2. Класифікатор секторів економіки

Класифікатор секторів економіки побудовано на базі рекомендацій класифікації секторів економіки, висловлених у СНР.

Класифікація призначена для використання в рахунках СНР під час вивчення та аналізу потоків доходів і витрат, зміни активів і пасивів.

Об’єктами класифікації є господарські одиниці національної економіки, які здійснюють операції у сфері виробництва, розподілу, перерозподілу і споживання.

Сектор — це сукупність інституційних одиниць, тобто господарських одиниць, які мають схожі інтереси, функції та джерела фінансування, що обумовлюють їхню схожу економічну поведінку.

Інституційними одиницями є господарські одиниці, які можуть від свого імені володіти активами, брати зобов’язання, здійснювати економічну діяльність та операції з іншими одиницями. Інституційними одиницями можуть бути юридичні та фізичні особи (або їх групи) у формі домашніх господарств. Основними видами інституційних одиниць, які виступають виробниками товарів і послуг, є корпорації, некомерційні організації та держані бюджетні установи. Виробниками товарів і послуг є також некорпоративні підприємства.

Наприклад, виокремимо серед запропонованого переліку інституційні одиниці.

1. Державне підприємство.

2. Акціонерне товариство.

3. Юридичний відділ виробничого об’єднання.

4. Комерційний банк.

Згідно визначення наведеного вище, до інституційних одиниць треба віднести державне підприємство, акціонерне товариство та комерційний банк.

Основними видами інституційних одиниць, які виступають у ролі виробників товарів та послуг, є корпорації, некомерційні організації та державні бюджетні установи. Виробниками товарів і послуг є також некорпоративні підприємства.

Ознаками класифікації інституційних одиниць за секторами є їхні головні економічні функції та джерела формування доходів, які містяться в табл. 2.1. Класифікатор секторів економіки структурно складається з двох блоків: ідентифікації та найменування.

Блок ідентифікації має дворівневу ієрархічну систему класифікації та послідовну систему кодування з використанням цифрових десятичних знаків.

Блок найменування має найменування секторів і підсекторів.

Формула структури кодового позначення: Х + Х, де 1-й рівень — один знак (сектор); 2-й рівень — два знаки (підсектор).

Класифікатор секторів економіки

Код Найменування

1. Нефінансові корпорації.

1.1. Державні нефінансові підприємства.

1.2. Національні приватні нефінансові підприємства.

Іноземні нефінансові підприємства.

2. Фінансові корпорації.

2.1. Національний банк.

2.2. Інші кредитно-депозитні організації.

2.3. Фінансові та посередницькі організації.

2.4. Допоміжні фінансові організації.

5. Страхові організації та пенсійні фонди.

  3. Органи загального державного управління.

3.1. Центральний уряд.

3.2. Регіональний уряд.

3.3. Місцеві органи управління.

3.4. Фонди соціального забезпечення та інші позабюджетні фонди.

Таблиця 2.1

Основні функції та джерела доходів (ресурсів) секторів

№ з/п	Сектор	Основні функції	Основні джерела доходів (ресурсів)
1	Нефінансові корпорації	Виробництво товарів і ринкових нефінансових послуг	Виторг від реалізації товарів та послуг
2	Фінансові корпорації	Фінансові операції на комерційній основі та операції зі страхування	Надходження в результаті фінансових пасивів, проценти, страхові внески за контрактами
3	Органи загального державного управління	Надання неринкових по- слуг для колективного споживання та перерозподілу національного доходу, багатства	Зобов’язальні платежі (по-датки), які виробляються інституційними одиницями інших секторів
4	Домашні господарства: як споживачі як підприємці	Споживання Виробництво товарів і ринкових послуг	Оплата праці, трансферти з інших секторів, дохід від власності Виторг від реалізації товарів і послуг
5	Некомерційні організації, які обслуговують домашні господарства	Надання неринкових послуг домашнім господарствам	Вільні та благодійні внески населення (домашніх господарств), доходи від власності, а також трансферти
	Інший світ (при-рівнюється до сектору)	Цей «сектор» не характеризується якоюсь принциповою функцією або доходами (ресурсами); він групує іноземні одиниці (нерезиденти), тому що вони здійснюють операції з вітчизняними інституційними одиницями (резидентами даної країни)

  4. Домашні господарства.

4.1. Роботодавці.

4.2. Самозайняті особи.

4.3. Наймані робітники.

4.4. Отримувачі доходів від власності та трансфертів.

  5. Некомерційні організації, які обслуговують домашні господарства.

5.1. Суспільні та релігійні організації.

5.2. Благодійні організації та фонди.

5.3. Інші некомерційні організації.

6. Інший світ.

Наприклад, серед запропонованого переліку треба виокремити суб’єкти господарювання, що належать до сектору нефінансових корпорацій.

1. Державне підприємство (безприбуткове).

2. Науково-дослідний інститут при державному університеті.

3. Комерційний банк.

4. Колективне підприємство.

5. Акціонерне страхове товариство.

О сновні функції сектору нефінансових корпорацій — виробництво товарів та ринкових нефінансових послуг, а основні джерела доходів (ресурсів) — виторг від реалізації товарів і послуг. Тому до цього сектору треба віднести тільки колективне підприємство.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Інституційні сектори — класифікація суб’єктів на сектори з метою складання рахунків і доходів 1 витрат, фінансування капітальних витрат та балансових рахунків активів і пасивів.

Класифікатор — систематизований перелік об’єктів, кожен з яких має код.

Класифікація — розподіл об’єктів інформації за певною ознакою чи кількома ознаками. На відміну від групувань, класифікації розглядаються як стандарт та затверджуються Держкомстатом України.

Номенклатура — стандартний перелік об’єктів і груп.