18. Гроші та їх суттєві риси. Функції грошей.

Сутність грошей

1)Бути суспільно визнаними як гроші

2.)Бути здатними виконувати функції збереження вартості.

3)Бути абсолютно ліквідним засобом обміну

4)Виконувати роль посередника.

Гроші- Це специфічний товар із споживчою вартістю якого нерозривно зв’язана здатність виконувати функцію всезагального еквіваленту.

Функції грошей

Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.

1)Міра вартості

2) Засіб платежу

3) засіб обміну

4)Засіб нагромадження та заощадження

5)світові гроші

Будучи засобом,що забезпечую еквівалентом обміну,тобто,будучи еквівалентною вартістю, гроші вимірюють мірою вартості.

Виконуючи функцію обігу, гроші забезпечують перехід від натурального до товарного виробництва. Вони виконують функцію посередника в реалізації такої форми обміну товарів,як товар—гроші—товар .

Пояснюючи функцію грошей як функцію нагромадження та заощадження слід звернутися до такого прикладу: щоб придбати певну річ яка вкрай необхідна як благо,але при цьому надзвичайно дорого коштує як продукт праці на досить значну суму грошей,які будуть еквівалентні вартості необхідного товару тобто це функція накопичення майбутньої купівельної спроможності.

Функцію світових грошей пов’язана з веденням міжнародної торгівлі.Особливо ця функція активізується в умовах глобалізації економіки.

19. Грошовий обіг і його закони.

Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві. У міру розвитку ринку, розширення і поглиблення грошових відносин ускладнювалися вимоги з боку ринку до грошей. У відповідь на це гроші змінювали свою форму. Закон грошового обігу полянає у дотриманні в обігу необхідної к-сті грошей,це закон к-сті грошей в обігу.К-сть грошей,необхідних для обігу: Kг = Сц + П - К - ВП / O,де КГ-к-сть грошей,СЦ-сума цін усіх реалізованих за рік товарів,К-сума цін товар,проданих в кредит,П-сума платежів по зобов’язаннях,ВП-сума платежів,що взаємно погаш,О-швидкість обігу грошей.Для того щоб визначити,необхідну кількість грошей потрібно знайти М1=PQ:V.Закон грош обыгу визнач рыв-нням Мф(фактична грош маса обигу)=Мн(обэктивно необх для обигу маса грошей)Якщо у обігу знаходяться зайві гроші Мф>Мн.а знак < коли існує нестача грошей в обігу.Закони грошового обігу - спроба усвідомити шляхи подолання або уникнення надзвичайно складного економічного явища, що пов'язане саме з паперовими грошима - інфляції.Рывняння фышера на пит» скільки паперових грошей необхідно для обслуговування товарного обігу, як ця кількість впливає на економіку» M * V = P * Q де:М - маса грошей, що знаходиться в обігу;V - середня швидкість (кількість) обороту грошової одиниці;Р - рівень ціни на ринку;Q - реальний обсяг товарної маси на ринку.

20. Грошовий обіг, закон грошового обігу.

Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безго­тівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і не­товарні платежі в господарстві.

Обіг грошей здійснюється на основі властивих йому законів.

Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Він з’ясовує внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:

КГ=СЦ-К+ПЛ-ВП /О

де СЦ — сума товарних цін;

К — сума цін товарів, проданих у кредит;

ПЛ — сума платежів за борговими зобов'язаннями;

ВП — сума взаємопогашених безготівкових платежів;

О — швидкість оборотів грошової одиниці.

Основними елементами грошового обігу виступають: товарна маса, що перебуває в обігу; рівень цін на товари; швидкість обо­роту грошей. При цьому не рівень цін на товари залежить від кількості грошей в обороті, а навпаки, кількість грошей, що пе­ребуває в обігу, залежить від рівня цін. Крім того, не швидкість обігу грошей залежить від їх кількості, а кількість грошей зале­жить від швидкості обігу.

При функціонуванні повноцінних грошей в обігу знаходи­лася лише необхідна кількість грошових одиниць. Роль регуля­тора тут стихійно збігалася з функцією грошей як засобу на­громадження

Сутність закону обігу папе­рових грошей полягає в тому, що їх випуск має дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Він базуються на неокла­сичній теорії рівняння грошової і товарної мас, запропонованої американським економістом І. Фішером: МV = РQ

де М — маса грошей в обігу; V — середня швидкість обігу грошей; Р — середній рівень цін на товари та послуги; Q — кількість то­варів та послуг, представлених на ринку.

Інфляція. Причини інфляції та наслідки.

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги. Інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин .Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:—порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагро-мадженням і споживанням, попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;—значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовле-них непродуктивними державними витратами; —надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;—мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживан-ня, створює їх дефіцит;—збільшення податкового тягаря на товаровиробників;— випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зрос-тання продуктивності праці. Економічні наслідки інфляціїПо-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропор-ції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зрос-танні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання вироб-ництва.

По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спе-кулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також «втікають» за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. По-третє,порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод.По-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни.Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в бан-ках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної тру-дової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.