
- •Охорона праці в галузі
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Система управління охороною праці
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління. Правові основи менеджменту охорони праці. Міжнародні вимоги та стандарти з управління охороною праці.
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Постійне покращення
- •4.6. Аналіз з боку керівництва
- •4.2. Політика ohsas
- •4.3. Планування
- •4.4 Впровадження та функціонування
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Інформаційне забезпечення
- •Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Ризик. Види ризиків
- •Концепція прийнятного ризику
- •Аналіз та оцінка ризиків
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
- •Пропаганда управління ризиками
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Тема 6. Аналіз умов праці в галузі
- •Аналіз умов праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії хімічного фактору
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками віброакустичних факторів
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •Заходи поліпшення стану виробничого середовища за небезпечними та шкідливими виробничими чинниками в умовах галузі
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •Тема 7. Аналіз виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму
- •Наслідки виробничого травматизму
- •Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування
- •Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
- •Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними чинниками
- •Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
- •Профілактика виробничого травматизму
- •Розділ 4. Пожежна безпека галузевих об'єктів
- •Тема 8. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Аналіз пожежної небезпеки об’єкта
- •Система пожежної безпеки галузевих об'єктів
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
- •Види збитків від пожеж
- •Оцінка вибухопожежної та пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
Кількісні методи оцінки ризику
Кількісна оцінка ризику – це процес оцінки кількісних значень ймовірності та наслідків небажаних процесів, випадків, тобто оцінка проводиться за формулою:
,
(1.5)
де Р – ймовірність події (величина, суттєво менша за одиницю);
S – тяжкість наслідків.
Формула (1.5) виражає ступінь ризику R, тобто ймовірність виникнення небажаної події з урахуванням розміру можливого збитку.
Кількісні методи дають об’єктивну оцінку ступеня небезпеки, на основі чого розробляється система управління ризиком. Тільки кількісно оцінені ризики можна порівнювати між собою, навіть якщо вони мають різне походження та негативні прояви. Для кількісних методів оцінки ризику необхідний великий об’єм інформації про стан виробничого середовища, рівень безпеки на підприємстві і т. ін. Проведення кількісного аналізу, на відміну від якісного, вимагає високої кваліфікації виконавців.
Кількісний аналіз ризику найефективніший на стадії проектування та розміщення небезпечного виробничого об’єкта, при обґрунтуванні заходів безпеки, а також при комплексній оцінці небезпеки аварій на виробництві.
Напівкількісні методи оцінки ризику
Напівкількісні методи звичайно доповнюють якісний аналіз. Їх застосовують також на початковій стадії кількісного аналізу. В оцінку ризику напівкількісними методами вводиться система балів, яка більш-менш об’єктивно оцінює можливість випадку та небезпеки наслідків. Також при такій оцінці ризику можна користуватися опитними листами, розрахунками спрощеного аналізу вірогідності та наслідків небезпек за допомогою "матриць ризику".
Методів оцінки ризику багато і вони різні. Не можливо виділити універсальний метод, який би міг підійти до всіх підприємств. Методи можуть застосовуватися ізольовано або як доповнення один до одного, причому методи якісного аналізу можуть враховувати кількісні критерії ризику, а повний кількісний аналіз ризику повинен використовувати результати якісного аналізу небезпеки. Взагалі, вибір методу залежить від масштабу виробництва, виду діяльності, виробничої технології, параметрів конкретного небезпечного об’єкту та середи.
Іноді на практиці виникає необхідність окрім оцінки ризиків за визначений період за окремими об’єктами та категоріями провести оцінку загального ризику за всім об’єктами та категоріями, тобто визначити індекс ризику:
,
(1.6)
де Rф – сумарне фактичне значення ризику за всіма об’єктами та категоріями;
Rб – сумарне базове значення ризику за всіма об’єктами та категоріями.
За значеннями індексу ризику можна оцінити загальний ризик виробничого травматизму відповідно до наступної класифікації:
при Ір ≥ 0,75 – дуже незадовільний рівень;
при Ір = 0,50 ÷ 0,75 – незадовільний рівень;
при Ір = 0,25 ÷ 0,50 – задовільний рівень;
при Ір ≤ 0,25 – добрий рівень
За результатами оцінки ризику розробляються заходи щодо його зниження до припустимого рівня, тобто здійснюється забезпечення промислової безпеки або управління ризиком.