
- •© В. І. Музичук, 2008
- •Методи і засоби вимірювання фізичних величин
- •1. Загальні відомості про методи вимірювання
- •2. Засоби вимірювання
- •3. Похибки вимірювання
- •4. Вимірювання тиску
- •Відношення між одиницями тиску
- •В практиці теплотехнічних і гідродинамічних розрахунків використовується тільки абсолютний тиск, який складає:
- •5. Вимірювання температур
- •6. Вимірювання вологості тіл
- •7. Вимірювання витрат
- •Лабораторна робота №1 вивчення конструкції та принципу дії приладів для вимірювання тиску, вологості тіл і витрат
- •1.1. Прилади для вимірювання тиску
- •Рідинні манометри
- •1.1.2. Пружинні манометри
- •1.1.3. Вантажопоршневі манометри
- •1.2. Прилади для вимірювання вологості тіл
- •1.3. Прилади для вимірювання витрат
- •Хід роботи:
- •Характеристики і параметри приладів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 вивчення конструкцій та принципу дії приладів для виморювання температури
- •2.1. Контактні термометри
- •2.1.1. Дилатометричні термометри
- •2.1.2. Біметалеві термометри
- •2.1.3. Рідинні скляні термометри
- •2.1.4. Манометричні рідинні та конденсаційні термометри
- •2.1.5. Газові термометри
- •2.1.6. Термометри опору
- •2.7. Термопари
- •2. Пірометри
- •2.2.1. Пірометри повного випромінювання (радіаційні)
- •2.2.2. Яскравісні пірометри
- •2.2.3. Колірні пірометри
- •Хід роботи:
- •Характеристики і параметри приладів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 визначення теплоємності води при сталому тиску
- •Обробка результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 визначення ізобарної теплоємності повітря
- •Обробка результатів
- •Розрахункові значення теплоємності
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення газової сталої повітря
- •Обробка результатів
- •Обробка результатів
- •Результати визначення фізичних величин за допомогою h-s діаграми водяного пару
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 визначення параметрів стану вологого повітря
- •Обробка результатів
- •Величини стану вологого повітря
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 визначення коефіцієнта теплопередачі змієвидного теплообмінника
- •Обробка результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 визначення зміни ентропії в процесі теплообміну
- •Обробка результатів
- •Поточні значення ентропії
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 дослідження процесу сушки горячим повітрям
- •Обробка результатів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Додатки Додаток а Титульна сторінка звіту
- •Додаток б Теплофізичні властивості сухого повітря і води
- •Додаток в Фізичні властивості деяких матеріалів
- •Додаток г Теплофізичні властивості сухого повітря при нормальному
- •Додаток д Термодинамічні властивості води і водяного пару
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •21008, М. Вінниця, вул. Сонячна, 3
Обробка результатів
Тепловий потік (кількість теплоти, що передалася від гріючої поверхні до нагріваємої за одиницю часу) визначається за формулою
,
Вт, (8.1)
де QВ - кількість теплоти яку віддав нагрівник за час нагріву води
,
кДж. (8.2)
Коефіцієнт теплопередачі буде рівним
,
Вт/(м2град).
(8.3)
де F- площа нагрівання змієвика, F=0,13 м2; tср - середній температурний напор
tср=
,
оС, (8.4)
де , - початкова і кінцева температури гріючого середовища, °С; , - початкова і кінцева температури нагріваємого середовища, °С.
Контрольні запитання
Що називається тепловим потоком?
Який порядок визначення коефіцієнта теплопередачі за допомогою дослідної установки?
Як визначається кількість тепла що передається через змієвик охолоджувача?
Що таке коефіцієнт теплопередачі, яка його залежність від фізичних величин?
Лабораторна робота № 9 визначення зміни ентропії в процесі теплообміну
Мета роботи: Дослідити закономірності зміни ентропії в процесі теплообміну.
Експериментальна установка (рис. 9.1) складається з тонкостінної нетеплоізольованої металевої посудини 1, в яку залито рідину масою m і теплоємністю Срm. Вона обладнана електронагрівником 2 і лабораторним термометром 3.
Д
осліди
здійснюють таким чином. Вмикають
електронагрівник і нагрівають рідину
до заданої температури t, оС,
яка є вхідною для дослідів. Після цього
електронагрівник вимикають і починають
фіксувати поточні значення температури
рідини через певні проміжки часу.
Зауважимо, що на першому етапі охолодження рідини її температура змінюється більш інтенсивно, бо різниця температур між рідиною і навколишнім середовищем Т = Тр() – Т0 має більші значення.
Відповідно до цього в навколишнє середовище передається більша теплота і зумовлює більш швидкий темп остигання рідини на початку дослідів. У міру остигання температура рідини асимптотично наближається до температури навколишнього середовища Т0.
Термічна рівновага досягається за великий період часу (). Тому на початковій стадії вимірювань температур рідини Тр() інтервал має бути меншим, ніж на кінцевій.
Результати вимірювань заносять в журнал спостережень 8.1.
Журнал спостережень 8.1
Величини |
Дані вимірювань |
t0, 0С |
m, кг |
Т0, 0К
|
ТВ, 0К |
Срm, кДж/ кгК |
|||||||
, хв |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t, оC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Тр, оК |
|
|
|
|
|
|
|
|
За даними вимірювань будують температурний графік остигання рідини Тр=f() (рис. 9.2).
Рис. 9.2. Крива охолодження системи