3.2. Аналіз та інтерпретація отриманих даних.
Якісний та кількісний аналіз результатів дослідження.
Кількісний аналіз результатів дослідження. Кількість виділених умінь – 7 ( середня значимість ( наскільки дитина це вміє – 7.1); дій, операцій – 6 (середня значимість – 9 ) в тому числі розумових дій та операцій – 2 ( середня значимість – 9.5); референтних осіб – 5 ( середня значимість – 11.2 ); особистісних якостей – 6 ( середня значимість – 11 ). Найбільшу кількість позицій досліджувана виділила по діяльнісному компоненту, а найменшу – по референтному. Те , що досліджувана виділила особистісні якості свідчить про те, що її свідомості наявні уявлення про особистісні риси як засоби досягнення успіху у діяльності. Найбільш значимими виявилися показники по діяльнісному компоненту. Кількість виділених бажаних умінь -3, дій, операцій – ;1 референтних осіб – 2, особистісних якостей -0.
Результати дослідження рефлексії компонентів здібностей.
Результати дослідження значимості окремих компонентів здібностей
Якісний аналіз результатів дослідження проводився окремо по кожному з компонентів.
У структурі діяльнісного компоненту найширше представлені уміння, що відносяться до творчої діяльності ( 5 умінь). Навчальна та побутова діяльність є недостатньо освоєними, тому мають меншу представленість ( по одному умінню). Найбільш значимими для дівчинки є уміння танцювати та співати, які забезпечують досягнення успіху та схвалення серед родичів. Уміння , отримане шляхом наслідування дій класного керівника, не забезпечує визнання у дорослих, тому й оцінене значно нижче. Танці та вміння грати на гітарі знаходяться у зоні найближчого розвитку та орієнтовані на отримання визнання мами і тата.
Структура операційно-когнітивного компоненту включає: зовнішньо виражені дії та операції, які стосуються підготовки до діяльності. Виражені дії та операції, які стосуються підготовки до діяльності ( 2 дії) та етапів її виконання (4 дії). Найбільш значимими є дії, які ведуть до отримання визнання. Досліджувана не виділила жодної мислительної операції, що пояснюється домінуванням практичного мислення. Недостатній рівень розвитку абстрактного мислення зумовлює нездатність усвідомлення бажаних дій та операцій.
У колі референтних осіб представлені лише родичі. Найбільш значимою є думка тата і сестри, які найбільше визнають успіхи досліджуваної. Аналіз результатів свідчить про розузгодженість діяльнісного та референтного компонентів: родичі здебільшого оцінюють творчі уміння, які є менш цінними для досліджуваної. Суб’єктивно значиме вміння танцювати оцінює лише тато і його оцінка є дуже значимою. До кола референтних осіб з дорослих не включений класний керівник, адже він поціновує лише навчальні вміння досліджуваної а не творчі. Думка класного керівника є для неї менш важливою, бо референтні особи не поціновують її навчанні уміння, а лише творчі. Але з кола дорослих вона включила лише вчительку музики, думка якої є для неї важливою і яка надає їй визнання. Також особливістю є те, що до кола референтних осіб досліджувана не включила ровесників, які могли б надати схвалення та визнання значимих для досліджуваної умінь. Розузгодженість сфери досягнень та сфери визнання ставить перешкоди в успішному оволодінні новими видами діяльності та розвитку творчих здібностей. Також у коло референтних осіб Ольга хотіла б включити свою подругу Каріну та брата Руслана, вона потребує їхнього схвалення та їхньої підтримки, вони для неї є важливими особами в її житті.
Щодо особистісного компоненту, то досліджувана виділила ті якості особистості, як не мають відношення до виконання творчої діяльності. Це свідчить про те, що дівчинка називає якості, порівнюючи себе з референтними особами (я весела як тато), за які їй надають визнання, знову ж таки, референтні особи.
Таким чином аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей свідчить, що зміна соціальної ситуації розвитку молодшого школяра, пов’язана зі вступом до школи та відвідуванням різного роду гуртків, зумовила втрату звичних для досліджуваної способів отримання схвалення та визнання (удома та в гуртках її хвалять за творчість, за що у школі не хвалять, і навпаки у школі – за навчання, і не лише її, а й усіх. У поведінці Ольги спостерігаються прояви відмови від виконання діяльності, в якій вона не отримує схвалення. Така тенденція зумовлена рядом чинників:
егоцентризм ( у школі визнання за навчання надається усім учням класу, а дівчинка звикла, щоб визнання надавалося лише їй, і щоб поціновували лише її);
особливості виховання (думка референтних осіб, які входять до сімейного кола є для Ольги найважливішою і формує уявлення про себе);
розузгодженість сфери досягнень та сфери визнання у колі референтних осіб вчителів та ровесників, які здатні надати досліджуваній схвалення та визнання поза колом сімейного спілкування.
При закріпленні даної тенденції може виникнути перешкода у розвитку творчих здібностей. Такі результати дозволяють визначити основні напрямки надання цінісної підтримки:
Підвищення рівня рефлексії окремих дій та операцій у структурі умінь.
Включення до кола референтних осіб вчителів, ровесників та брата, який для неї є референтною особою.
Узгодження сфери досягнень та сфери визнання досліджуваної у значимих для неї видах діяльності.