
- •Охорона праці в галузі
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Система управління охороною праці
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління. Правові основи менеджменту охорони праці. Міжнародні вимоги та стандарти з управління охороною праці.
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Постійне покращення
- •4.6. Аналіз з боку керівництва
- •4.2. Політика ohsas
- •4.3. Планування
- •4.4 Впровадження та функціонування
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Інформаційне забезпечення
- •Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Ризик. Види ризиків
- •Концепція прийнятного ризику
- •Аналіз та оцінка ризиків
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
- •Пропаганда управління ризиками
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Тема 6. Аналіз умов праці в галузі
- •Аналіз умов праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії хімічного фактору
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками віброакустичних факторів
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •Заходи поліпшення стану виробничого середовища за небезпечними та шкідливими виробничими чинниками в умовах галузі
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •Тема 7. Аналіз виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму
- •Наслідки виробничого травматизму
- •Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування
- •Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
- •Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними чинниками
- •Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
- •Профілактика виробничого травматизму
- •Розділ 4. Пожежна безпека галузевих об'єктів
- •Тема 8. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Аналіз пожежної небезпеки об’єкта
- •Система пожежної безпеки галузевих об'єктів
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
- •Види збитків від пожеж
- •Оцінка вибухопожежної та пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
Пожежовибухонебезпека речовин і матеріалів – це сукупність властивостей, які характеризують їх здатність до виникнення і поширення горіння.
Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів використовуються для вибору категорії приміщень і будівель, при розробці заходів щодо забезпечення пожежної безпеки галузевих об'єктів, а також з метою здійснення пожежного нагляду за підприємствами галузевих об'єктів.
До показників пожежовибухонебезпеки відносяться:
група горючості (негорючі, важкогорючі, горючі);
температура спалаху (найменша температура речовини, при якій вона займається від джерела спалахування і продовжує горіти після його вилучення);
температура самоспалахування (найменша температура навколишнього середовища, за якої в результаті подальшого самоокислення спостерігається самоспалахування речовини);
температурні межі поширення полум'я (температури речовини, за яких в окислювальному середовищі вона утворює концентрації, що дорівнюють нижній (найменша кількість горючої речовини в об'ємі повітря, за якої можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання) та верхній (максимальний вміст горючої речовини в об'ємі повітря, за яким можливе поширення полум'я при наближенні джерела вогню) концентраційній межі поширення полум'я;
самозаймання (процес горіння, який виникає від теплоти, що утворюється в речовині, як правило, органічного походження, внаслідок теплових, біологічних або фізикохімічних процесів).
Види збитків від пожеж
Втрати від пожеж можуть бути пов'язаними з прямими, побічними, соціальними та екологічними збитками.
Прямі збитки – це втрати, що пов'язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом або високою температурою основних фондів та майна об'єктів галузі, а також людей внаслідок пожежі. Прямі збитки від пожеж можуть складати від 0,2 до 0,3 % ВВП [29].
Побічні збитки – це втрати, що пов'язані з ліквідацією пожежі, а також простоєм виробництва, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів та іншою втраченою внаслідок пожежі вигодою. Побічні збитки є величиною не сталою та можуть змінюватися залежно від галузі.
Соціальні збитки - це втрати, що пов'язані з виключенням трудових ресурсів з виробничої діяльності та проведенням заходів внаслідок загибелі та травмування людей на пожежах. Більшість соціальних збитків неможливо економічно оцінити, вони можуть бути пов'язаними з хворобами, стресами.
Екологічні збитки - це втрати, що пов'язані з забрудненням атмосфери, води, грунту, живих організмів та рослинності в процесі горіння та внаслідок гасіння пожеж. Пожежі можуть викликати значні зміни в цілих екосистемах, що здатне перетворити постраждалі регіони.
З урахуванням усіх можливих збитків від пожеж можна зробити висновок, що забезпечення ефективного протипожежного захисту галузевих об'єктів є актуальним не тільки з економічної точки зору, але і соціальних та екологічних проблем.
Завданням пожежної безпеки є запобігання пожежам, а у разі їх виникнення – ліквідація та зведення до мінімуму наслідків пожежі.