78.Екзистенціалізм: загальна характеристика.

Екзистенціалізм або філософія існування-

ірраціоналістичнийНапрямок сучасної західної

філософії. Попередником сучасного екзистенціалізму

вважається датський філософ С. К’єркегор

(1813-1855). Як напрямок екзистенціалізм

виникає на початку 20-х років у Німеччині

та Франції. Його найбільш відомими представни

ками є М.Хайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр,

Г Марсель, А. Камню. Основний зміст екзистенц

іалізму надзвичайно складно визначити. Він

характеризується значною кількістю відтінків,

напрямків, відсутністю одностайної думки.

Майже в кожній країні екзистенціалізм набуває

специфічного забарвлення. Але, не дивлячись

на це,все-таки можна виокремити деякі основоположні

моменти філософської позиції екзистенціалізму.

Цей філософський напрямок, що активно розробляє

концепцію світу та людини, є відображенням

глибоких потрясінь, які спіткали людство у XXст.

Екзистенціалізм звернувся до проблем критичних,

кризових ситуацій, прагнучи зрозуміти поведінку

людини в жорстоких ситуаціях. Головна увага

приділяється духовній активності та духовній

витримці людини, яка виявилася закинутою в

ірраціональний (нерозумний) потік подій і глибоко

розчарувавалася в історії. Центрально. Проблемою

для екзистенціалізму є конфлікт особистості і

суспільства. Філософія екзистенціалізму причину

всіх суперечностей і складнощів життя сучасного

суспільства вбачає в антагонізмі між людиною і

машиною. Підкреслюючи наявність відчуження

людини від суспільства, прибічники екзистенці

алізму омежовуються описом власне духовних

форм людського буття.

79.Філософія к.Яс перса

К.Ясперс свою працю мислителя називав

не філософією, а філософствуванням,

роблячи наголос на незавершеності,

відкритості розумового процесу, в якому

питання переважають над відповідями.

Головна мета філософія- допомогти людині

зрозуміти, свідомити своє місце в світі,

зрозуміти важливість любові, навчитися

бути самим собою, досягти свободи.

Філософія має поставити перед людиною

життєві орієнтири. Причому, істине буття

не пізнається наукою, а усвідомлюється

душею за допомогою філософії. Центральне

місце у філософії, стверджує він ,займає

фантазія і віра. Слід відрізняти релігійну

віру від філософської. Остання ґрунтується

на роздумах, а релігійна – на одкровенні.

Життя людини суперечливе. З одного

боку, людина відчуває свою силу , здатність

змінити світ , а з іншого- безпорадність,

уразливість, самотність у світі. Для подолання

цього відчуття необхідно чітко з’ясувати,

яким є світ сьогодні і яке місце людина займає

у цьому світі. Виявляється, що нині людство

відчуває страх перед плином часу, переживає

кризу раціональності. Людина покинула світ

природи заради техніки і прагне жити в

натовпі,жити «як всі». Тобто людина стала

одним з елементів маси, а маса – це страшна

ірраціональна сила. Для маси характерні

такі риси,як погоня за насолодою, нетерпимість,

заздрість, прагнення до наживи, ілюзія рівності.

У такій масі людина не може знайти опору.

Стати вільним- це означає подолати кризи,

прийти до пізнання себе, побачити дійсні

зв’язки буття і свою долю.