
- •1.Зародження і розвиток політичної економії: основні школи и течии δ
- •2. Предмет політичної економії
- •4. Функції економічної теорії.
- •29.Форми і системи заробітної плати.
- •7.Суспільний процес виробництва і його основні фактори.
- •7. Економічне зростання: сутність і причини.
- •8. Фактори виробництва
- •9. Обмеженість ресурсів. Виробничі можливості. Крива виробничих можливостей.
- •9. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- •10.Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •26.Ознаки і функції підприємництва
- •11. Періодизація економічної еволюції суспільства. Критерії періодизації
- •12. Власність як економічна категорія: типи, форми власності. Тенденції розвитку відносин власності.
- •17. Виникнення та еволюція грошових відносин.
- •14. Товар та його властивості
- •16.Альтернативні теорії цінності товару
- •18. Гроші та їх суттєві риси. Функції грошей.
- •19. Грошовий обіг і його закони.
- •20. Грошовий обіг, закон грошового обігу.
- •21. Домогосподарство всистемі економічних відносин.
- •24.25. Підприємство як товаровиробник. Підприємництво.
- •28. Специфіка фактору виробництва робоча сила.
- •33. Індивідуальні витрати кожного підприємства формують собівартість продукції.
- •36. Сутність і класифікація витрат виробництва. Явні та неявні витрати. Бухгалтерський, економічний та нормальний прибуток.
- •37. Ринок його сутність та функції
- •39. Інфраструктура ринку.
- •41.Закон попиту. Нецінові фактори ринкового попиту.
- •43.Ринковий механізм саморегулювання. Взаємодія попиту та пропозиції.
- •42. Цінова еластичність пропозиції: Еластичність пропозиції в часі
- •44.Кон'юнктура ринку її види
- •45.Позичковий капітал. Кредит
- •46. Форми кредиту.
- •1). Комерційний кредит.
- •47. Кредитна система країни. Банки.
- •48.Центральний банк та його функції.
- •60.Державне регулювання економікою.
- •68.Суть і структура світового господарства.
- •70.Міжнародні економічні відносини та їх форми.
- •71.Інтернаціоналізація господарських відносин і продуктивних сил.
- •Предмет і метод політичної економії.
- •Економічні потреби людей. Економічні інтереси. Суспільний процес виробництва.
- •Економічна система суспільства.
- •Товарна форма суспільного виробництва та його еволюція.
- •Гроші в системі товарних відносин.
- •Підприємництво, підприємство
- •Домогосподарства
- •Витрати виробництва. Валовий дохід і прибуток.
- •Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення.
- •Позичковий капітал у системі товарних відносин. Банки.
- •Аграрні відносини.
- •Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його форми.
- •Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та її регулювання державою.
- •Держава та її економічні функції. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва.
- •Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Суть і структура сучасного світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин. Економічні аспекти глобальних проблем.
14. Товар та його властивості
.Товар - це продукт праці, який виробляється для обміну шляхом купівлі-продажу.Кожний товар має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людини, по-друге, здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях. Тобто йому властиві споживна вартість і вартість. Товаром може бути як матеріальне, так і нематеріальне благо, в тому числі й послуга. Серед безлічі товарів, що існують в світі, є такі, що задовольняють одну й ту ж саму потребу людини. Наприклад, кава і чай, спагеті і макарони, печиво чи вафлі. Такі товари називаються взаємозамінюваними (тобто субститутами). Взаємозамінюваною є також низка послуг. Наприклад, транспортування вантажів і пасажирів можна здійснювати за допомогою літаків, поїздів та автомобілів.Крім того, існують товари, здатні задовольняти потреби людини лише в комплексі. Це автомобіль і бензин, лижі та лижні черевики, фотоапарат і фотоплівка. Такі товари називають взаємодоповнюючими (або комплементарними).
Споживна вартість і вартість товару зумовлені двоїстим характером праці, втіленої у ньому. Праця товаровиробника є водночас і конкретною, і абстрактною. Конкретна форма праці обумовлена тим, що вона завжди спрямована на створення цілком конкретних споживних вартостей (наприклад, стільця, костюму, книги). Для того, щоб виробити якесь благо, потрібні конкретні умови: конкретна професійна підготовка (наприклад, столяра), цілком конкретний предмет праці (дерево), цілком конкретні засоби праці (пилка, молоток, долото, рубанок). Тому будь-яка трудова діяльність завжди є не що інше, як конкретна праця. Поза конкретною формою трудової діяльності немає праці як такої. Таким чином, конкретною називається корисна праця, яка створює речі, що задовольняють ті чи інші потреби. Види конкретної праці якісно відмінні один від одного. Відрізняються вони за метою, предметами, засобами праці, характером трудових прийомів та кінцевими результатами. Конкретна праця, створюючи споживну вартість, не може створювати вартість. Вона виражає те, чим товари відрізняються один від одного. Основою ж вартості може бути лише те, що є спільним для всіх видів праці: затрати робочої сили, тобто витрати мускульної, нервової та розумової енергії. У цій своїй якості праця товаровиробників, що виступає як затрати робочої сили незалежно від її конкретної форми, називається абстрактною. В такому випадку ми побачимо, що і стіл, і костюм, і туфлі - це все праця взагалі.
Товар та його властивості.
Товар є попередником багатьох інших економічних категорій ринкової економіки — грошей, капіталу, найманої праці, капіталізму та ін. Тому, щоб зрозуміти ці та інші категорії сучасної економічної системи, важливо пізнати і зрозуміти сутність товару. Американський економіст П. Самуэльсон вважає, що товар — це економічне благо, яке є відносно рідким. Таке визначення скоріше стосується однієї з властивостей товару, а не його сутності.
Товар – з точки зору марксиської концепції товар – це продукт праці , який завдяки його властивостям задовольняє певні людські потреби і здатний обмінюватися на інші блага. Товар має дві властивості споживчу та мінову вартість споживча вартість здатність товару задовольняти певні людські потреби ( як особисті так і виробничі ) властивість товару обмінюватися на інші товари в певному кількісному співвідношенні –це мінова вартість ( кількісна характеристика).
Споживчавартість—це корисність речі, її здатність задовольнити будь-які людські потреби.
Не є товаром речідані природою і не створені людською працею; створені людською працею для споживання іншими людьми, але що поступає в їх розпорядження прямо чи безпосередньо без обміну або через обмін, коли вони покинули сферу обміну та знаходяться в сферіспоживання.
Щобріч стала товаром, вона маєпереходити з рук у руки не за дарма, а в обмін на щось, на якусьіншуспоживчувартість в тійчиіншійпропорції.
Якістю товару є суспільно-споживчавартість – цетакожспоживчавартість, яка: 1-має корисність,-створена не для влсногоспоживання,а для обміну на ринку, 2-вона створена в кількості та структурісуспільної потреби; 3-це споживчавартість не лишеокремихречей,авсієїмаси речей даного роду, призначена для продажу в зіставлення з потребою їх в суспільстві.
Міновава ртість товару—цекількіснеспівідношення, пропорція в якійданий товар обмінений на інший товар. Кожний товар має декілька мінових вартостей. Абстрагування від природніх якостей товарів показує, що спільним для всіх товарів і основою є те, що всі товари-продукти, згустки кристали людської праці. Втілена в товарах суспільна праця образує вартість товару.
15. Закон вартості- об'єктивний і найважливіший економічний закон товарного виробництва. Суть його полягає в тому, що виробництво й обмін товарів здійснюються відповідно до їхньої суспільної вартості, суспільно необхідних витрат праці на їх виготовлення. Основою виникнення закону вартості є товарне виробництво. Він діє в будь-якій економічній системі, де відбуваються товарно-грошові відносини. Закону вартості властиві такі основні риси:1) в основі вартості лежить суспільно необхідна праця;2) величина вартості товару прямо пропорційна до кількості втіленої в ньому суспільно необхідної праці і обернено пропорційна до її продуктивної сили;3) еквівалентний обмін товарів, тобто обмін товарів відповідно до кількості втіленої в них суспільно необхідної праці;4) з виникненням грошей і ціни закон вартості виступає стихійним регулятором ринкових цін, визначає їх рівень;5) через механізм ринкових цін закон вартості активно впливає на процес економічного виробництва, сприяє його скороченню або розширенню. закон вартості виконує такі основні функції:1) регулятора товарного виробництва, розподілу суспільної праці між галузями та сферами виробництва;2) стимулятора зростання продуктивності суспільної праці, зниження витрат на виробництво продукції;3) диференціації товаровиробників залежно від співвідношення їх індивідуальних витрат праці із суспільно необхідними.