43, Структура наукових документів.

Документи розрізняють за структурними ознаками, вони можуть бути стандартні і нестандартні, що залежить від багатьох суб'єктивних і об'єктивних факторів. Стандартні документи- це документи, що мають однакову форму та заповнюються в певній послідовності й за суворо визначеними правилами. Нестандартні документи- створюються в кожному конкретному випадку для розв'язання окремих ситуацій, їх друкують або пишуть від руки.

44, Методи групування наукових досліджень.

Метод групування дає змогу виділити в суспільному досліджуваному явищі найважливіші типи, характерні групи та підгрупи за істотними ознаками. Методи зведення і групування первинного статистичного матеріалу. Зведення включає методи перевірки, систематизації, обробки, підсумовування даних і представлення їх у формі статистичних таблиць.

Зведення забезпечує систематизацію первинної інформації, підрахунок чисельності одиниць сукупності і об'єму ознак, що їх характеризують. Важливим етапом цієї стадії дослідження є розподіл інформації (розчленування) за ознаками її відмінності, тобто групування статистичних даних. Специфіка методів групування зумовлюється завданнями дослідження і якістю первинної інформації.

Методи групування дозволяють розділити досліджувану сукупність на однорідні в певному відношенні частини. Наприклад, розчленування сукупності господарств певного регіону за формою їх виробничої діяльності (колективні, орендні, кооперативні тощо).

45, Чинники, що формують підґрунтя молодого науковця.

• Любов до науки.

• Гуманність.

• Громадянська відповідальність.

• Соціальна активність.

• Інтелігентність.

• Правдивість.

• Порядність.

• Інноваційний стиль науково-педагогічного мислення.

• Здатність до міжособистісного спілкування, ведення діалогу.

• Прагнення до самовдосконалення.

• Ведення здорового способу життя та підвищення рівня індивідуального здоров’я.

• Високий рівень культури здоров’я.

Підсумовуючи вищесказане треба наголосити, що науковий імідж молодого вченого, з одного боку динамічна структура, а з іншого – статична. З підвищенням вимог в науці – підвищується вимоги до науково-дослідної роботи; з підвищенням вимог в навчальній діяльності – підвищується вимоги відповідно до тієї стратегії, яка була обрана. Тому молодий вчений повинен не тільки слідкувати за своїм науковим іміджем, а й, безпосередньо впливати на його формування з позитивним вектором розвитку у майбутньому.

46.. Структура науково-дослідних кадрів в Україні.

На прикладі Львівської політехніки. Для підготовки фахівців вищої наукової кваліфікації в університеті відкрита постійнодіюча докторантура з 26 спеціальностей, аспірантура з 89 спеціальностей. Профіль підготовки докторантів та аспірантів відповідає пріоритетним напрямам наукової діяльності університету та фактично охоплює всі напрямки, за якими в університеті здійснюється підготовка фахівців за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

На даний час в докторантурі університету проходять підготовку понад 40 докторантів, в аспірантурі навчаються 505 аспірантів, з них 2/3 — з відривом від виробництва. Для виконання дисертаційних досліджень та складання кандидатських іспитів до кафедр університету прикріплено близько 300 здобувачів. Одночасно з підготовкою спеціалістів за рахунок держбюджетних коштів, в університеті ведеться підготовка спеціалістів на контрактній основі. На даний час за кошти юридичних та фізичних осіб навчається близько 50 аспірантів та здобувачів наукового ступеня, в тому числі іноземних громадян.

Для ефективної підготовки фахівців вищої кваліфікації в університеті створено 17 спеціалізованих вчених рад для захисту докторських та кандидатських дисертацій із 49 спеціальностей, з них 15 докторських з 46 спеціальностей. Щорічно на засіданнях спеціалізованих вчених радах захищається понад 100 дисертацій працівниками нашого університету та інших організацій. На засіданнях спеціалізованих вчених рад відбуваються захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів докторів та кандидатів наук з технічних, хімічних, економічних наук, геодезії, будівництва та архітектури.