Організація і координація

До основних завдань організації і координації охорони праці відноситься формування органів управління, що реалізують основні положення управління охороною праці на підприємстві, визначення порядку взаємодії між усіма рівнями і суб’єктами управління, розмежування та інтеграція функцій служб, підрозділів підприємства та ін.

Організація – це процес створення реальних умов для досягнення запланованої мети. Організація функціонування управління охороною праці на підприємстві забезпечує виконання правил, норм, інструкцій та інших завдань з охорони праці, функцій управління діяльністю з охорони праці. Критерієм ефективності цієї функції є встановлення і розподіл обов’язків, прав та відповідальності посадових осіб за функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (в підрозділі) та наявність інструкцій з охорони праці за професіями і видами робіт.

Організаційна структура системи управління є механізмом, що забезпечує досягнення сукупності встановлених цілей управління охороною праці, та допомагає визначити соціальну роль кожного члена колективу чи підрозділу.

Координація є узагальнюючою функцією процесу управління, яка забезпечує його безперервність та ефективність (рис.1.3). Координація як функція управління невід’ємно пов’язана з необхідністю постійного обміну інформацією між підрозділами та робітниками підприємства, тобто можна говорити про функціонування інформаційної системи управління.

Координація робіт з охорони праці на підприємстві покладається на службу охорони праці підприємства та включає розроблення

комплексних, перспективних і поточних планових заходів щодо

забезпечення відповідності умов праці нормативним вимогам; розроблення методичних та нормативних матеріалів, що діють у межах підприємства; постійне навчання робітників і атестацію посадових осіб; пропаганду безпечних методів праці та ін.

Рисунок 1.3 – Взаємозв’язок функцій управління

Мотивація

Мотивація – це процес заохочення до виконання роботи. Це вид управлінської діяльності, що спрямований на досягнення цілей охорони праці.

Функція мотивації здійснюється шляхом систематичної реалізації керівництвом відповідних методів управління: адміністративно-правових; соціально-психологічних; економічних.

Певні методи управління базуються на використанні мотивів, що визначають поведінку людей, наприклад, свідому необхідність виконання вимог охорони праці з метою запобігання травматизму чи зацікавленість в результатах праці. Тобто можна виділити два види мотивації: внутрішню (інтерес до професіональної діяльності) та зовнішню (умови оплати праці, соціальні гарантії).

До економічної мотивації, згідно чинних нормативних актів, належать штрафні санкції за невиконання умов колективного договору та інші порушення, а також диференційовані страхові тарифи, що залежать від класу професійного ризику виробництва.

Розвиток сучасного виробництва передбачає істотні зміни в системі мотивації праці, тобто на зміну мотивації продуктивної праці повинна прийти мотивація інтелектуальної праці, яка спонукає робітників до постійного оновлення знань та професійного вдосконалення [11]. Саме знання та інформація стає головним виробничим чинником постіндустріального суспільства.