
- •29.Проблеми універсалій.Боротьба між реалізмом та номіналізмом.
- •36.Філ.Погл.Ф.Патриці
- •37.Соц.Утопізм т Кампанела та т.Мор
- •61.Другий позитивізм: загальна характеристика.
- •62.Третій позитивізм: загальна характеристика
- •63.Прагматизм: загальна характеристика.
- •64.Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •65.Києво-Могилянська академія. Філософія
- •66. Філософські погляди Сковороди.
- •67.Філософія Кирило-Мефодіївського товариства.
- •68.Соціально-філософські погляди т.Шевченка.
- •69.Соціально-філосоіські погляди м.Драгоманова.
- •70.Соціально-філософські погляди л.Українки
- •71.Соціально-філософські погляди Івана Франка
- •72. «Філософія серця» п.Юркевича.
- •73.Філософія життя: загальна характеристика
- •74.Філософія а. Шопенгауера.
- •75.Філософія ф.Ніцше
- •76.Філософія о. Шпенглера
- •77.Філософія Бергсона.
- •78.Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •79.Філософія к.Яс перса
- •80.Філософія ж.-п. Сартра.
- •81.Філософія а.Камю
74.Філософія а. Шопенгауера.
У вченні німецького філософа А Шопенгауера,
Яке можна вважати одним із джерел ірраціоналізму,
Обстоюється примат волі відносно розуму. Він
Стверджував, що воля, тобто мотиви ,бажання,
Спонуки до дій і самі процеси реалізації
Цих дій є специфічними відносно самостійними.
При цьому , і це головне воля визначає спря-
Мованість і результати розумового пізнання.
Тобто на це місце розуму має бути поставлена
Воля,яка незалежна від контролю з боку розуму
Має бути поставлена воля, яка незалежна від
Контролю з боку розуму і не має ні причин, ні
Основи. Це «абсолютне вільне хотіння».Крім
Того, воля пронизує весь світ,вона- первоначало
Й абсолют. Світ, за А.Шопенгауером, є нічим ін.
Як «волею і уявою».
75.Філософія ф.Ніцше
Він також вважав волю основою життя.
Але життя є проявом не абстрактної світової
Волі, як у А.Шопенгауера, а «волі до влади».
Ця воля є не лише визначальним,головним
Стимулом життєдіяльності людини, а й життя
Взагалі, буття як такого. «Щоб зрозуміти,що таке
«життя»,-пише Ф.Ніцше,-і якого роду устремлінням і
Напруженням воно є, ця формула має однаковою
Мірою відноситься як до дерева і рослини, так і до
Тварин». І далі: «задля чого дерева первісного лісу
Борються одне з одним? Із-за влади!»
76.Філософія о. Шпенглера
Німецький філософ, представник філософії життя,
Один із засновників сучасної філософської культури.
У найвідомішій своїй праці « Присмерк Європи», роз-
Глядав культуру не як єдину загальнолюдську, а як роз-
колоту на окремі культури, кожна з яких проявляється
на основі власного унікального «прафеномену»-«способу
переживання» життя. Таких культур всім: єгипетська,
індійська, вавилонська, китайська, «аполлонівська»
(Греко-римська), «магічна»(візантійсько- арабська),
«фастівська» (західноєвропейська) і культура майя.
Розвиток культур підпорядковується певному біологвіч-
Ному ритму, який зумовлює головні фази їх розвитку;
Народження і дитинство, молодість і зрілість , старість
І «занепад». Кожній культурі відведено час існування
(близько тисячоліття), який залежить від внутрішнього
Життєвого циклу.Вмираючи, культура перероджується
В цивілізацію. Цивілізація, на думку Шпенглера,-
«закостеніння» органічного життя культури, її розпад перет-
Ворення праці на механічну роботу,що виключає творчість.
Цивілізація супроводжується процесами « омасовлення»
Всього життя,що означає його розвиток на основі кількісного
Принципу, який знаходить свій вияв у глобалізації форм і методів
Людського існування: господарства, політики, техніки, тощою
Західний світ, на думку Шпенглера, перейшов до цивілізації у
XIXст., і з цтого часу розпочинається його занепад. Концепція
Шпенглера має фаталістичний характер, адже людина у нього діє
Відповідно до тих вимог,які ставить їй той чи інший тип культури.
77.Філософія Бергсона.
Найхарактернішим для філософії Бергсона є
Ірраціоналізм та інтуїтивізм. За схемою Бергсона,
Світ- «тривалість» , тотожна відчуттям, -перебуває
В позбавленому закономірностей процесі «творчої еволюції»,
Рушійною силою якої є духовний «життєвий порив».
Пізнання, за Бергсоном, можливе лише через інтуїцію.
Ідеалістична теорія інтуїтивного пізнання Бергсона веде
До фідеїзму. Філосоіські погляди Бергсона мають
Значний вплив на сучасну філософію. В кінці XIX ст-
На початку XXст. Найбільший інтерес становлять
Погляди прихильників філософії життя і екзистенці -
алізму. У філософії життя найбільш розгорнута концепція
творчості дана французьким філософом Анрі Бергсоном.
У творі « Творча еволюція» Анрі Бергсон розглядає
Творчість, жтттєвий запал як безперервне народження
Нового, складає суть життя. Та творчість розглядається
переважно за аналогією з природно-біологічними процесами
і через це протиставляється технічному раціоналізму.
Творчість, стверджував Анрі Бергсон, це дещо об’єктивне,
Що звершується. У природі у вигляді виникнення нових
Зразків і переживань. Діяльність інтелекту, за Бергсоном,
не здатна створювати нове, а лише комбінує старе.
Екзистинціалізм, навпаки, підкреслює духовно-
особистісну природу творчості.