70.Міжнародні економічні відносини та їх форми.

Будь-яка національна економіка є складовою частиною світового господарства і її ефективність залежить не лише від результатів внутрішньої діяльності, а й від участі в міжнародних економічних відносинах (МЕВ).

Міжнародні економічні відносини – система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання, що вийшли за межі національних господарств.

Об'єктом МЕВ є світове господарство як сукупність національних господарств і їх економічних відносин між собою. Суб'єкти МЕВ — це їх учасники, здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів. Такими є: фізичні особи, юридичні особи, держави, міжнародні організації. Специфічними суб'єктами МЕВ виступають міжнародні підприємства — багатонаціональні корпорації (міжнародні по капіталу та управлінню і міжнародні по сфері діяльності), транснаціональні корпорації (національні по капіталу та управлінню і міжнародні по сфері діяльності). Держави беруть участь у міжнародних відносинах як безпосередньо, так і через регулювання діяльності інших суб'єктів. Наділена суверенністю держава або забезпечує можливість реалізації переваг від активної участі в міжнародному поділі праці, проводячи активну ліберальну зовнішньоекономічну політику, або звужує діапазон ефективного функціонування національної економіки, проводячи політику протекціонізму. Україна, як самостійний суб'єкт МЕВ, виступає з 1991 p., після проголошення і юридичного та політичного закріплення державного суверенітету. Це положення розкрито у Законі України про зовнішньоекономічну діяльність, у якому також закріплені інші важливі положення стосовно суб'єктності МЕВ. Зокрема, принципове значення має рівне право фізичних осіб (поряд з іншими суб'єктами) здійснювати зовнішньоекономічну діяльність всіх видів. Міжнародні організації беруть участь у МЕВ в залежності від мети створення, завдань і напрямків діяльності. Основними формами МЕВ є: міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу та міжнародна міграція робочої сили. Форми сучасних МЕВ реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи, яка сприяє більш вільному обігу валют і забезпечує систему міжнародних розрахунків. Міжнародна торгівля являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Міжнародний рух капіталу — це його переміщення між країнами світу у пошуках більш вигідної сфери застосування 

Міжнародна міграція робочої сили - переміщення працездатного населення з країни в країну, викликане причинами переважно економічного характеру

Міжнародні економічні відносини здійснюються і розвиваються на різних рівнях: – контактів (найпростіших економічних зв'язків, які мають епізодичний характер і регулюються, переважно, одиничними Угодами); – взаємодії (стійких економічних зв'язків на основі міжнародних угод і домовленостей, укладених на тривалий час); – співробітництва (міцних економічних зв'язків на основі спільних, попередньо вироблених і. узгоджених намірів, закріплених довгостроковими угодами і домовленостями); – інтеграції, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або декількох країн і проведені ними узгодженої торговельно-економічної політики. Таким чином, міжнародні економічні відносини являють собою систему економічних зв'язків різного рівня, що вийшли за межі національних господарств і здійснюються у різних формах між фізичними особами, юридичними особами, державними і міжнародними організаціями. Сучасним МЕВ притаманні такі істотні особливості: – всеохоплююча суб'єктність, активна участь і міжнародна взаємодія фізичних та юридичних осіб, різних типів об'єднань, держав і міжнародних організацій; – взаємозв'язок форм — міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталу і робочої сили. Форми сучасних МЕВ реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи, яка сприяє вільнішому обігу валют і забезпечує систему міжнародних розрахунків; – різний рівень глибини: від простого міжгалузевого поділу праці до транснаціоналізації, від одиничних економічних контактів між країнами до їх економічної інтеграції. Отже йдеться про структуровану систему міжнародних економічних відносин. Сучасні МЕВ розвиваються у відповідності з певними принципами.Найбільш важливими загальними принципами міжнародних економічних відносин є: – еволюційний розвиток у відповідності з об'єктивними економічними законами;– системність; – еквівалентність обміну.Крім того, на національному рівні, на двох і багатосторонній основі, міжнародними організаціями або в рамках міжнародних інтеграційних угруповань виявляються і погоджуються принципи МЕВ, що мають специфічний характер як по суті, так і по сфері розповсюдження і застосування. Універсальний характер мають принципи (основи) міжнародних економічних відносин Організації Об'єднаних Націй (ООН): 1) суверенітет;2) територіальна цілісність і політична незалежність держав;3) суверенна рівність всіх держав; 4) ненапад і невтручання;5) взаємна і справедлива вигода; 6) мирне врегулювання суперечок;7) рівноправ'я і самовизначення народів;8) усунення несправедливості, що виникла внаслідок застосування сили і позбавляє націю можливостей для її нормального розвитку; 9) добросовісне виконання міжнародних зобов'язань; 10) поважання прав людини і основних свобод; 11) відсутність прагнення і гегемонії до сфер впливу; 12) сприяння міжнародній соціальній справедливості; 13) міжнародне співробітництво з метою розвитку; 14) вільний доступ до моря і від нього для не морських країн. Україна проголосила, юридично закріпила та додержується наступних основних принципів у міжнародних економічних відносинах: – суверенітету народу України; – свободи зовнішньоекономічного підприємництва; – юридичної рівності і недискримінації; – верховенства закону;– рівного захисту інтересів українських та іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності як в Україні, так і за її межами; – еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.