Перелік екзаменаційних питань до курсу «Основи економічної теорії».

1. Предмет економічної теорії.

Предметом економічної теорії є виробничі відносини в їх взаємодії з продуктивними силами, а також організацією управління і ефективного ведення господарства як чинників суспільного багатства. Об’єктом дослідження економічної теорії є економіка в цілому, на всіх рівнях:

- мікрорівень з особливостями діяльності окремих споживачів і виробників, продавців і покупців;

- макрорівень зі специфікою функціонування господарства країни в цілому;

- мегарівень з оцінкою діяльності в межах світового господарства і міжнародних економічних зв’язків.

2. Зародження та етапи розвитку економічної теорії.

Вперше термін “економіка” ввів Арістотель у 3 ст. до н.е. У перекладі з грецької “економіка” означає мистецтво ведення домашнього господарства (“ойкос” – дім, “номос” – вчення). Арістотель відрізняв економіку і хриматистику. Перша пов’язується із задоволенням потреб людей, друга – з накопиченням грошей. Термін “політична економія” вперше використовував французький вчений-меркантиліст Антуан де Монкретьєн у 1615 р. при виданні своїй книги “Трактат політичної економії”. Термін “економіка» був введений в науковий оборот давньогрецьким мислителем Ксенофонтом. Вона зародилась ще в стародавньому світі. В ХVІІ ст. вона отримала назву “політична економія” і вивчала капіталістичні виробничі відносини. Дослідження англійських вчених А. Сміта, Д. Рікардо та ін. стали значним кроком в поглибленні економічних знань у ХVІІІ– на початку ХІХ ст. Вони відкрили закон трудової вартості і дали реалістичний аналіз класових суперечностей капіталістичного суспільства. Класична політична економія намагалась розкрити внутрішню сутність явищ капіталістичного суспільства, сформулювати об’єктивні закони його розвитку. В ХІХ ст. К. Маркс всебічно дослідив капіталістичний спосіб виробництва, сутність капіталістичної експлуатації, додаткової вартості, капіталу, завершив дослідження закону вартості. Одночасно розвивався інший напрям економічної науки. Ряд вчених (Ж.Б. Сей, Дж.Б. Кларк, К.Менгер, А.Курно, А.Маршал та ін.) зосередили свою увагу на вивченні поверхневих форм і методів господарювання, на проблемах регулювання капіталістичної економіки, досліджували психологічно-суб’єктивну сторону господарської діяльності, поведінку окремих суб’єктів економіки.

3. Методи дослідження економічних процесів та явищ.

• загальнонаукові методи – діалектико-матеріалістичні принципи пізнання – пізнання досліджуваного процесу через внутрішні (іманентні) суперечності його саморозвитку; статистичне спостереження, аналіз і синтез, системний підхід, моделювання, експеримент

• часткові методи – способи пізнання, властиві окремим економічним школам. В економікс склались два основні методи –позитивний та нормативний. Позитивний аналіз полягає в описі того, що є, систематизації економічних фактів, явищ і процесів з реального життя. Широко застосовуються математичні методи. Нормативний метод полягає в тому, щоб знайти шляхи, що забезпечують максимально можливу ефективність діяльності людини, він дає рекомендації для практики, дає суб’єктивні уявлення про те, що має бути.

4. Функції економічної теорії.

• пізнавальна – полягає у розкритті сутності економічних законів і категорій та форм їх прояву;

• світоглядна – полягає у тому, що економічна теорія покликана формувати новий тип економічного мислення, адекватний новим умовам господарювання світогляд майбутнього фахівця;

• практична – полягає у всебічному обґрунтуванні найбільш ефективних та прогресивних форм економічної діяльності; економічна теорія – основа наукової економічної політики держави. • методологічна • виховна – формування екон. Культури логіки сучас. ринков. мислення, цілісного уявл про функціонування економ сист.

5. Економічні категорії та економічні закони.

Економічна теорія аналізує також економічні закони й категорії. Економічні закони – об’єктивні, стійкі причинно-наслідкові зв’язки в межах виробничих відносин. Визначають всезагальні, загальні й специфічні (спеціальні) закони. Всезагальні закони описують взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин протягом усій історії людства. Наприклад, мова йдеться про закони економії часу, підвищення потреб. Загальні закони відображають взаємозв’язки організаційно-економічних відносин і продуктивних сил протягом довготривалих періодів історії. Наприклад, закони товарного виробництва: закон попиту, закон вартості та ін. Специфічні (спеціальні) закони аналізують особливості розвитку виключно виробничих відносин на вузьких відрізках історичного розвитку. Економічні категорії – найбільш абстрактні, загальні поняття, що відображають принципові умови економічного життя суспільства (наприклад, товар, гроші, розподіл, багатство та ін). Економічна теорія виконує такі основні функції:

1. Теоретико-пізнавальна, або методологічна.

2. Практична, або рекомендаційна.

3. Виховна.

6. Позитивна та нормативна економічна теорія.

Визначають також позитивну і нормативну науку. Позитивна теорія аналізує наявні факти й процеси економічної дійсності (те, що є). Нормативна теорія надає рекомендації для подальшої практичної діяльності на підставі узагальнень позитивної науки.

7. Економічні потреби, їхня суть та класифікація. Закон зростання потреб.

Потреба – ставлення людини до умов її життєдіяльності ; характеризується відчуттям нестачі певних благ та бажанням володіти цими благами з метою подолання данного відчуття. Потреби класифікуються: 1)суб’єкт (індивідуальна потреба), 2)колективна потреба, 3)суспільна потреба, 4) потреба домогосподарства, 5) потреба підприємства, 6)потреба держави як суб’єкта економіки. Найвідомішою ієрархією потреб є – і.п.Маслоу. Закон ієрархії потреб – матеріальні суспільні потреби є безмежними, а кількість ресурсів обмежена. Людина з одного боку зацікавлена і макс задоволенню потреб, а з іншого вона забезпеч. Раціональним обмеженням потреб, жорсткій послідовності їх задоволення в межах наявних ресурсів.