
- •Охорона праці в галузі
- •Рецензенти:
- •Розділ 1. Система управління охороною праці
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління. Правові основи менеджменту охорони праці. Міжнародні вимоги та стандарти з управління охороною праці.
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Постійне покращення
- •4.6. Аналіз з боку керівництва
- •4.2. Політика ohsas
- •4.3. Планування
- •4.4 Впровадження та функціонування
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Інформаційне забезпечення
- •Оцінка економічної ефективності системи управління охороною праці на підприємстві (суопп)
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Ризик. Види ризиків
- •Концепція прийнятного ризику
- •Аналіз та оцінка ризиків
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
- •Пропаганда управління ризиками
- •Розділ 2. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі
- •Тема 6. Аналіз умов праці в галузі
- •Аналіз умов праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками важкості та напруженості праці
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії хімічного фактору
- •Гігієнічне нормування умов праці за показниками віброакустичних факторів
- •Гігієнічне нормування умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
- •Заходи поліпшення стану виробничого середовища за небезпечними та шкідливими виробничими чинниками в умовах галузі
- •Розділ 3. Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі
- •Тема 7. Аналіз виробничого травматизму
- •Причини виробничого травматизму
- •Наслідки виробничого травматизму
- •Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування
- •Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
- •Аналіз умов праці в галузі за травмонебезпечними чинниками
- •Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
- •Профілактика виробничого травматизму
- •Розділ 4. Пожежна безпека галузевих об'єктів
- •Тема 8. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Аналіз пожежної небезпеки об’єкта
- •Система пожежної безпеки галузевих об'єктів
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей галузевих об'єктів
- •Види збитків від пожеж
- •Оцінка вибухопожежної та пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Заходи та засоби систем забезпечення пожежної безпеки
Тема 3. Системи управління охороною праці
Спираючись на поняття "охорона праці" та "управління" можна визначити, що управління охороною праці пов’язане з підготовкою, прийняттям та реалізацією правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Метою Концепції управління охороною праці є реалізація конституційного права працюючих на безпечні та здорові умови праці шляхом, у першу чергу, створення та забезпечення функціонування державної, галузевої, регіональної систем управління охороною праці та систем управління охороною праці підприємств та розмежування підприємств за сферами управління між регіональними та галузевими органами управління охороною праці.
В основі побудови традиційної системи управління охороною праці закладений функціональний підхід, базовим документом для якого служили Рекомендації Держстандарту СРСР "Управление охраной труда. Основные положения" (1986 р.). Згідно цього підходу управління охороною праці забезпечується виконанням п’яти функцій та десяти задач, багато з яких є прообразом складових відомого циклу Шухарта-Демінга – плануй (Plan), здійснюй (Do), перевіряй (Check), дій (Act) (PDCA).
Сучасні системи управління охороною праці базуються, як правило, на підставі процесного підходу, тобто управління та виробнича діяльність представлені у вигляді взаємопов’язаних процесів. Такий підхід враховує такі категорії, як аналіз та оцінка професійного ризику, контроль за функціонуванням окремих процесів та Системи в цілому та ін.
Державне управління охороною праці (суоп)
Державне управління охороною праці здійснюється шляхом сукупності скоординованих дій органів державного управління охороною праці, органів місцевого самоврядування за участю об’єднань роботодавців, професійних спілок та інших представницьких органів, що спрямовані на забезпечення безпечних і здорових умов праці, виховання у працівників свідомого ставлення до безпеки.
Управління охороною праці залежно від рівня здійснюють:
на загальнодержавному рівні:
- Кабінет Міністрів України;
- центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
на регіональному рівні:
- Рада міністрів Автономної республіки Крим;
- місцеві державні адміністрації;
- органи місцевого самоврядування;
на галузевому рівні:
- міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
на рівні підприємства (виробничому рівні)
- роботодавець чи уповноважена ним особа;
- служба охорони праці підприємства;
- керівники відповідних структурних підрозділів і служб підприємства.
Основним завданнями управління охороною праці є:
опрацювання заходів щодо здійснення державної політики з охорони праці на регіональному та галузевому рівнях;
підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на забезпечення безпечних і здорових умов праці;
організаційно-методичне керівництво на регіональному та галузевому рівнях;
стимулювання інтеграції управління охороною праці в єдину систему загального управління організацією виробництва;
впровадження позитивного досвіду у сфері охорони праці.
Основні функції управління охороною праці:
- планування і фінансування робот з охорони праці;
- організація, координація робот в області охорони праці;
- облік, аналіз і оцінка показників стану умов і безпеки праці;
- контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.
Повноваження органів державного управління охороною праці
Кабінет Міністрів України:
- забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
- подає на затвердження Верховної Ради України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
- спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;
- запроваджує єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.
Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
- здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізовує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, у тому числі і місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;
- розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об’єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;
- здійснює нормотворчу діяльність, розробляє і затверджує правила, норми, положення та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;
- координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
- одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності відомості й інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
- видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід із цих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення і поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних та європейських норм.