- •Охорона праці в галузі
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Система управління охороною праці
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління. Правові основи менеджменту охорони праці. Міжнародні вимоги та стандарти з управління охороною праці.
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Постійне покращення
- •4.6. Аналіз з боку керівництва
- •4.2. Політика ohsas
- •4.3. Планування
- •4.4 Впровадження та функціонування
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Інформаційне забезпечення
- •Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Ризик. Види ризиків
- •Концепція прийнятного ризику
- •Аналіз та оцінка ризиків
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
- •Пропаганда управління ризиками
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Тема 6. Аналіз умов праці в галузі
- •Аналіз умов праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії хімічного фактору
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками віброакустичних факторів
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •Заходи поліпшення стану виробничого середовища за небезпечними та шкідливими виробничими чинниками в умовах галузі
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •Тема 7. Аналіз виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму
- •Наслідки виробничого травматизму
- •Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування
- •Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
- •Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними чинниками
- •Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
- •Профілактика виробничого травматизму
- •Розділ 4. Пожежна безпека галузевих об'єктів
- •Тема 8. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Аналіз пожежної небезпеки об’єкта
- •Система пожежної безпеки галузевих об'єктів
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
- •Види збитків від пожеж
- •Оцінка вибухопожежної та пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
Міжнародні норми соціальної відповідальності
Звертаючи увагу на те, що охорона праці є невід'ємною складовою соціальної політики та соціальної відповідальності, міжнародними нормами визначені основні принципи соціальної відповідальності у стандартах SA 8000 "Соціальна відповідальність" та ISO 26000 "Настанова із соціальної відповідальності".
Ці стандарти призначені для надання підприємствам та організаціям рекомендацій відносно соціальної відповідальності та можуть використовуватися у якості елементу реалізації державної політики.
У стандарті ISO 26000 надано визначення соціальній відповідальності як відповідальності підприємств та організацій за вплив їх рішень та діяльності на суспільство і навколишнє середовище через прозору та етичну поведінку, яка сприяє сталому розвиту, враховує очікування зацікавлених сторін, відповідає законодавству та узгоджується з міжнародними стандартами.
Соціальна відповідальність передбачає інтегрованість у діяльність підприємств та організацій.
Ефективне управління повинно бути заснованим на впровадженні принципів соціальної відповідальності в процес прийняття та реалізації рішень, до яких відносяться: підзвітність, прозорість, етична поведінка, повага інтересів зацікавлених сторін, дотримання законів та міжнародних норм поведінки, дотримання прав людини.
Невід'ємною характеристикою соціальної відповідальності є бажання підприємств та організацій включити соціальні та екологічні фактори у процес прийняття рішень. Це і передбачає прозору та етичну поведінку, яка сприяє сталому розвитку.
Згідно вказаних стандартів, існує тісний зв'язок між термінами "соціальна відповідальність" та "сталий розвиток", але ці поняття різні. Сталий розвиток має три взаємопов'язані складові – економічну, соціальну та екологічну, та за мету має досягнення сталості суспільства. Він не стосується сталості або продовження існування конкретного підприємства чи організації.
Соціальна відповідальність спрямована на діяльність підприємства чи організації та стосується їх відповідальності перед суспільством та навколишнім середовищем. В якості мети соціальної відповідальності підприємства чи організації слід розглядати їх внесок в сталий розвиток. Підприємствам та організаціям треба пам’ятати, що екологічна відповідальність є важливим аспектом соціальної відповідальності.
У стандарті SA 8000 вказано, що галузеве підприємство з урахуванням відповідних факторів небезпеки повинно забезпечити безпечні умови праці та приймати відповідні міри для попередження нещасних випадків та шкоди здоров'ю працівників, які є наслідком праці, шляхом зменшення у можливих границях факторів небезпеки, характерних для виробничого середовища.
Підприємство повинно призначити відповідального за охорону праці працівників та виконання вимог стандартів з охорони праці.
На підприємстві повинні бути організовані системи, що дозволяють виявити та попередити потенційні небезпеки працівникам. Керівництво повинно періодично оцінювати адекватність та ефективність політики підприємства, методи і результати її виконання відносно вимог стандартів з охорони праці та інших.
