1. Kласифікація зрошувальних систем і особливості їх експлуатації

Зрошувальні системи в загальному вигляді є комплексом інженерних пристроїв, що забезпечують забір води з джерела, транспортування її до зрошуваних масивів, розподіл між поливними ділянками і полями з метою підтримання оптимальної вологості в кореневмісному шарі грунту. Зрошувальна мережа може бути самопливною, коли вода з джерела подається по каналах самопливом в напрямку ухилу місцевості. Для розподілу води площею в даному випадку використовують проточні і тупикові борозни, поливні смуги, затоплювані чеки. При більш складних рельєфних умовах влаштовують мережу з механічною подачею води за допомогою насосів на командну позначку місцевості або в напірні трубопроводи для дощування.

У залежності від обслуговуючої площі зрошувальні системи бувають міжгосподарські, які обслуговують землі двох і більше господарств, і внутрішньогосподарські, розташовані в межах землекористування одного господарства.

За конструкцією їх поділяють на три основні типи: відкриті, що складаються з відкритих каналів або лотків; закриті - з напірних або безнапірних трубопроводів; комбіновані, що включають в себе елементи першого і другого типів.

За способом водоподачі системи бувають самопливні, коли вода з джерела надходить на зрошувані поля самопливом; з механічним водопідйомом, коли зрошувана територія розташована вище рівня води в джерелі і подача води для поливу здійснюється насосною станцією; самопливно-напірні, в яких вода самопливом транспортується закритими трубопроводами за рахунок напору, що створюється природним ухилом місцевості.

Дощувальні зрошувальні системи поділяють на пересувні, у яких насосна станція, зрошувальна мережа (розбірна або тимчасова) і поливна техніка переміщаються по зрошувальній площі в процесі поливу; стаціонарні, у яких всі елементи знаходяться в постійному (нерухомому) стані; напівстаціонарні, коли водозабірна споруда, насосна станція і розподільна мережа стаціонарні, а поливна техніка при поливі переміщається по полю.

Осушувальна система являє собою водогосподарське підприємство, що складається з комплексу гідротехнічних та інших споруд, пристроїв і спеціальних служб, призначених для регулювання водно-повітряного режиму кореневмісного шару грунтів на перезволожених землях з метою отримання на них високих і сталих врожаїв с/г культур. Управління системою забезпечує регулювання водного режиму грунтів, підтримка всіх споруд і пристроїв у постійно діючому стані, їх поліпшення та вдосконалення у відповідності з новими досягненнями науки, техніки і передового досвіду. За характером впливу на водний режим кореневого шару грунтів осушених земель системи бувають односторонньої дії або власне осушувальні, що забезпечують тільки відвід надлишкових вод, і двосторонньої дії - осушувально-зволожувальні і осушувальної-зрошувальні, що забезпечують повне регулювання водно-повітряного режиму грунтів. За розміром обслугованої площі і складності експлуатації осушувальні системи діляться на п'ять груп. При цьому приймають до уваги наведену площу системи, враховуючи, крім площі фактично використовуваних осушених земель, складність системи та особливості її експлуатації,

Стосовно до цих груп встановлені штатні нормативи керівних, інженерно-технічних працівників і службовців управлінь осушувальних систем та їх посадові оклади. Основними елементами комплексу інженерних споруд і пристроїв осушувальної системи є: регулююча мережа, захисна мережа, джерело зволоження, гідротехнічні споруди, дорож ¬ ва мережу, засоби зв'язку, експлуатаційні та природоохоронні споруди і пристрої, виробничі та підсобно-допоміжні будівлі, машини і механізми та ін