Перфектні часи (Perfect Tenses) Теперішній перфектний час

Утворення. The simple present perfect tense утворюється за допомогою дієслова to have у simple present tense (have, has) і дієприкметника минулого часу (the past participle) смислового дієслова: Не has written, they have played.

Вживання. The simple present perfect tense виражає дію, яка відбулася або відбувається у певний період часу, що триває, і для мовця важливий результат цієї дії: I have received a letter. Here it is.

The simple present perfect tense вживається з такими обставинами часу: today, this week (month, year), а також з прислівниками неозначеного часу ever, never, just, often, already, seldom, up to now, lately, recently, since та ін.

He has received a letter this week. They have never been to London.

Але: Прислівник just now вимагає simple past tense і ставиться в кінці: She gave me a pen just now.

The simple present perfect tense використовується у випадках, коли дієслово не може вживатися в present perfect progressive: (to love, to hate, to want, to know, to understand та ін.), а також у підрядних реченнях часу і умови для вираження майбутнього часу:

I have known them for two years. After he has read the poem, he’11 learn it by heart.

Минулий перфектний час

Утворення. The simple past perfect tense утворюється за допомогою дієслова to have y simple past tense (had) і дієприкметника минулого часу (the past participle) смислового дієслова: I had bought it; They had come.

The simple past perfect tense виражає дію, яка відбулася до певного моменту у минулому. Цей момент може позначатися:

1. Точним зазначенням часу: by five o’clock, by the end of the year та ін.: He had bought that book by seven о’clock.

2. Іншою дією у минулому:

They had read the letter before we came.

Майбутній перфектний час

Утворення. The future perfect simple tense утворюється за допомогою дієслова to have y simple future tense (shall have, will have) і дієприкметника минулого часу (the past participle) смислового дієслова: I shall have brought; They will have come.

Вживання. The future perfect simple tense виражає дію, яка відбудеться до певного моменту у майбутньому. Цей момент може позначатися:

1. Точним зазначенням часу: by one o’clock, by the end of the week.

I shall have finished my work by three о’ clock.

2. Іншою дією у майбутньому:

They will have translated the article before we came.

Пасивний стан

Утворення. The passive voice утворюється за допомогою дієс лова to be у відповідному часі, особі, числі, дієприкметника минулого часу (the past participle) смислового дієслова: The bridge was built in 1991.

Неособові форми дієслова (Non-finite forms of the verb)

Неособові дієслова (non-finite forms of the verb) – не змінюються за особами і самостійно не можуть бути присудком речення і не виражають часу дії. До неособових дієслів належать інфінітив (the infinitive), дієприкметник (the participle) і герундій (the gerund).

Інфінітив (the infinitive) – це незмінювана форма дієслова, яка називаючи дію, вказує на відносний час і відповідає на питання що робити? що зробити?: to ask, to understand. Крім простої форми, існує ще п' ять складних форм інфінітива, які не входять до програми з англійської мови середньої школи. Проста ж форма інколи вживається без частки to, наприклад, у словниках, після модальних дієслів, допоміжних дієслів shall, will: Не can speak. I shall go.

Дієприкметник (the participle) – це форма дієслова, що має властивості дієслова, прикметника і дієприслівника. В англійській мові є два прикметники – дієприкметник теперішнього часу (the present participle або participle I) і дієприкметника минулого часу (the past participle або participle II).

The present participle вживається для вираження дії відносної дії, яка виражена дієсловом-присудком: Watching TV he sat in the armchair.

Крім того, the present participle використовується для утворення часів групи progressive tenses: We are watching TV now.

Крім власне дієприкметникової функції (a written letter, the article translated today), the past participle вживається для утворення пасивного стану.

Герундій (the gerund) – це форма дієслова із закінченням -ing, що має властивості дієслова й іменника: asking, understanding. В українській мові подібна форма відсутня. З чотирьох існуючих форм герундія ми розглядаємо лише просту:

Reading is my favorite occupation. He is fond of skating.

За формою герундій збігається з дієприкметником теперішнього часу (the present participle) і віддієслівним іменником (the verbal noun).

Герундій, віддієслівний іменник і дієприкметник теперішнього часу мають однакову форму і тому викликають певні труднощі при їх розпізнанні.