- •Охорона праці в галузі
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Система управління охороною праці
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління. Правові основи менеджменту охорони праці. Міжнародні вимоги та стандарти з управління охороною праці.
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Постійне покращення
- •4.6. Аналіз з боку керівництва
- •4.2. Політика ohsas
- •4.3. Планування
- •4.4 Впровадження та функціонування
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Інформаційне забезпечення
- •Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Ризик. Види ризиків
- •Концепція прийнятного ризику
- •Аналіз та оцінка ризиків
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
- •Пропаганда управління ризиками
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Тема 6. Аналіз умов праці в галузі
- •Аналіз умов праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії хімічного фактору
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками віброакустичних факторів
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •Заходи поліпшення стану виробничого середовища за небезпечними та шкідливими виробничими чинниками в умовах галузі
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •Тема 7. Аналіз виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму
- •Наслідки виробничого травматизму
- •Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування
- •Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
- •Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними чинниками
- •Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
- •Профілактика виробничого травматизму
- •Розділ 4. Пожежна безпека галузевих об'єктів
- •Тема 8. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Аналіз пожежної небезпеки об’єкта
- •Система пожежної безпеки галузевих об'єктів
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
- •Види збитків від пожеж
- •Оцінка вибухопожежної та пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
Згідно Гігієнічної класифікації праці умови праці за показниками мікроклімату розглядаються для нагрівального та охолоджувального мікроклімату.
Нагрівальний мікроклімат - поєднання параметрів мікроклімату (температури повітря, вологості, швидкості руху, теплового випромінювання), при якому спостерігається порушення теплообміну людини з навколишнім середовищем, виражене накопиченням тепла в організмі вище верхньої границі оптимальної величини (> 0,87 кДж/кг) та (або) збільшенням частки втрати тепла випаровуванням поту (> 30 %) в загальній структурі теплового балансу, появою загальних або локальних дискомфортних тепловідчуттів (трохи тепло, тепло, спекотне).
Охолоджувальний мікроклімат - поєднання параметрів мікроклімату, при якому відбувається зміна теплообміну організму, що призводить до появи загального або локального дефіциту тепла в організмі (> 0,87 кДж/кг) в результаті зниження температури "ядра" (температура глибоких шарів тканини організму) та (або) "оболонки" тіла (температура поверхневих шарів тканин організму).
Для оцінки мікроклімату можна користуватися:
результатами вимірювань складових мікроклімату згідно ДСН 3.3.6.042-99 (для виробничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року – таблиця А3 (дод. А); для виробничих приміщень в холодну пору року - таблиця А4 (дод. А); для відкритих територій в холодну пору року та в холодних приміщеннях – таблиця А5 (дод. А));
інтегральним показником теплового навантаження середовища ТНС-індексом (при наявності теплового опромінювання опромінення не вище 1000 Вт/м2 для виробничих приміщень незалежно від пори року та відкритих територій у теплу пору року) (табл. А6)).
В таблиці А3 (дод. А) наведені параметри мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій залежно від важкості праці для теплої пори року.
Клас умов праці при роботі у виробничих приміщеннях в холодний період (за відсутністю теплового опромінення) визначається за таблицею А4 (дод. А) для працюючих, одягнених у комплект "звичайного одягу" з теплоізоляцією 1 Кло. Для оцінки теплофізичних властивостей одягу вживають характеристику теплової ізоляції, одиницею виміру якої є Кло (від англ. clothes – одяг), яка є аналогічною з характеристикою теплового опору 1 Кло = 0,155 м2·0С/Вт. Кло можна визначити як кількість теплоізолюючого матеріалу, необхідного для підтримки середньої температури шкіри, що дорівнює 330С, у спокійно сидячої людини при температурі повітря +210С, вологості повітря 50 % та швидкості повітря 0,1 м/с.
За погодженням з територіальними органами санепіднагляду клас умов праці при роботі в приміщеннях з охолоджувальним мікрокліматом може бути зниженим (але не нижче класу 3.1) за умови забезпечення одягом з відповідною теплоізоляцією і при відповідному режимі праці та відпочинку.
Клас умов праці при роботі на відкритих територіях та в неопалюваних приміщеннях у холодний період року визначається за таблицею А5 (дод. А). Рівні температур вказані для людини, одягненої в комплект одягу з відповідною теплоізоляцією з врахуванням виконання роботи середньої важкості і відповідної регламентації часу безперервного перебування в охолоджувальному середовищі (не більше 2 годин). Наведена температура відносно спокійного повітря (до 0,5 м/с), при вітрі вона повинна бути збільшена на 2,2 0С на кожний 1 м/с підвищення його швидкості.
Для визначення оптимального та нагрівального мікроклімату в приміщенні та на відкритій території використовується інтегральний показник ТНС-індекс, ще цей показник має назву WBGT-індекс (Wet Body Global Temperature), який визначений у міжнародному стандарті ISO 7243.
ТНС-індекс (або WBGT-індекс) – це емпіричний інтегральний показник (виражений в градусах Цельсію), який відтворює поєднаний вплив температури, вологості, швидкості руху повітря, теплового випромінювання на теплообмін людини з навколишнім середовищем.
WBGT – індекс розраховується за рівнянням:
поза приміщенням при сонячному навантаженні (або в приміщенні при тепловому випромінюванні):
WBGT = 0,7 tвл + 0,1 tс + 0,2 tк; (2.11)
всередині приміщення (при відсутності теплового випромінювання) або зовні без сонячного навантаження:
WBGT= 0,7 tвл + 0,3 tк, (2.12)
де tвл, tс та tк – відповідно температура вологого, сухого та кульового термометра.
Якщо параметри навколишнього середовища розрізняються у просторі, то індекс WBGT рекомендується визначати на рівні голови (г), живота (ж) та щиколотки (щ):
.
(2.13)
У таблиці А6 (дод. А) наведені величини ТНС-індексу для людини, яка одягнена в комплект літнього одягу з теплоізоляцією 0,5 – 0,8 Кло. При опроміненні тіла людини вище 100 Вт/м2 потрібно використовувати засоби індивідуального захисту (в т.ч. обличчя та очей).
Наведені в таблиці А6 (дод. А) рівні інфрачервоного опромінення передбачають обов’язкову регламентацію тривалості безперервного опромінення та пауз і повинні оцінюватися у виробничих приміщеннях незалежно від пори року і на відкритих територіях в теплу пору року.
Якщо протягом зміни виробнича діяльність працюючого проходить в різних умовах мікроклімату, слід окремо їх оцінити, а потім розрахувати середньозважений в часі клас та ступінь шкідливості.
