково-дослідної роботи студентів.

Від початку перебування у вищому навчальному закладі кожен студент має брати участь у наукових пошуках, планових дослідженнях своїх викладачів, упровадженні на практиці досягнень науки. Наукова творчість студентів стала традиційним засобом розвитку майбутніх спеціалістів.

Завдання науково-дослідної роботи студентів у ВНЗ полягає в розвитку в них умінь пошукової, дослідницької діяльності, творчого розв'язання навчально-виховних завдань під час роботи у школі, а також у формуванні вмінь застосування методів наукових досліджень на практиці. Завдяки участі у науковій роботі студент оволодіває навичками роботи з різноманітними інформаційними джерелами, здобуває вміння організовувати наукові гуртки школярів та керувати їх діяльністю

4. Емпіричні методи досліджень.

На емпіричному рівні дослідний об’єкт відображається здебільшого з позицій зовнішніх зв’язків і відносин. Емпіричному пізнанню притаманні збір фактів, первинне узагальнення, опис дослідних даних, систематизація і класифікація. Емпіричне дослідження спрямоване безпосередньо на об’єкт дослідження, відбувається на основі методів порівняння, виміру, спостеріганню, експерименту, аналізу та ін.

Спостереження – це систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта, яке дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень.

Порівняння – процес встановлення подібності або відмінностей предметів та явищ, знаходження загальних властивостей, притаманних кільком об’єктам.

Вимірювання – це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру.

Експеримент – метод вивчення об’єкта шляхом активного і цілеспрямованого впливу на нього завдяки створенню штучних умов чи використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості.

5. Методи вибіркового спостереження.

Вибіркове спостереження – це вид не суцільного спостереження, при якому обстежуються не всі

елементи сукупності, а лише певним чином дібрана їх частина. Сукупність, з якої вибирають елементи для обстеження, називається генеральною сукупністю, а сукупність, яку безпосередньо обстежують, – вибірковою сукупністю. Кінцева мета вибіркового спостереження – поширення його статистичних характеристик на генеральну сукупність. Іншими словами вибіркова сукупність представляє – репрезентує генеральну сукупність.

Різновиди вибірок:

Простий випадковий добір – проводиться жеребкуванням чи за допомогою таблиць випадкових чисел.

Механічний добір використовують, якщо чисельність елементів сукупності впорядкована.

Розшарований добір – це спосіб формування вибірки з урахуванням структури генеральної сукупності.

Серійна вибірка ґрунтується на розподілі генеральної сукупності на частини – серії. Серії відбираються за схемою простої випадкової, або механічної вибірки. Поєднання різних видів вибірки можливе у рамках багатоступеневої вибірки.

6. Територіальний розподіл основних форм підготовки наукових та науково-педагогічних працівників.

Аспірантура — основна форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів в СРСР, згодом — в Україні. Аспірантура організується при вищих навчальних закладах і н.-д. установах, де є кваліфіковані кадри наукових керівників (доктори наук і професори), а також відповідна експериментальна база.

Навчання проводиться з відривом і без відриву від виробництва. За час навчання аспіранти оволодівають методами наукового дослідження і складають іспити в обсязі кандидатського мінімуму та виконують заплановану наукову роботу. В Україні обов'язковими для здачі є «Філософія», «Іноземна мова» (на вибір), «Спеціальність» (в залежності від спеціальності по якій готується дисертація). Зараховані в аспірантуру з відривом від виробництва одержують державну стипендію. По закінченні аспірантури аспіранти можуть подати на захист дисертацію, підготовлену на основі успішно виконаної наук. роботи. Робота захищається на спеціалізованій вченій раді ВНЗ або НДУ. До захисту допускається робота, якщо вона відповідає вимогам Вищої атестаційної комісії (ВАК). Одною з основних вимог є наявність публікацій, зокрема, певної кількості публікацій в наукових фахових виданнях та виступів на конференціях.