Інформаційне забезпечення

Для координації робіт з охорони праці на підприємстві необхідний постійний обмін інформацією між підрозділами та службами підприємства, а також між підприємствами та органами державного управління охороною праці.

Інформаційна система є складовою частиною системи управління охороною праці підприємства з урахуванням ієрархічних рівнів управління. З метою інформаційної підтримки при вирішенні завдань охорони праці інформаційна система у масштабі підприємства повинна входити до складу єдиної галузевої інформаційної системи та державної інформаційної системи охорони праці. Вимогою до таких систем повинна бути їх повна автоматизація та комп’ютеризація.

Метою інформаційного забезпечення є формування інформаційно-правового полю, у якому здійснюється працеохоронна діяльність, необхідного для прийняття рішень відносно впливу на об’єкт управління, та зменшення невизначеності системи, що обумовлене діями випадкових факторів.

Відносно даної системи можна розглядати зовнішню інформацію (нормативні, регламентуючі документи, що надійшли від вищих органів управління), внутрішню інформацію (відомості про фінансово-економічну та інші види діяльності на всіх рівнях управління підприємством), а також пряму інформацію (рекомендації, вказівки, плани) та зворотну інформацію (звіти, протоколи).

Всю інформацію, яка необхідна для управління, можна розділити на нормативну, тобто дані, які характеризують потрібний стан об’єкту управління (норми права, що встановлені державою), та повідомляючу, що характеризує дійсний стан об’єкту управління (якісні та кількісні показники стану системи). Основним джерелом для повідомляючої інформації є контроль. Відхилення фактичних показників від нормативних вимагає покращення системи управління на підприємстві.

У роботі [1] на підставі стверджень, що сформульовані у [20], визначені функції інформаційного забезпечення охорони праці:

• функція цілепокладання, в рамках якої процеси інформаційного обміну складають важливу умову організаційної культури на груповому рівні та забезпечують безконфліктну цілеспрямовану поведінку працівників;

• функція зняття суперечностей (зовнішніх та внутрішніх), які у разі відсутності або недостовірності інформації можуть бути причиною конфлікту в трудовому колективі та стати передумовою для травм чи аварій;

• функція упорядкування (зв’язків, відносин), в рамках якої інформаційний обмін створює передумови, які надають організаційним процесам і змінам цільову обумовленість, а всі відносини та зв’язки реалізуються в умовах комфортності та задовільності умовами праці

Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)

Основним принципом при вирішенні завдань з охорони праці є використання економічних методів управління охороною праці, до яких відносяться:

• створення фонду охорони праці на підприємстві;

• обов'язкове соціальне страхування працівників від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві;

• збереження середнього заробітку працюючого за період простою у разі виникнення травми чи захворювання, або у випадку виникнення небезпечної виробничої ситуації, коли робітник відмовляється від дорученої роботи;

• відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я або у випадку смерті потерпілого, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків;

• безплатне лікувально-профілактичне забезпечення та інші пільги і компенсації працівникам, що зайняті на роботах з важкими умовами праці.

На економічну ефективність підприємства суттєво впливають, у першу чергу, нещасні випадки на виробництві, погані умови праці, а також відсутність на підприємстві ефективно функціонуючої системи управління охороною праці.

Економічний результат підприємства, який пов'язаний з покращенням умов праці, виражається в:

• збільшенні періоду професійної активності працівників;

• підвищенні продуктивності праці;

• зменшенні плинності кадрів;

• зменшенні матеріальних витрат підприємства на оплату відшкодувань працівникам у разі нещасного випадку.

Впровадження системи управління охороною праці повинно привести до суттєвого зменшення збитків на підприємстві.

Економія від впровадження СУОПП, згідно методики, що наведена у [21], утворюється за рахунок таких джерел:

• зменшення кількості захворювань і травм і, як наслідок, зниження втрат робочого часу (у вигляді умовно звільнених робітників та економії їхньої заробітної плати з відрахуванням) Е_р;

• зменшення оплати за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах унаслідок переведення працівників у нормальні умови праці Е_ш;

• зменшення збитків через професійні захворювання і травматизм (зниження собівартості від зменшення виплат за лікарняними листами; для повного обліку варто додати зниження збитків завдяки зменшенню витрат на стаціонарне З_с та амбулаторне З_а лікування) Е_л;

• скорочення збитків від плинності кадрів через незадоволення умовами праці Е_п.

Отже, сумарна економія визначається додаванням усіх джерел:

Е_с = Е_р + Е_ш + Е_л + Е_п, у.о. (1.1)

На підставі розрахованої сумарно економії від впровадження СУОТП можна визначити річний економічний ефект:

, у.о., (1.2)

де Е_н – нормативний коефіцієнт порівнювальної економічної ефективності (для заходів з охорони праці Е_н = 0,08);

К – одноразові витрати на розроблення і впровадження СУОПП у.о.