
- •Охорона праці в галузі
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Система управління охороною праці
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління. Правові основи менеджменту охорони праці. Міжнародні вимоги та стандарти з управління охороною праці.
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Постійне покращення
- •4.6. Аналіз з боку керівництва
- •4.2. Політика ohsas
- •4.3. Планування
- •4.4 Впровадження та функціонування
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Інформаційне забезпечення
- •Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Ризик. Види ризиків
- •Концепція прийнятного ризику
- •Аналіз та оцінка ризиків
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
- •Пропаганда управління ризиками
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Тема 6. Аналіз умов праці в галузі
- •Аналіз умов праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії хімічного фактору
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками віброакустичних факторів
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •Заходи поліпшення стану виробничого середовища за небезпечними та шкідливими виробничими чинниками в умовах галузі
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •Тема 7. Аналіз виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму
- •Наслідки виробничого травматизму
- •Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування
- •Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
- •Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними чинниками
- •Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
- •Профілактика виробничого травматизму
- •Розділ 4. Пожежна безпека галузевих об'єктів
- •Тема 8. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Аналіз пожежної небезпеки об’єкта
- •Система пожежної безпеки галузевих об'єктів
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
- •Види збитків від пожеж
- •Оцінка вибухопожежної та пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
Організація і координація
До основних завдань організації і координації охорони праці відноситься формування органів управління, що реалізують основні положення управління охороною праці на підприємстві, визначення порядку взаємодії між усіма рівнями і суб’єктами управління, розмежування та інтеграція функцій служб, підрозділів підприємства та ін.
Організація – це процес створення реальних умов для досягнення запланованої мети. Організація функціонування управління охороною праці на підприємстві забезпечує виконання правил, норм, інструкцій та інших завдань з охорони праці, функцій управління діяльністю з охорони праці. Критерієм ефективності цієї функції є встановлення і розподіл обов’язків, прав та відповідальності посадових осіб за функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (в підрозділі) та наявність інструкцій з охорони праці за професіями і видами робіт.
Організаційна структура системи управління є механізмом, що забезпечує досягнення сукупності встановлених цілей управління охороною праці, та допомагає визначити соціальну роль кожного члена колективу чи підрозділу.
Координація є узагальнюючою функцією процесу управління, яка забезпечує його безперервність та ефективність (рис.1.3). Координація як функція управління невід’ємно пов’язана з необхідністю постійного обміну інформацією між підрозділами та робітниками підприємства, тобто можна говорити про функціонування інформаційної системи управління.
Координація робіт з охорони праці на підприємстві покладається на службу охорони праці підприємства та включає розроблення
комплексних, перспективних і поточних планових заходів щодо
забезпечення відповідності умов праці нормативним вимогам; розроблення методичних та нормативних матеріалів, що діють у межах підприємства; постійне навчання робітників і атестацію посадових осіб; пропаганду безпечних методів праці та ін.
Рисунок 1.3 – Взаємозв’язок функцій управління
Мотивація
Мотивація – це процес заохочення до виконання роботи. Це вид управлінської діяльності, що спрямований на досягнення цілей охорони праці.
Функція мотивації здійснюється шляхом систематичної реалізації керівництвом відповідних методів управління: адміністративно-правових; соціально-психологічних; економічних.
Певні методи управління базуються на використанні мотивів, що визначають поведінку людей, наприклад, свідому необхідність виконання вимог охорони праці з метою запобігання травматизму чи зацікавленість в результатах праці. Тобто можна виділити два види мотивації: внутрішню (інтерес до професіональної діяльності) та зовнішню (умови оплати праці, соціальні гарантії).
До економічної мотивації, згідно чинних нормативних актів, належать штрафні санкції за невиконання умов колективного договору та інші порушення, а також диференційовані страхові тарифи, що залежать від класу професійного ризику виробництва.
Розвиток сучасного виробництва передбачає істотні зміни в системі мотивації праці, тобто на зміну мотивації продуктивної праці повинна прийти мотивація інтелектуальної праці, яка спонукає робітників до постійного оновлення знань та професійного вдосконалення [11]. Саме знання та інформація стає головним виробничим чинником постіндустріального суспільства.