2. Описово-інформаційна функція соціології

Основним завданням соціології, пов’язаним з теоретико-

пізнавальною функцією, є дослідження соціальних явищ і про­цесів. При цьому кожне явище й процес слід розглядати у комплексі, у взаємозв’язку та взаємозалежності з іншими яви­щами і процесами. Досліджуючи та вивчаючи будь-які явища, вчені-соціологи, як й інші науковці, публікують результати соціологічних досліджень у різних звітах, наукових статтях, моно­графіях.

Ця функція реалізується в описі й систематизації отри­муваного соціологічного матеріалу. Результатом є відтворення ідеальної картини соціального об’єкта, що вивчається, його опис “мовою соціології”,

3. Соціологія надає також конструктивну допомогу в розв’язанні або прогнозуванні розвитку практичних проблем, які виникають у різних царинах суспільного життя: економіко- господарських, політичних, поведінкових тощо.

Така функція називається прикладною, прогностично- перетворювальною, або конструктивною.

Прикладна функція виявляється в тому, що значна час­тина соціологічних досліджень зорієнтована на вирішення прак­тичних проблем, виконання соціального замовлення.

З допомогою соціологічних досліджень виявляються від­хилення у розвитку соціальних відносин, своєчасно прогно­зуються негативні явища, розробляються соціальні технології, системи управління соціальними організаціями.

Не можна здійснювати перетворення, що стосуються інтересів багатьох людей, без урахування того, як саме ці пере­творення сприйматимуться ними. Популяризація соціологічних знань серед управлінського персоналу, представників владних структур запобігатиме багатьом негативним наслідкам управ­лінських рішень. Ефективне прогнозування і розробка таких рішень можливі лише за умов соціологічної грамотності управ­лінців, глибокого засвоєння ними знань, методів та методик соціології, формування практичних навичок їх застосування.

У межах прикладної функції слід виділити й такі:

• Функція соціального контролю - виконання даної функції припускає, що соціологічні дослідження дають інфор­мацію для здійснення контролю, зняття соціальної напруги й запобігання кризовим ситуаціям.

• Прогностична функція - стосується науково обґрун­тованих прогнозів розвитку соціальних процесів у майбутньому. Коли соціолог вивчає реальну проблему і намагається знайти

8

шляхи її вирішення, він, природно, намагається показати перс­пективу й кінцевий результат, який стоїть за його дослідженням. Тобто, соціолог певним чином прогнозує хід розвитку соціаль­ного процесу. Прогностична функція реалізується в розробці й обґрунтуванні за результатами соціологічних досліджень як короткострокових, так і тривалострокових соціальних прогнозів, тобто передбачення можливих у близькому й далекому май­бутньому проявів та розвитку об’єктивних соціальних законо­мірностей і тенденцій соціального життя.

• Інформаційна функція передбачає збір, систематизацію й накопичення соціальної інформації, яку соціологи отримують в результаті соціологічних досліджень і яка зосереджується в пам’яті ЕОМ соціологічних центрів. Звернення до наявних банків соціологічної інформації дозволяє забезпечити порівнян­ність результатів досліджень, відбір наукових методик, запобігти дублюванню й здешевити дослідження на основі використання типової методики.

• Функція соціального планування - результати соціо­логічних досліджень використовують для створення проектів у різних сферах суспільного життя. Це стосується розробки цільо­вих комплексних програм розвитку окремих сфер суспільного життя, галузей, регіонів тощо.

• Світоглядно-освітня функція виявляється в популя­ризації і поширенні сучасних наукових знань та уявлень про механізми соціальних процесів.

З 1992 року курс соціології як обов’язковий включено до навчальних планів усіх вищих навчальних закладів України. Соціологію вивчають майбутні фахівці всіх профілів.

В останні роки в Україні поширюється новий різновид трудової зайнятості на базі соціологічної освіти - соціальна робота.

Одним із шляхів поширення соціологічних знань є співпраця соціологів-професіоналів з управлінцями, надання останнім методичної та консультативної допомоги. Пропагуючи соціологічні знання серед усіх верств населення, орієнтуючи їх, допомагаючи розібратися у складних проблемах, визначаючи оптимальні варіанти діяльності, соціологія справляє безпосе­редній вплив на всі прошарки суспільства.

Соціологія - це міцний інструмент самопізнання суспіль­ства, спосіб навчання й освіти мас. Соціологічні ідеї, результати досліджень, що стають усім доступними та відомими, здатні змусити людей і суспільство по-новому подивитись на самих себе, побачити себе збоку в дзеркалі соціології й замислитись над своїм буттям та соціальними перспективами.

4. Ідеологічна функція.

Соціологічні знання, наукове тлумачення подій, що ста­лися в суспільстві, проникають у людську свідомість, формують соціологічний стиль мислення, який полягає у вмінні бачити людину в суспільстві і суспільство в людині, розуміти, як поєд­нується індивідуальне із суспільним, як відбувається взаємо­зв’язок усіх соціальних явищ та процесів.

Ідеологічна функція орієнтує, мобілізує насамперед через освіту, проникнення соціологічних знань і соціологічного стилю мислення в різні царини суспільного життя.

Результати соціологічних досліджень можуть використо­вуватися в інтересах певних груп для досягнення ними своїх цілей. Вони можуть служити засобом маніпулювання поведін­кою людей, а також інструментом формування певних стереоти­пів поведінки, утворення системи цінностей й соціальних пріо­ритетів.

Історія свідчить, що в більшості соціальних революцій та реформ саме соціологічні концепції виступали провідними ідея­ми суспільного розвитку. Соціологічні ідеї Джона Локка відігра­ли важливу роль у революції 1688 р. при встановленні лібе­рально-демократичного режиму в Англії. Праці Вольтера, Руссо відіграли перетворювальну роль у суспільстві Франції напри­кінці XVIII ст. Тривалий час ідеологія марксизму виступала панівним інтелектуальним напрямом у Росії. Расистська ідео­логія стала базою нацизму й фашизму в Німеччині.

Якщо ідеологія в цілому зорієнтована на соціальний інтерес, то соціологія - на істинне відображення соціальних процесів. Разом з тим соціолог не може бути повністю вільним

від ідеологічного впливу. Але як представник науки він зму­шений нейтралізувати ідеологічний вплив, намагатися набли­зитися до об’єктивного аналізу соціального.

У сучасних умовах, коли політичні діячі все частіше звер­таються до соціології, посилаються на соціологічну інформацію, виникла небезпека перетворення соціології на інструмент по­літики.

4. Виховна функція.

Реалізація функцій соціології невіддільна від тих виховних ефектів, що виявляються у формуванні діалектичного співвід­ношення загальнолюдських, колективних (групових) та індиві­дуальних соціальних інтересів і відносин, які сприяють взаємо­розумінню, збереженню й розвитку індивідуальних уподобань, полегшенню взаємодії представників різних соціальних груп та професій.

Отже, молена зробити такий висновок: функції соціології різноманітні, але головне їх завдання - дати об’єктивні знання соціальної реальності, виявити негативні тенденції, передбачити їх наслідки, оптимізувати управлінські рішення.

Соціологія має визначити реальні умови для організації ефективної діяльності людей. Надзавданням соціології є перед­бачення, але не суто інтуїтивне, а таке, що спирається на нау­ково обгрунтований аналіз стану суспільства.

Варто звернути увагу на те, що в соціологічній діяльності всі вище описані функції “працюють” в єдності й пронизують усі напрями й рівні соціології.

Запитання для повторення і закріплення матеріалу

1. У чому полягає суть теоретичної функції соціології?

2. Як можна простежити зв’язок між ідеологічною і ви­ховною функціями соціології?

3. Чим подібні основні функції філософії й соціології?

4. Чим відрізняються основні функції філософії та со­ціології?