Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія до 57.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
147.08 Кб
Скачать

74.Філософія а. Шопенгауера.

У вченні німецького філософа А Шопенгауера,

Яке можна вважати одним із джерел ірраціоналізму,

Обстоюється примат волі відносно розуму. Він

Стверджував, що воля, тобто мотиви ,бажання,

Спонуки до дій і самі процеси реалізації

Цих дій є специфічними відносно самостійними.

При цьому , і це головне воля визначає спря-

Мованість і результати розумового пізнання.

Тобто на це місце розуму має бути поставлена

Воля,яка незалежна від контролю з боку розуму

Має бути поставлена воля, яка незалежна від

Контролю з боку розуму і не має ні причин, ні

Основи. Це «абсолютне вільне хотіння».Крім

Того, воля пронизує весь світ,вона- первоначало

Й абсолют. Світ, за А.Шопенгауером, є нічим ін.

Як «волею і уявою».

75.Філософія ф.Ніцше

Він також вважав волю основою життя.

Але життя є проявом не абстрактної світової

Волі, як у А.Шопенгауера, а «волі до влади».

Ця воля є не лише визначальним,головним

Стимулом життєдіяльності людини, а й життя

Взагалі, буття як такого. «Щоб зрозуміти,що таке

«життя»,-пише Ф.Ніцше,-і якого роду устремлінням і

Напруженням воно є, ця формула має однаковою

Мірою відноситься як до дерева і рослини, так і до

Тварин». І далі: «задля чого дерева первісного лісу

Борються одне з одним? Із-за влади!»

76.Філософія о. Шпенглера

Німецький філософ, представник філософії життя,

Один із засновників сучасної філософської культури.

У найвідомішій своїй праці « Присмерк Європи», роз-

Глядав культуру не як єдину загальнолюдську, а як роз-

колоту на окремі культури, кожна з яких проявляється

на основі власного унікального «прафеномену»-«способу

переживання» життя. Таких культур всім: єгипетська,

індійська, вавилонська, китайська, «аполлонівська»

(Греко-римська), «магічна»(візантійсько- арабська),

«фастівська» (західноєвропейська) і культура майя.

Розвиток культур підпорядковується певному біологвіч-

Ному ритму, який зумовлює головні фази їх розвитку;

Народження і дитинство, молодість і зрілість , старість

І «занепад». Кожній культурі відведено час існування

(близько тисячоліття), який залежить від внутрішнього

Життєвого циклу.Вмираючи, культура перероджується

В цивілізацію. Цивілізація, на думку Шпенглера,-

«закостеніння» органічного життя культури, її розпад перет-

Ворення праці на механічну роботу,що виключає творчість.

Цивілізація супроводжується процесами « омасовлення»

Всього життя,що означає його розвиток на основі кількісного

Принципу, який знаходить свій вияв у глобалізації форм і методів

Людського існування: господарства, політики, техніки, тощою

Західний світ, на думку Шпенглера, перейшов до цивілізації у

XIXст., і з цтого часу розпочинається його занепад. Концепція

Шпенглера має фаталістичний характер, адже людина у нього діє

Відповідно до тих вимог,які ставить їй той чи інший тип культури.

77.Філософія Бергсона.

Найхарактернішим для філософії Бергсона є

Ірраціоналізм та інтуїтивізм. За схемою Бергсона,

Світ- «тривалість» , тотожна відчуттям, -перебуває

В позбавленому закономірностей процесі «творчої еволюції»,

Рушійною силою якої є духовний «життєвий порив».

Пізнання, за Бергсоном, можливе лише через інтуїцію.

Ідеалістична теорія інтуїтивного пізнання Бергсона веде

До фідеїзму. Філосоіські погляди Бергсона мають

Значний вплив на сучасну філософію. В кінці XIX ст-

На початку XXст. Найбільший інтерес становлять

Погляди прихильників філософії життя і екзистенці -

алізму. У філософії життя найбільш розгорнута концепція

творчості дана французьким філософом Анрі Бергсоном.

У творі « Творча еволюція» Анрі Бергсон розглядає

Творчість, жтттєвий запал як безперервне народження

Нового, складає суть життя. Та творчість розглядається

переважно за аналогією з природно-біологічними процесами

і через це протиставляється технічному раціоналізму.

Творчість, стверджував Анрі Бергсон, це дещо об’єктивне,

Що звершується. У природі у вигляді виникнення нових

Зразків і переживань. Діяльність інтелекту, за Бергсоном,

не здатна створювати нове, а лише комбінує старе.

Екзистинціалізм, навпаки, підкреслює духовно-

особистісну природу творчості.