- •Охорона праці в галузі
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Система управління охороною праці
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління. Правові основи менеджменту охорони праці. Міжнародні вимоги та стандарти з управління охороною праці.
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Постійне покращення
- •4.6. Аналіз з боку керівництва
- •4.2. Політика ohsas
- •4.3. Планування
- •4.4 Впровадження та функціонування
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Інформаційне забезпечення
- •Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Ризик. Види ризиків
- •Концепція прийнятного ризику
- •Аналіз та оцінка ризиків
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
- •Пропаганда управління ризиками
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Тема 6. Аналіз умов праці в галузі
- •Аналіз умов праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії хімічного фактору
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками віброакустичних факторів
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •Заходи поліпшення стану виробничого середовища за небезпечними та шкідливими виробничими чинниками в умовах галузі
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •Тема 7. Аналіз виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму
- •Наслідки виробничого травматизму
- •Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування
- •Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
- •Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними чинниками
- •Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
- •Профілактика виробничого травматизму
- •Розділ 4. Пожежна безпека галузевих об'єктів
- •Тема 8. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Аналіз пожежної небезпеки об’єкта
- •Система пожежної безпеки галузевих об'єктів
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
- •Види збитків від пожеж
- •Оцінка вибухопожежної та пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
Контроль
Робота системи управління охороною праці базується на повній достовірній інформації про стан охорони праці на підприємстві. З цією метою здійснюється контроль за станом охорони праці.
Контроль – це функція, яка виконує стабілізуючу роль в системі управління. Контроль і спостереження за станом охорони праці на підприємстві направлені на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій і законодавства з охорони праці з метою прийняття відповідних мір до їх усунення.
Слід бачити різницю між такими схожими процедурами як контроль та моніторинг. Контроль призначений для оцінки відповідності вимогам та здійснюється після виробничого процесу. Моніторинг є проведенням запланованих наглядів та вимірювань для оцінки функціонування управління та здійснюється під час виробничого процесу. Моніторинг повинен забезпечити постійне надходження інформації та не може проводитись під час тривалих випробувань оскільки їх результати втратять свою актуальність ще до їх отримання. Тому для оцінки ефективності функціонування системи управління слід проводити різні види контролю.
Види контролю і спостережень здійснюють керівники підприємства і його підрозділів, робочі, а також відомчі, профспілкові, державні органи і прокуратура. Тобто відносно підприємства можна говорити про внутрішній контроль (попереджувальний, оперативний, адміністративно-громадський та ін.) та зовнішній контроль (внутрівідомчий, регіональний, комплексні та аудиторські перевірки та ін.). У кожному підрозділі необхідно розробляти найбільш прийнятні для конкретних умов форми контролю. Системи контролю можуть відрізнятися за формою, але принципи повинні бути єдиними.
Крім того, в практичній діяльності для створення ефективної системи контролю доцільно користуватися принципами контролю, які запропонував Луіс Аллен (Louis Allen):
1) принцип мінімуму причин – істотний вплив на кінцевий результат виробничого процесу надає лише невелике число чинників;
2) принцип точки контролю – найбільш ефективний контроль є в точці прикладання зусилля.
Стосовно охорони праці ці принципи можна інтерпретувати так:
1) винуватцями більшої частини нещасних випадків, помилок, порушень є невелика кількість працівників (не всі вузли машин, не всі засоби виробництва і т. п.);
2) небагато працівників (операцій, вузлів машин, ділянок і т. п.) регулярно створюють серйозні труднощі.
Ці принципи підтверджують та доповнюють інший принцип відомий, як "Принцип 80/20" або "Принцип нерівномірного розподілу", який був виявлений ще у 1897 р. італійським економістом та соціологом В. Парето (V. Pareto). Цей принцип не є законом, а тільки емпіричним правилом, підтвердження якого дуже часто спостерігається у різних областях досліджень, наприклад, при визначенні розподілу аварій по технологічним процесам, при визначенні розподілу втрат якості та ін. Згідно цього принципу, існує не багато суттєвих факторів, які впливають на результат ("нечисленні суттєво важливі"), і у той же час, є велика кількість другочергових факторів, що ніякого впливу не мають, а тільки займають час ("численні несуттєві"). Під час роботи не всі фактори однаково суттєві, тому увагу треба приділяти тільки суттєвим.
Співвідношення 80/20 показує кількість вкладеної роботи та отриманих результатів, тобто не завжди результати можна отримати від великої кількості ресурсів (людей, часу, знань та ін.), які були залучені для рішення встановленої задачі. Згідно цього принципу, 80% зусиль дають 20% результату, 80% наслідків виникає внаслідок 20% причин. Приведена схема дисбалансу залишається незмінною та підтверджується статистичними даними, що відносяться до різних періодів часу. В цьому затверджені фундаментальним є не приведені числові значення, а сам факт їх суттєвої різниці. Іноді треба знайти дійсно те, що справді може приблизити до результату. Цей принцип можна використовувати як базову настанову при аналізі факторів ефективності діяльності та оптимізації її результатів, а також, як і принципи Луіса Аллена, при створенні ефективної системи контролю.
