1 Підходи до класифікації проектів За масштабом проекти поділяються на: Малі проекти – вартістю до 10 млн. доларів. Середні проекти - вартістю від 10 до 50 млн. доларів. Великі проекти - від 50 до 100 млн. доларів. Надвеликі проекти - понад 100 млн. доларів. За складністю проекти поділяються на моно проекти, мультипроекти та мегапроекти. Монопроект – це окремий проект певного виду і масштабу. Мультипроект – це комплексний проект, який складається з декількох моно проектів, що вимагає багато проектного управління.

Мегапроект – це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки, тощо, який складається з декількох моно та мультипроектів, об’єднаних однією метою. Програми. В деяких галузях об’єкти є настільки складними, що робота щодо цих об’єктів здійснюється шляхом реалізації декількох проектів.  Група проектів, управління якими для отримання прибутків здійснюється в комплексі називається програмою.  Підпроекти. Проекти часто поділяють на підпроекти чи компоненти, що краще піддаються управлінню. Підпроекти часто передають для управління в зовнішні організації або в інший функціональний підрозділ організації, яка виконує проект. Проте, з точки зору організації, яка виконує проект, підпроект слід розглядати як послугу, ніж як продукт. Отже, підпроекти в основному належать до проектів і управляються так само.  За якістю проекти поділяються на проекти звичайної якості та бездефектні. Бездефектні проекти – такі в яких домінуючим фактором є якість (наприклад, будівництво електростанцій). Обов’язкові проекти – це контрактні проекти, які повинні забезпечити контрактні зобов’язання, наприклад, проекти охорони довкілля. Необов’язкові проекти – будь-які проекти, виконання яких можна перенести на інший період, наприклад, заміна обладнання. За характером та сферою діяльності виділяють: промислові проекти, проекти дослідження та розвитку (інноваційні), організаційні, економічні та соціальні проекти. Промислові проекти – типові проекти, що спрямовані на випуск та продаж нових продуктів, удосконалення технологій, розширення виробництва тощо. Інноваційні проекти – зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів опрацювання інформації, створенні нових матеріалів, технологій, конструкцій тощо. Організаційні проекти – націлені на реформування системи управління, створення нової організації, реструктуризацію тощо. Економічні проекти – мають на меті приватизацію державних підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування системи оподаткування та інші макроекономічні перетворення. Соціальні проекти – пов’язані з реформуванням системи управління, створенням системи соціального захисту, охороною здоров’я подоланням наслідків природних, екологічних та соціальних потрясінь та іншими чинниками соціального характеру.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Класифікація проектів

Класифікаційні ознаки проектів Вид проекту

За характером змін 1.1.Оперативні

.Стратегічні

.Малі

.Середні

.За масштабом (розміром)

.Великі

.Коротокострокові

.Середньострокові

.За тривалістю (строками реалізації)

Довгострокові

.Промислові

.Будівельні

.Транспортні

.Освітні

У сферу торгівлі

.За галузевою приналежністю

.Комплексні Продовження табл.1.2.

.Економічні

.Організаційні

.Технічні

.Соціальні

За специфікою кінцевого продукту

.Змішані

.Виробничі

.Технологічні

.Фінансові

.Дослідження і розвитку

.Маркетингові

.З управління персоналу

.За функціональним спрямуванням

.Комбіновані

.Міжнародні

.Національні

.Територіальні

.За характером залучених сторін

.Місцеві

.Прості

.Складні

.За ступенем складності

.Дуже складні (комплексні)

.За складом і структурою залучених організацій 9.1.Однофункціональні

.Багатофункціональні

.За вимогами до якості проекту 10.1.Стандартні

.З надзвичайними

вимогами

2 Інвестиційний проект — це сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку. Замовником інвестиційного проекту є суб'єкт інвестиційної діяльності(юридична або фізична особа), який має фінансові кошти й за вимогою підряельство про свою платоспроможністьдчика надає поручительство про свою платоспроможність. Замовником може бути держава, міністерство, відомство, корпорація, асоціація, об'єднання, підприємство, установа або приватна особа.

Інвестиційні проекти поділяються на:виробничінауково-технічнікомерційніфінансовіекономічнісоціально-економічні

Форма та зміст інвестиційних проектів можуть бути найрізноманітнішими — від плану будівництва нового підприємства до оцінки доцільності придбання нерухомого майна. У всіх випадках, проте, присутній часовий лаг (затримка) між моментом початку інвестування та моментом, коли проект починає приносити прибуток. Часовий чинник грає ключову роль в оцінці інвестиційного проекту В зв'язку з цим доцільно представити весь цикл розвитку проекту як три основні фази розвитку проекту: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну. Сумарна тривалість цих стадій складає термін життя проекту [project lifetime].

Перша фаза, безпосередньо передуюча основному обсягу інвестицій, у багатьох випадках не може бути визначена досить точно. На цьому етапі проект розробляється, готується його техніко-економічне обґрунтування, проводяться маркетингові дослідження, здійснюється вибір постачальників сировини та устаткування, ведуться переговори з потенційними інвесторами і учасниками проекту. Також тут може здійснюватися юридичне оформлення проекту (реєстрація підприємства, оформлення контрактів і тому подібне) і проводитися емісія акцій та інших цінних паперів.

Наступний відрізок часу відводиться під стадію інвестування або фазу здійснення [investment/implementation phase]. Принципова відмінність цієї фази розвитку проекту від попередньої і подальшій фаз полягає, з одного боку, в тому, що починають робитися дії, що вимагають набагато більших витрат і що носять вже безповоротний характер (закупівля устаткування або будівництво), а, з іншого боку, проект ще не в змозі забезпечити свій розвиток за рахунок власних засобів. На даній стадії формуються постійні активи підприємства. З моменту введення в дію основного устаткування (в разі промислових інвестицій) або після придбання нерухомості або іншого вигляду активів починається третя стадія розвитку інвестиційного проекту — експлуатаційна [operational] фаза. Цей період характеризується початком виробництва продукції або надання послуг і відповідними вступами і поточними витратами. Значний вплив на загальну характеристику проекту надаватиме тривалість експлуатаційної фази. Вочевидь, що, чим далі буде віднесена в часі її верхній кордон, тим більшою буде сукупна величина доходу. Інвестиційний проект — це основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування, в якому в загальновизнаній послідовності його розділів подаються основні характеристики проекту та фінансові показники, пов'язані з його реалізацією. Інвестиційний проект дає змогу підприємству та потенційним інвесторам всебічно і комплексно оцінити його та обґрунтувати доцільність здійснення конкретних реальних інвестицій.

3 Класифікація проектів за типом ефекту

За видами розрізняють також проекти комерційні та некомерційні залежно від мети проекту:

одержати прибуток або соціальний ефект.

Типологія видів соціального проектування.

На одному полюсі такої типології розташовуються «неповні», якщо так можна сказати, види соціального проектування: проектні соціальні утопії, «ідеальні» соціальні проекти, ескізні і концептуальні соціальні проекти і т.п.Для всіх них характерна лише установка на реалізацію соціальних проектів, але сама реалізація відсутня (або свідомо відсутня, або відсунута в майбутнє і адресована комусь іншому).

Потім йдуть соціальні проекти «кабінетного» типу. Їх особливість - розробка соціального проекту, включаючи і етапи реалізації проекту самим соціальним проектувальником. Хоча в такому проектуванні імітуються інтереси зацікавлених у проекті суб'єктів і потім враховується їх реальну думку (у формі або прямого узгодження, або ділової гри, чи проектного семінару, або наради), все ж провідною фігурою протягом всього процесу проектування залишається соціальний проектувальник.

Третій тип соціального проекту - «паритетний». Тут зацікавлені суб'єкти з самого початку включаються в процес соціального проектування, причому, так би мовити, на рівних правах. Тим не менш, у паритетному проектуванні соціальний проектувальник намагається контролювати (зберегти, видозмінюючи) вихідні соціальні вимоги і цінності, тобто прагне, щоб соціальний проект зберігав свої основні структурні характеристики.

Замикають типологію «ініціюють» соціальні проекти, які лише запускають певні соціальні (соціокультурні) процеси.Для ініціювання соціального проектування характерно перепроектування, створення серій проектів (вихідний, вторинний, третього рівня). По суті, ініційоване соціальне проектування змикається з соціальним експериментуванням. ¹⁶

Якщо виходити з того, що соціальний ефект – це такий же важливий показник, як економічний ефект

інвестицій, який може вимірюватися за допомогою коефіцієнта норми прибутку, чистої приведеної

вартості, індексу прибутковості, періоду окупності вкладених засобів, показника внутрішньої норми

прибутку, тоді для визначення показників соціального ефекту інвестицій можна використати:

- коефіцієнт соціальної рентабельності інвестицій;

- показник чистої приведеної соціальної вартості інвестицій;

- індекс соціальної прибутковості інвестицій;

- коефіцієнт внутрішньої норми соціальної прибутковості інвестицій.

4 Класифікація прокутів за масштабом фінансування.

За масштабом у міжнародній практиці проекти поділяють на:

- малі (до 10 млн. дол.);

- середні (50-100 млн. дол.);

- великі (50-100 млн. дол.);

- грандіозні (понад 100 млн. дол.).

За масштабом проекти поділяються на: Малі проекти – вартістю до 10 млн. доларів. Середні проекти - вартістю від 10 до 50 млн. доларів. Великі проекти - від 50 до 100 млн. доларів. Надвеликі проекти - понад 100 млн. доларів. За складністю проекти поділяються на моно проекти, мультипроекти та мегапроекти. Монопроект – це окремий проект певного виду і масштабу. Мультипроект – це комплексний проект, який складається з декількох моно проектів, що вимагає багато проектного управління. Мегапроект – це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки, тощо, який складається з декількох моно та мультипроектів, об’єднаних однією метою. Програми. В деяких галузях об’єкти є настільки складними, що робота щодо цих об’єктів здійснюється шляхом реалізації декількох проектів.  Група проектів, управління якими для отримання прибутків здійснюється в комплексі називається програмою.  Підпроекти. Проекти часто поділяють на підпроекти чи компоненти, що краще піддаються управлінню. Підпроекти часто передають для управління в зовнішні організації або в інший функціональний підрозділ організації, яка виконує проект. Проте, з точки зору організації, яка виконує проект, підпроект слід розглядати як послугу, ніж як продукт. Отже, підпроекти в основному належать до проектів і управляються так само. 

5.Класифікація За характером та сферою діяльності виділяють такі види проектів:

1-промислові проекти-це проекти, спрямовані на випуск та продаж нових продуктів і пов’язані, як

правило, з будівництвом споруд, удосконаленням технологій, розширенням присутності на

ринку і т.п.

2-проекти дослідження та розвитку зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці

програмних засобів опрацювання інформації, нових матеріалів та конструкцій, тощо.

3-організаційні проекти націлені на формування системи управління, створення нової організації,

проведення конференцій та семінарів, тощо.

4-економічні проекти мають на меті приватизацію державних підприємств, розвиток ринку

капіталів, реформування системи оподаткування та інші макроекономічні перетворення;

5-соціальні проекти пов’язані з реформуванням системи соціального захисту, охорони здоров’я,

подолання наслідків природних, екологічних та соціальних потрясінь та іншими чинниками

соціального характеру

6Класифікація проектів за тривалістю запровадження. За тривалістю проекту або за термінами реалізації розрізняють:

Ø   короткострокові проекти (до 3 років);

Ø   середньострокові (від 3 до 5 років);

Ø   довгострокові (понад 5 років).