
- •Охорона праці в галузі
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Система управління охороною праці
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління. Правові основи менеджменту охорони праці. Міжнародні вимоги та стандарти з управління охороною праці.
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Постійне покращення
- •4.6. Аналіз з боку керівництва
- •4.2. Політика ohsas
- •4.3. Планування
- •4.4 Впровадження та функціонування
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Інформаційне забезпечення
- •Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Ризик. Види ризиків
- •Концепція прийнятного ризику
- •Аналіз та оцінка ризиків
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
- •Пропаганда управління ризиками
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Тема 6. Аналіз умов праці в галузі
- •Аналіз умов праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії хімічного фактору
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками віброакустичних факторів
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •Заходи поліпшення стану виробничого середовища за небезпечними та шкідливими виробничими чинниками в умовах галузі
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •Тема 7. Аналіз виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму
- •Наслідки виробничого травматизму
- •Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування
- •Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
- •Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними чинниками
- •Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
- •Профілактика виробничого травматизму
- •Розділ 4. Пожежна безпека галузевих об'єктів
- •Тема 8. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Аналіз пожежної небезпеки об’єкта
- •Система пожежної безпеки галузевих об'єктів
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
- •Види збитків від пожеж
- •Оцінка вибухопожежної та пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
При вирішенні комплексних питань виробничої безпеки все більший розвиток отримує методологія оцінки безпеки промислових об’єктів та технологічних процесів на основі теорії ризику. Такий підхід відомий як ризико-орієнтований (РОП).
Створення системи управління охороною праці первісно передбачає запобігання небезпеки на підставі постійної оцінки ступеня небезпеки та ризику, тобто система повинна працювати на профілактику шляхом виключення або зменшення ризиків.
Згідно міжнародного стандарту OHSAS 18001, планування робіт з охорони праці повинно передбачати оцінку та контроль ризиків на підприємстві. Взагалі, міжнародний стандарт OHSAS 18001 розглядає Систему менеджменту гігієни та безпеки праці, тобто СУОП, як частину системи менеджменту організації, яка використовується для розробки та впровадження її політики, а також для управління ризиками в галузі гігієни та безпеки праці.
Є різниця у підході до визначення СУОП в національних стандартах України та міжнародних стандартах з охорони праці: в Україні СУОП – це діяльність, що регламентована нормативно-правовими актами; в країнах Євросоюзу СУОП – це управління ризиками в галузі охорони здоров’я та безпеки праці, що пов’язані з діяльністю підприємства.
В Україні початок підходу в галузі безпеки праці на підставі ризик-аналізу був покладений у 2001 році з прийняттям Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" та постановою Кабінету Міністрів України "Про ідентифікацію та декларування об’єктів підвищеної небезпеки". У 2002 р. Міністерством труда та соціальної політики України була затверджена методика визначення ризиків для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.
Ризик. Види ризиків
Поняття ризику є одним з ключових в охороні праці. Практично в усіх міжнародних організаціях та підприємствах дослідження ризику розглядається у якості головного механізму при вирішенні проблем забезпечення промислової та екологічної безпеки на всіх рівнях управління.
Існує багато трактувань або значень ризику, наприклад:
Ризик – це поєднання вірогідності та наслідку (наслідків) специфічної небезпечної події [ДСТУ-П OHSAS 18001:2006].
Ризик – це частота реалізації небезпек [14].
Ризик – це усвідомлена небезпека виникнення в будь-якій системі небажаної події з певними в часі та просторі наслідками [15].
Ризик – це величина, що визначається як добуток величини події на міру її можливості [16].
Ризик – це ймовірність втрат, що можуть бути встановлені перемноженням ймовірності (частоти) негативної події на величину можливого збитку від неї [17].
Ризик – це ймовірнісна міра можливості реалізації небезпеки у вигляді певного збитку в штучно створеній діями суб’єкту ситуації [23].
Згідно з ДСТУ 2293-99 ризик – це імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.
Взагалі, Ризик є кількісною оцінкою небезпек.
Незважаючи на те, що в усіх відомих поняттях ризику сформульований єдиний принцип, реалізація його як в теоретичному, так і в практичному плані здійснюється по-різному, залежно від об’єкту, особливостей та мети оцінювання [9].
В [18] визначені в явищі ризику основні взаємопов’язані елементи:
можливість відхилення від поставленої мети заради чого виконувалася вибрана альтернатива;
ймовірність досягнення бажаного результату;
відсутність упевненості в досягненні поставленої мети;
можливість виникнення небажаних наслідків (матеріальних або фізичних збитків, захворюваності та ін.) при проведенні тих чи інших дій в умовах невизначеності для суб’єкта, який ризикує;
матеріальні, екологічні, моральні та інші втрати, що пов’язані з впровадженням вибраної в умовах невизначеності альтернативи;
очікування загрози, невдачі в результаті вибору альтернативи та її реалізації.
Математично ризик може бути визначений за допомогою статистичного методу по формулі:
R = n /N, (1.3)
де R – ризик за певний період часу;
n – кількість фактичних проявів небезпеки (травм, аварій);
N – теоретично можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об’єкта.
Використання поняття ризику дозволяє перевести небезпеку у розряд вимірюваних категорій.
Ризик є безрозмірною величиною.
На підставі міжнародного досвіду і статистичних даних підприємств Національним Науково-дослідницьким інститутом охорони праці України (м. Київ) були визначені базові показники ризиків:
незначний ризик (R ≤ 10-6);
припустимий ризик (R = 1,001×10-6 ÷ 5,0×10-5);
стерпний ризик (R = 5,001×10-5 ÷ 5,0×10-4);
неприпустимий ризик (R ≥ 5,001×10-4).
На виробництві прийнято розрізняти види ризиків:
індивідуальний – це вірогідність загибелі або травмування людини при конкретному виду діяльності; використовується для кількісної оцінки потенційної небезпеки конкретного робочого місця або робочої зони;
соціальний – це залежність кількості загиблих або травмованих людей від частоти виникнення травмонебезпечної події; використовується для інтегральної кількісної оцінки небезпечних виробничих об’єктів;
техногенний – це вірогідність виникнення аварій або катастроф при реалізації технологічного процесу, експлуатації машин, механізмів, будівель та споруд; є комплексним показником надійності елементів техносфери.
Прикладом використання в охороні праці ризику як імовірності появи несприятливої події є коефіцієнт частоти травматизму (захворюваності), а як потенційної шкоди – коефіцієнт виробничих втрат.
Завдяки кількісному показнику ризику можна приблизно вимірювати рівень потенційної небезпеки:
,
(1.4)
де
-
очікуваний, тобто прогнозуємий ризик;
- кількість
нещасних випадків від означеної
небезпеки;
-
добуток ймовірностей знаходження
робітника у "зоні
ризику".