60

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра обліку і аудиту

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для практичних занять і самостійної роботи

з навчальної дисципліни «Облік у зарубіжних країнах»

для студентів економічного факультету напряму підготовки

6.030503 «Міжнародна економіка»; 6.030509 «Облік і аудит»

Львів

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка

2013

Рекомендовано до друку

Кафедрою обліку і аудиту

Протокол № 1 від 30.08.2013 р.

За редакцією Дутчак І.Б., к.е.н., доц.

Рецензент:

Яремко І.Й., д.е.н., проф. кафедри обліку та аналізу НУ «Львівська політехніка»

Комп’ютерне верстання Дутчак І.Б.

Методичні рекомендації для практичних занять і самостійної роботи з навчальної дисципліни «Облік у зарубіжних країнах» для студентів економічного факультету напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»; 6.030509 «Облік і аудит» / Уклад. Дутчак І.Б. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – 60 с.

У методичних рекомендаціях містяться плани практичних занять та завдання для самостійної роботи у вигляді запитань і задач з навчальної дисципліни «Облік у зарубіжних країнах». Методичні рекомендації дають можливість студенту закріпити теоретичні знання шляхом усного та письмового опрацювання матеріалу у вигляді розв’язування задач, обговорення запитань та відповідей на запитання за тематикою практичних занять.

Методичні рекомендації для практичних занять та самостійної роботи призначені для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей стаціонарної форми навчання.

Ó Дутчак І.Б. 2013

Підп. До друку Формат

Папір друк. Друк на різогр. Гарнітура

Умовн. друк. арк.

Тираж 50 прим. Зам. № 115 від 02.09.2013 р.

Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка.

79000, Львів, вул. Дорошенка, 41

Зміст ст.

ТЕМА 1: ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ АКТИВІВ У ЗАРУБІЖНИХ

КРАЇНАХ ……………………………………………………………....…….. 3

ТЕМА 2: ОБЛІК ЗАПАСІВ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У

ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ………………………………………..…….. 18

ТЕМА 3: ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ І ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ………………………………………..…….. 30

ТЕМА 4: ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ……... 41

ТЕМА 5: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ АУДИТУ В УКРАЇНІ

ТА ЗАКОРДОНОМ ………………………………………..…………….. 51

ТЕМА 1: ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ АКТИВІВ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

1. Поняття і види довгострокових активів

У закордонній обліковій термінології поняття «довгострокові активи» (long-lived assets) позначається різними термінами, зок­рема необоротними активами (fixed assets), операційними акти­вами (operational assets), позаоборотними активами. У більшості країн довгострокові активи містять основні засоби та нематері­альні активи.

Питання обліку та відображення довгострокових активів у фінансовій звітності суб’єктів господарювання на міжнародному рівні розглядаються у МСБО 16 «Основні засоби», МСБО 38 «Нематеріальні активи», МСБО 36 «Зменшення корисності активів», МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу», а в Україні ─ у П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів».

У США облік довгострокових активів регламентується значно більшою кількістю стандартів із фінансового обліку (SFAS), зокрема:

• SFAS 142 «Гудвіл та інші нематеріальні активи» («Goodwill and Other Intangible Assets»);

• SFAS 144 «Облік зменшення корисності та ліквідації дов­гострокових активів» («Accounting for the Impairment or Disposal of Long-lived Assets»);

• SFAS 141 «Об’єднання бізнесу» («Business Combinations»);

• SFAS 86 «Облік витрат на комп’ютерне програмне забезпе­чення, призначене для продажу, оренди чи іншої реалізації» («Accounting for the Costs of Computer Software to be Sold, Leased, Or Otherwise Marketed»);

• SFAS 69 «Розкриття інформації про нафто- та газодобувну діяльність» («Disclosures about Oil and Gas Producing Activities»);

• SFAS № 19 «Фінансовий облік і звітність нафто- та газодо­бувних компаній» («Financial Accounting and Reporting by Oil and Gas Producing Companies»);

• SFAS 45 «Облік доходу від франшизи» («Accounting for Franchise Fee Revenue»);

• SFAS 34 «Капіталізація процентних витрат» («Capitalization of Interest Costs»);

• SFAS 2 «Облік витрат на дослідження та розробки» («Accounting for Research and Development Costs»).

Згідно з МСБО 16, основні засоби ─ це матеріальні активи, що їх:

1) підприємство утримує для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду ін­шим особам або для адміністративних цілей;

2) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше од­ного періоду.

Нематеріальні активи, відповідно до МСБО 38, ─ це немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані.

Слід зауважити, що міжнародними стандартами не деталізу­ються види активів, які належать до основних засобів і нематері­альних активів.

У США довгострокові активи у фінансовій звітності підпри­ємств класифікуються на дві категорії:

1) основні засоби (property, plant and equipment): земля, бу­динки, машини, обладнання, легкові та вантажні автомобілі. До категорії основних засобів відносять також природні ресурси, та­кі, як: нафта, газ, лісові й мінеральні ресурси;

2) нематеріальні активи (intangible assets): патенти, авторські права, торгові марки (назви), франшиза, організаційні витрати, гудвіл.

В Україні, згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби», класифікація основних засобів здійснюється за такими групами:

1. Основні засоби: земельні ділянки, капітальні витрати на по­ліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби; інструменти, прила­ди, інвентар (меблі); робочу і продуктивну худобу; багаторічні насадження; інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди, ма­лоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси, інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції.

Відповідно до ГІ(С)БО 8, нематеріальні активи поділяються на такі групи:

• права користування природними ресурсами (право користу­вання надрами, іншими ресурсами природного середовища, геоло­гічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

• права користування майном (право користування земель­ною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

• права на комерційні позначення (права на торговельні мар­ки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) наймену­вання тощо);

• права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тва­рин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комер­ційні таємниці, зокрема ноу-хау, захист від недобросовісної кон­куренції тощо);

• авторське право та суміжні з ним права (право на літератур­ні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази да­них), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);

• незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльнос­ті, використання економічних та інших привілеїв тощо).