6. Зміст навчання

Цілі навчання тісно пов’язані зі змістом навчання. Зміст відповідає на. запитання «чого навчати?» і має забезпечити досягнення головної мети навчання (навчити учнів спілкуватися ІМ в типових ситуаціях повсякденного спілкування). Мета впливає на обсяг і характер змісту навчання.

Для того, щоб учень опанував вмінням усного мовлення, він повинен знати слова даної мови, вміти правильно їх вимовляти, складати з них речення, писати. Таким чином, знання в галузях фонетики, лексики, граматики та орфографії входять в поняття змісту навчання (мовна компетенція). Але лише знання мовного матеріалу не забезпечує володіння, необхідні ще й навички володіння цим матеріалом в різних видах мовленнєвої діяльності (мовленнєва компетенція).

Спілкування являє собою обмін інформацією на різні теми (ситуації), отже необхідно визначити коло тем (ситуацій), на базі яких буде вестись навчання.

До змісту навчання також треба включити знання, навички та вміння мовлення.

Раніше зміст навчання теж визначався текстовим матеріалом підручників Сучасна методика визнає це як країнознавчий та лінгвокраїнознавчий навчальний матеріал.

Країнознавча компетенція - це знання учнів про культуру країни, мова якої вивчається, а лінгвокраїнознавча компетенція передбачає володіння учнями особливостями мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови в ситуаціях спілкування.

Отже, зміст навчання включає такі компоненти:

1. сфери спілкування, теми, ситуації;

1. мовний, мовленнєвий, країнознавчий та лінгвокраїнознавчий навчальний матеріал;

2. знання, навички та вміння мовлення.

Зміст навчання іноземної мови

Чи можна визначити шляхи забезпечення кращого засвоєння навчального матеріалу?

Так: це

• підвищення змістовності навчального матеріалу:

• здійснення яскравого першого знайомства з новим матеріалом;

• пошук конкретних асоціацій;

• виконання численних тренувальних вправ;

• систематичне повторення;

• виконання великої кількості творчих завдань;

• систематичний контроль знань матеріалу і вмінь володіння ними. Ефективне опанування учнями змісту навчання і досягнення цілей у навчанні ІМ відбувається за умови організації навчального процесу згідно з певними принципами.

Лінгвокраїнознавство у навчанні іноземної мови молодших школярів.

На сучасному етапі навчання ІМ передбачається посилення виховної, загальноосвітньої і розвиваючої спрямованості змісту освіти за рахунок використання пізнавально-країнознавчого (лінгвокраїнознавчого) підходу до відбору і організації навчального матеріалу. При такому підході ІМ засвоюється в тісному зв'язку з історією, культурою країни, мова якої вивчається. Підвищуючи інтерес дітей до мови як засо­бу спілкування, необхідно розвивати інтерес до мови як скарбниці культури. Тому до змісту навчального матері­алу з англійської мови обов'язково необхідно включити матеріал країнознавчого, національно-культурного ха­рактеру, зокрема такий, який має виховне значення.

Лінгвокраїнознавчий підхід актуальний для всіх етапів навчання, в тому числі і для початкового. Дошкільники і молодші школярі, так само, як і школярі середнього і старшого етапів навчання виявляють зацікавленість до життя своїх однолітків за кордоном, до їх звичаїв, традицій, способу повсякденного життя, формам проведення вільного часу тощо.

Навчання ІМ невіддільне від ознайомлення з культурою країн, де розмовляють цією мовою. У процесі вивчення ІМ діти повинні якомога глибше збагнути культурні особливості народу-носія, набути соціокультурної компетенції. Адже без цього неможливе спілкування та взаєморозуміння представників різних націй. Використання лінгвокраїнознавчої інформації в доступній та цікавій для маленьких дітей формі сприяє засвоєнню ними елементів іншомовної культури, підвищенню їх пізнавальної активності, створенню у дітей позитивної мотивації.

Починати слід з того рівня культурної інформації, якого дитина набуває у ранньому віці. Йдеться мова в першу чергу про дитячі вірші, пісеньки, скоромовки, які називаються Nursery Rhymes. Необхідно зазначити, що вони посідають значне місце в англомовній літературі і, хоча їх дуже багато, є серед них такі, що відомі усім, незалежно від країни та соціального статусу носія мови. Тому Nursery Rhymes входять до культурного мінімуму, обов'язково­го для всіх шкіл США та інших англомовних країн. Отже, дитячі вірші входять до фонових знань носіїв мови і тому не повинні лишатися поза увагою і в нашій країні.

Елементами соціокультурного компоненту змісту по­винні стати малі форми дитячого фольклору: віршики, пісеньки, лічилки, ігри, казочки тощо. Такий матеріал, крім того, що сприяє реалізації соціокультурного компонен­та навчання, допомагає формувати артикуляційні, інто­наційні, лексико-граматичні навички та вміння, перед­бачені програмою, позитивно впливає на мотиваційну та емоційну сферу особистості.

У залежності від методичного завдання окремого ета­пу навчання іноземної мови малі форми дитячого фоль­клору можна використовувати:

- на етапах введення матеріалу;

- як фонетичну зарядку після засвоєння матеріалу ді­тьми;

- як засіб розрядки у середині та в кінці заняття, коли дітям потрібний відпочинок.

Педагогу необхідно дотримуватись такої послідовності роботи з цим матеріалом:

- розповідь про основний зміст твору (вірша, пісні, фізкультурної паузи);

- прослуховування твору вперше, без перекладу;

- прослуховування твору вдруге із пострічковим пе­рекладом;

- розучування твору із використанням різних засобів (наочності, екстра- та паралінгвістичних засобів тощо).

Ще однією ефективною формою ознайомлення молодших школярів з країнознавчою інформацією є прийом колажування - створення колажу шляхом наклеювання (прикріплення) на яку-небудь основу різно­манітних матеріалів, для того щоб послідовно розкрити ключові поняття теми, що засвоюється, (конкретніше з цим прийомом можна познайомитися із запропонованої літератури).

Назвіть основні компоненти змісту навчання?

Що означає термін «лінгвокраїнознавство»? Що включає це поняття?