Самостійна робота студентів №2 Тема: Класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності. Класифікатор секторів економіки
1 Питання які треба опрацювати:
Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності
Класифікатор секторів економіки
2 Основні тези лекції:
Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності
Метою розроблення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТЗЕД є створення національної багатоцільової товарної класифікації, що відповідає потребам статистичних служб, митних органів, зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
УКТЗЕД призначено для збирання статистичних даних про зовнішньоекономічну діяльність, а також проведення митного контролю. УКТЗЕД забезпечує виконання робіт з декларування, ліцензування і квотування, регулювання експорту та імпорту товарів державного значення, вивчення кон’юнктури ринку.
Розроблення УКТЗЕД базується на 8 знаках з подальшою деталізацією на національному рівні до 10 знаків.
Об’єкт класифікації в УКТЗЕД — усі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі.
УКТЗЕД — складова частина державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікацію розроблено відповідно до «Змін до Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики», затверджених постановою Кабінету Міністрів № 403 від 8 червня 1995 р., яка затверджена як національний класифікатор в 1998 році.
У зв’язку з прагненням України приєднатися до Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі та вступити до Світової організації торгівлі (ГАТТ/СОТ), розвитком зовнішньоекономічних зв’язків, національна Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності має бути узгодженою з прийнятою у світі більшістю країн митною і статичною класифікацією товарів, що має назву Гармонізована система опису і кодування товарів (HS).
HS — це система, яка включає номенклатуту товарів, коди товарів, детальний опис класифікаційних угруповань, пояснення, загальні правила класифікації товарів, що дає змогу у митним службам різних країн однозначно класифікувати товари, коли їх перевозять через кордон.
СХЕМА ГАРМОНІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ОПИСУ І КОДУВАННЯ ТОВАРІВ
Розділ |
Назва розділу |
Кількість глав і їх шифри |
I |
Живі тварини та вироби тваринного походження |
5 (1—5)) |
II |
Вироби рослинного походження |
9 (6—14) |
III |
Вироби та масла тваринного та рослинного походження, вироби їх розщеплення, виготовлені харчові жири, віск тваринного та рослинного походження |
1 (15) |
IV |
Продукти харчової промисловості, напої, алкогольні напої та оцет, тютюн та вироблені замінники тютюну |
9 (16—24) |
V |
Мінеральні продукти |
3 (25—27) |
VI |
Продукти хімічної промисловості і сумісних з нею галузей |
11 (28—38) |
VII |
Пластмаси та вироби з пластмас, каучук та вироби з каучуку |
2 (39—40) |
VIII |
Шкури, шкіри, хутро та вироби з них; шорні вироби, дорожні приладдя, сумки та аналогічні емності |
3 (41—43) |
IX |
Деревина, деревинне вугілля та вироби з дерева; пробка та вироби з пробки, плетені вироби |
3 (44—46) |
X |
Деревинна маса та інші целюлозні волокнині речовини; паперові та картонні відходи; папір та вироби з паперу |
3 (47—49) |
Продовження схеми
Розділ |
Назва розділу |
Кількість глав і їх шифри |
XI |
Текстиль та текстильні вироби |
14 (50—63) |
XII |
Взуття, головні убори, парасольки, палиці, батоги, плітки, перо та вироби з пера |
4 (64—67) |
XIII |
Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди та аналогічних матеріалів, керамічні вироби, скло та вироби зі скла |
3 (58—70) |
XIV |
Натуральні та роблені перли, коштовні та напівкоштовні камені, коштовні метали, вироби, покриті коштовними металами, та вироби з них, біжутерія, монети |
1 (71) |
XV |
Звичайні метали та вироби з них |
12 (72—83) |
XVI |
Машини та апарати електричне обладнання та їх частини, пристрої для запису та відтворення телевізійного зображення і звуку, їхні частини і приналежності |
2 (84—85) |
XVII |
Транспортне обладнання |
4 (86—89) |
XVIII |
Оптичні, фотографічні та кінематографічні пристрої та апарати, медичні та хірургічні інструменти та пристрої, годинники, музикальні інструменти, їхні частини і приналежності |
3 (90—92) |
XIX |
Зброя, бойові припаси, їхні частини і приналежності |
1 (93) |
XX |
Предмети мистецтва, колекціонування або антикваріату |
3 (97—99) |
Європейський Союз на базі HS створив Комбіновану номенклатуру (CN), яка розширює HS до 8 знаків.
УКТЗЕД базується на 8 знаках CN з наступною деталізацією на національному рівні до 10 знаків. Об’єктом класифікації в УКТЗЕД є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі.
Товари, що класифікуються в УКТЗЕД, мають вісім рівнів класифікації: розділ, група, підгрупа, позиція, підпозиція, співпозиція, категорія та підкатегорія. Для розділів та підгрупп використовуються римські цифри, які не позначаються у структурі коду, а для груп, позицій, підпозицій, категорій та підкатегорій — арабські. Номери розділів та підгруп не взаємопов’язані один з одним, так само як і з кодами груп, позицій, підпозицій, категорій та підкатегорій. Для співпозицій не передбачено цифрового коду, вони позначаються знаком «–», який ставиться перед їх назвою.
Загальне кодове позначення об’єктів УКТЗЕД має вигляд, показаний у схемі:
Кодове позначення: Y1 XX Y2 XXXX Zi XX Zj XX
Y1 — розділ (I—XXI)
XX — група (01—97)
У2 —підгрупа [є в групах: 28 (I—VI), 29 (I—XIII), 39 (I—II), 63 (I—III), 69 (I—II), 71 (I—III), 72 (I—IV),]
XXXX — товарна позиція
Zi — і співпозицій (і = 1–n)
XXXX XX — товарна підпозиція
Zj —j співпозицій (j = 1–m)
XXXX XX XX — товарна категорія
Zk — k співпозицій (k = 1–1)
XXXX XX XX XX — товарна підкатегорія
де n, m 1-відповідна кількість дефісів «–» перед назвами співпозицій.
Специфіка класифікації товарів на національному рівні у УКТЗЕД відображена у дев’ятому та десятому розрядах коду. Для встановлення єдиного розміру розрядів цифрового коду класифікаційні угруповання, за якими надалі не проводиться деталізація, доповнюється «0» до десяти знаків.
Для відображення одиниць виміру товарів у класифікації за групами введено поняття основної та додаткової одиниці виміру, які приводяться на початку класифікації. З метою означення додаткових одиниць виміру для окремих товарних позицій введено графу «додаткові одиниці виміру».
УКТЗЕД має дуже детальну систему опису та правил кодування товарів. В основу утворення класифікаційних угруповань УКТЗЕД закладено різні ознаки. При формування розділів використовуються такі: походження матеріалу, з якого виготовлено товар, призначення, хімічний склад. Для утворення груп використано принцип послідовної обробки товарів — від сировини, напівфабрикатів до готових виробів, що створює умови для застосування УКТЗЕд у митних тарифах.
Для утворення товарних позицій та підпозицій у кожній групі часто застосовується своя послідовність ознак. Але у всій сукупності можна виділити чотири основних: ступінь обробки, призначення, вид матеріалу, з якого виготовлено товар, значення товару у світовій торгівлі.
В УКТЗЕД суворо дотримано принципу однозначного занесення товарів до класифікаційних угруповань, що дозволяє залучити кожний товар тільки до одного класифікаційного угруповання. Це досягається завдяки «Загальним правилам класифікації товарів», приміткам до розділів, груп та товарних позицій.
Примітки, розроблені до всіх розділів та груп, є невід’ємною частиною УКТЗЕД та мають юридичну силу. Вони визначають границі угруповань, дають списки товарів, що вилучаються із розділу, групи, товарної позиції, підпозиції категорії чи підкатегорії.
Підставою для змін в УКТЗЕД стають відповідні зміни у Гармонізованій системі, Комбінованій номенклатурі або у номенклатурі національних товарів.
Облік експорту (імпорту) товарів, обкладення товарів митним тарифом здійснюється саме за УКТЗЕД з першого липня 2001 року. УКТЗЕД найбільш повно відображає структуру міжнародної торгівлі і відповідає одночасно потребам митної служби і Держкомстату України Таким підхід створює передумови для забезпечення співставності національних даних про зовнішню торгівлю на міжнародному рівні.