
- •6.030503 «Міжнародна економіка»; 6.030509 «Облік і аудит»
- •79000, Львів, вул. Дорошенка, 41
- •1. Поняття і види довгострокових активів
- •2. Визнання та оцінка основних засобів
- •3. Визнання та оцінка нематеріальних активів
- •4. Амортизація довгострокових активів
- •5. Облік зменшення корисності й вибуття довгострокових активів
- •Тема 2: облік запасів товарно-матеріальних цінностей у зарубіжних країнах
- •1. Поняття запасів та їхні види
- •2. Оцінка запасів
- •3. Системи обліку запасів
- •4. Методи оцінки собівартості запасів
- •Тема 3: облік грошових коштів і дебіторської заборгованості у зарубіжних країнах
- •1. Облік грошових коштів
- •2. Поняття і класифікація дебіторської заборгованості
- •3. Визнання та оцінка дебіторської заборгованості
- •Тема 4: облік власного капіталу у зарубіжних країнах
- •1. Сутність і структура власного капіталу
- •3. Облік викуплених власних акцій
- •4. Облік розрахунків за дивідендами
- •Тема 5: поняття та основні завдання аудиту в україні та закордоном
3. Системи обліку запасів
У світовій практиці використовуються дві системи обліку запасів ─ постійна та періодична.
Постійна система (perpetual inventory system) дістала свою назву виходячи з того, що рахунок «Запаси» постійно коригується на кожну зміну в запасах, незалежно від того, чи ця зміна зумовлена придбанням, продажем чи поверненням товарів покупцем постачальникові. За цієї системи рахунок «Собівартість реалізованої продукції» поряд із рахунком «Запаси» коригується кожного разу під час продажу продукції чи її повернення покупцем. Важливою характеристикою постійної системи є можливість простеження кількості запасів від моменту їх придбання до продажу. Ця система дозволяє керівництву компанії мати інформацію про залишок запасів на будь-яку дату, без їх фізичного перерахунку, та кількість проданих товарів упродовж періоду.
Періодична система (periodic inventory system) не призначена для обліку інформації про кількість і собівартість запасів. За цієї системи придбання та продаж продукції за рахунком «Запаси» відображається не в момент їх здійснення, а в кінці звітного періоду. Періодична система вимагає фізичного перерахунку кінцевих запасів і визначення їхньої вартості. Закупки товарів, повернені товари, знижки, транспортні витрати обліковуються на тимчасових рахунках, а собівартість реалізованої продукції за звітний період розраховується в кінці звітного періоду об'єднанням тимчасових рахунків з рахунком «Запаси» за формулою:
Собівартість реалізованої продукції =
= початковий залишок запасів + (1)
+чиста вартість придбаних товарів -
кінцевий залишок запасів
Наведене вище рівняння припускає, що вся кількість запасів, якої немає в наявності на кінець періоду, є проданою. Водночас таке припущення не справджується у випадках, коли мали місце крадіжки або псування запасів. За таких обставин виявлені вкрадені чи зіпсовані запаси вилучаються з величини запасів на початок періоду і придбаних запасів перед розрахунком собівартості реалізованої продукції та відображаються у складі окремих витрат.
Основна відмінність між періодичною і постійною системами обліку запасів полягає в тому, що за періодичної системи вартість продукції, наявної для продажу, розподіляється між вартістю кінцевих запасів і собівартістю реалізованої (періодично) продукції в кінці звітного періоду. На противагу цьому, за постійної системи вартість продукції, наявної для продажу, розподіляється між вартістю кінцевих запасів і собівартістю реалізованої (періодично) продукції кожного разу, коли продається продукція.
Загалом вибір системи обліку запасів має незначний вплив на фінансову звітність. Завдяки розвитку комп’ютерної техніки більшість підприємств використовують постійну систему обліку запасів, що дозволяє їм володіти інформацією про поточний стан запасів. Одним із прикладів засобів, за допомоги якого ведеться облік запасів товарів за постійною системою, є сканери в касах супермаркетів.