
- •Охорона праці в галузі
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Система управління охороною праці
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління. Правові основи менеджменту охорони праці. Міжнародні вимоги та стандарти з управління охороною праці.
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Постійне покращення
- •4.6. Аналіз з боку керівництва
- •4.2. Політика ohsas
- •4.3. Планування
- •4.4 Впровадження та функціонування
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Інформаційне забезпечення
- •Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Ризик. Види ризиків
- •Концепція прийнятного ризику
- •Аналіз та оцінка ризиків
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
- •Пропаганда управління ризиками
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Тема 6. Аналіз умов праці в галузі
- •Аналіз умов праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії хімічного фактору
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками віброакустичних факторів
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •Заходи поліпшення стану виробничого середовища за небезпечними та шкідливими виробничими чинниками в умовах галузі
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •Тема 7. Аналіз виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму
- •Наслідки виробничого травматизму
- •Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування
- •Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
- •Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними чинниками
- •Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
- •Профілактика виробничого травматизму
- •Розділ 4. Пожежна безпека галузевих об'єктів
- •Тема 8. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Аналіз пожежної небезпеки об’єкта
- •Система пожежної безпеки галузевих об'єктів
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
- •Види збитків від пожеж
- •Оцінка вибухопожежної та пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
Аналіз та оцінка ризиків
Різноманітність видів виробничої діяльності, специфіка виробничих об'єктів, їх належність до різних галузей відображає багатоаспектність проблеми аналізу ризику. Аналіз ризику є суб'єктивним процесом, тому що враховує не тільки кількісні показники, а ще й експертні оцінки, думку різних суспільних груп, можливість компромісних рішень та ін. Можливість компромісних рішень дає підставу для того, щоб не вважати аналіз ризику строго науковим процесом, який піддається перевіркам об'єктивними, науковими методами.
Особливість аналізу техногенного ризику полягає у розгляді та врахуванні потенційно негативних наслідків, які можуть виникнути в результаті відказу у роботі технічних систем. Але при аналізі техногенного ризику можна також розглядати негативний вплив на людей чи навколишнє природне середовище у разі безаварійного функціонування виробництва, наприклад, за рахунок викидів чи скидів шкідливих та небезпечних речовин.
З аналізом ризику пов'язаний процес оцінки ризику, яким користуються для визначення значення ризику небезпеки на підставі аналізу частоти та аналізу наслідків.
Існує чотири різних підходи до оцінки ризиків, які мають різні галузі застосування:
інженерний, який спирається на статистику аварій, на імовірнісний аналіз безпеки;
модельний, який базується на побудові моделі, що можуть характеризувати наслідки звичайної роботи підприємства чи збитки від аварій;
експертний, яким користуються у разі недостатності надійних вихідних даних, що потрібні для перших двох методах, та спирається на опитування досвідчених експертів, які намагаються визначити ризик всесторонньо: враховуються індивідуальний ризик, соціальний ризик та навіть для екосистем;
соціологічний, який досліджує відношення населення до різних видів ризику.
На етапі оцінки ризику слід проводити аналіз невизначеності, який пов'язаний з переводом невизначеності вихідних параметрів у невизначеність результатів, що обумовлено неточністю інформації з надійності обладнання, помилкам персоналу, а також прийнятих допущень у розрахунках моделей аварійного процесу.
Аналіз та оцінка ризику є частиною системного підходу до планування та реалізації практичних мір з попередження або зменшення небезпеки. Аналіз та оцінка ризику є необхідними умовами при прийнятті управлінських рішень по зменшенню небезпеки виробництва, основним критерієм ефективної роботи яких повинна стати фактична величина ризику, яку можна визначити різними методами: якісними, кількісними, напівкількісними.
Якісні методи оцінки ризику
Найбільший об’єм рекомендацій по забезпеченню безпеки пов’язаний з якісними методами оцінки ризику, які дозволяють досягти основної мети ризик-аналізу при використанні меншого об’єму інформації та затрат труду. На практиці якісними методами користуються частіше, ніж кількісними, завдяки їх простоті. Ці методи не потребують глибоких знань та детального аналізу матеріалу, тому оцінка проводиться швидко та є фінансово вигідною. Але ризики при застосуванні якісних методів оцінюються, як правило, суб’єктивно. В багатьох випадках в основу цих методів покладені так звані "матриці ризику", які представляють собою набір відповідних таблиць, за якими визначається залежність рівня (категорії) ризику від співвідношення ймовірності подій та тяжкості його наслідків, що значно полегшує процес класифікації джерел ризику.
Якісно оцінений ризик характеризує походження потенційної загрози та вид небезпеки, але не визначає ні вірогідності появи небезпечної події в просторі та часі, ні об’єм можливих наслідків.