2. З яких частин складається кошторисна вартість будівництва.

Кошторисна вартість – це розмір коштів які необхідні для будівництва реконструкції або розширення об’єкта . Кошторисна вартість будівництва складається:

- з витрат на будівельні роботи

- з витрат на монтажні роботи

- з витрат на придбання устаткування меблів та інвентарю та інших необхідних для будівництва

Вартість будівництва умовно розділяється на:

- безпосередні

- супутні

До супутніх належать кошти необхідні для будівництва в цілому, які витрачаються як замовником так підрядником:

*підготовка території будівництва(глава1 ЗКР)

*зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд.(глава8 ЗКР)

*додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт в зимовий період(глава9)

*інші роботи та витрати

*утримання служби замовника та авторський нагляд (глава9 ЗКР)

*підготовка експлуатаційних кадрів (глава11 ЗКР)

При визнач кошторисної вартості будівництва до будівельних робіт відносяться:

- роботи зі зведення будівель і споруд:

*земляні

*влаштування збірних і монолітних, цегляних, металевих, деревяних та інших підлог

- роботи , що виконуються при спеціалізованому будівництві:

*дороги

*конструкції ГТС

*протизсувні

*протипаводкові

*меліоративні роботи

- роботи з будівництва зовнішніх мереж і споруд:

*каналізація

*тепло і енергозбереження

*магістральних трубопроводів

*споруд для очищення стічних вод

При визначені кошторисної вартості будівництва до монтажних робіт відносяться:

• складання та становлення стандартного положення усіх видів устаткувань

• прокладка ліній електропередач і мереж до електроустановок налагодження електромашин

Кошторисна вартість будівельних робіт містить у собі:

• прямі витрати

• загальновиробничі витрати

Прямі витрати пов’язані з виконанням конкретних видів робіт і враховують у своєму складі вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів.

3. Основні елементи сіткової моделі. Їх розрахунки.

Сітковий графік - це сіткова модель, що складається із комплексу операцій у вигляді стрілок і кілець відображають логічний взаємозв'язок, взаємообумовленість всіх операцій і встановлену послідовність їх виконання.

Сіткові графіки дозволяють:

- найбільш повно моделювати виробничий процес;

- виділяти роботи, від яких залежить термін виконання всієї програми і сконцентрувати необхідні сили і засоби;

- ширше використовувати ЕОМ в організації і плануванні будівельних робіт;

- з високою математичною точністю аналізувати і керувати виробничими процесами;

- знаходити оптимальні варіанти вирішення (оптимізація у часі, по ресурсам, по вартості);

- можливість здійснювати контроль і аналіз інформації про фактичний хід виконання робіт з метою запобігання їх зриву і порушення планових термінів;

- правильно розподіляти і перерозподіляти ресурси;

- оперативно координувати діяльність великої кількості генпідрядних і субпідрядних організацій, що приймають участь у будівництві;

- запобігати застосуванню необґрунтованих вольових рішень з боку

керівника будовою.

Дійсна робота – це технологічний виробничий

процес , який вимагає витрат часу, а також матеріально-технічних і трудових ресурсів і приводить до досягнення певного результату.

Подія - це факт закінчення однієї, або декількох робіт, необхідний і достатній для початку наступних робіт і на відміну від роботи не є процесом і не вимагають витрат і засобів, здійснюються роботи. Подія, яка стоїть на початку роботи, називається початковою, а подія, що фіксує кінець роботи - кінцевою. Початкова подія

визначає початок даної роботи і є кінцевою для попередніх робіт. Перша подія сіткового графіку є вихідною і визначає початок виконання програми, тобто вона не має попередніх робіт в рамках СГ, що розглядається, а остання подія яка визначає досягнення кінцевої мети є завершальною і немає ніяких наступних робіт. По кількості завершальних (цільових) подій сіткові моделі і графіки (а графік - це коли у сітковій моделі розраховані тимчасові параметри) класифікують на одноцільові і багатоцільові. У кожному одноцільовому графіку є одна початкова і одна кінцева подія, всі інші події вважаються проміжними.

Вихідна подія – це подія, яка немає попередніх робіт в межах сіткового графіка.

Завершальна подія – це подія, яка немає наступних робіт в межах сіткового графіка.

Початкова подія – визначає початок даної роботи і являється початком для попередніх робіт.

Кінцева подія – визначає кінець даної роботи і являється початком для наступних робіт.

Складна подія – це подія в яку входить дві або більше робіт чи виходять дві або більше робіт.

Ранній термін початку (pn / tm - n ) - це самий ранній із можливих термінів, коли може бути розпочата дана робота від вихідної події, при умові виконання усіх попередніх робіт. Ранні початок роботи визначається протяжністю самого довгого шляху від вихідної події до початку даної роботи.

pn

tm - n = max t(n - k)

Ранній початок усіх робіт, які виходять з вихідної події приймаються рівними 0.

pn

ti-m= 0

Всі роботи, що виходять з однієї події мають однаковий ранній початок.

рn pn pn

ti-m = ti-m₁ = ti-m₂

Ранній початок наступної роботи визначається максимальним терміном всіх попередніх робіт.

pn

tn -k =max t (m-n),(m-n₁ ),(m-n₂)

Ранній термін закінчення роботи (tm-n) - це час закінчення роботи, якщо вона розпочата в самих ранній із можливих термінів, визначають суму раннього початку і тривалість даної роботи:

pn

tn -k = tm-n + tm-n

Пізній термін закінчення роботи pn

tm – n - це самий пізній із припустимих термінів закінчення роботи, при якому не збільшується загальна тривалість робіт. Розрахунок пізніх термінів закінчення робіт виконується після

визначення всіх ранніх термінів початку і закінчення робіт в зворотному напрямку від завершальної події до вихідної.

пз nn

tm -n = t n -k

Пізній термін початку роботи nn

tm – n - це самий пізній із допустимих термінів початку роботи при якому не збільшується тривалість робіт:

Розрахунок пізніх термінів закінчення і розпочинання робіт СГ виводить зворотнім ходом послідовно від завершальної події до вихідної після того, як розраховані всі ранні терміни робіт. Будь-яка послідовність робіт в СГ, у якій кінцева подія попередньої роботи співпадає із початковою подією наступної роботи, називається шляхом, тобто це безперервна послідовність робіт. В СГ його довжина визначається сумою тривалості робіт, що його складають. В СГ між вихідною і завершальною подіями є декілька шляхів.

Критичним шляхом називається повний шлях, який має найбільшу тривалість із усіх повних шляхів, позначається кольоровою чи подвійною стрілкою, його тривалість визначає термін будівництва.

Загальний резерв часу (Rm-n) - це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, або перенести її початок без збільшення критичного шляху

nз pn

Rm-n = tm-n −(tm-n + tm-n)

Частковий резерв часу (Чm-n) - це максимальний термін, на який можна збільшити тривалість даної роботи, або перенести її початок без зміни ранніх термінів початку наступних робіт.

pn pn

Чm-n = t n -k −(tm-n + tm-n)