- •Тема № 6 Правові засади обмеження монополізму в економіці України. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію
- •3) Дискримінація суб'єктів господарювання:
- •2. Правове становище Антимонопольного комітету України
- •3. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
- •4. Зовнішньоекономічна діяльність: основні положення
- •5. Правовий режим іноземних інвестицій
- •6. Правовий режим вільних економічних зон
- •Контрольні питання
- •Література
3. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
Антимонопольне законодавство України встановлює кілька видів санкцій за порушення норм цього законодавства:
1. Майнова відповідальність (ст. 52 Закону «Про захист економічної конкуренції»):
у формі штрафу, який накладається на суб'єктів господарювання — юридичних та фізичних осіб (таблиця);
у вигляді відшкодування збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління й контролю (ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Шкода, заподіяна порушеннями, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди;
у вигляді вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання.
Штрафи, передбачені за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
Вид порушення |
Розмір штрафу |
1) зловживання монопольним становищем на ринку; 2) антиконкурентні узгоджені дії, 3) невиконання рішення, попереднього рішення органів АКУ або їх виконання не в повному обсязі. |
До 10 % виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує 10 % зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів АКУ, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до 20000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. |
1) здійснення учасниками узгоджених дій — суб'єктами господарювання — дій до отримання на них дозволу від АКУ; 2) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із частиною другою статті 18, статтями 19 і 20 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; 3) порушення положень погоджених з органами АКУ установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; 4)концентрація без отримання відповідного дозволу органів АКУ, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна.
|
До 5 % доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
|
територіальному відділенню; 5. створення перешкод працівникам АКУ, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; 6. обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до органів АКУ із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
|
До 1 % доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів АКУ, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|
Вчинення господарюючими суб'єктами — юридичними особами та їх об'єднаннями — дій, визначених як недобросовісна конкуренція (ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»)
|
До 3 відсотків від реалізації товарів, робіт, послуг господарюючого суб'єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі, якщо обчислення виручки господарюючого суб'єкта неможливе або виручка відсутня, штрафи накладаються у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
|
2.Організаційно-господарські санкції можуть застосовуватися як самим Антимонопольним комітетом (примусовий поділ монопольних утворень), так і відповідними органами влади і управління (скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності).
Примусовий поділ не застосовується у разі:
неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств або структурних підрозділів;
наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів, якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства (об'єднання тощо) становить більше ЗО %.
3. Адміністративна відповідальність посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також громадян, зареєстрованих як підприємці, за правопорушення, передбачені ст.ст. 29—32 Господарського кодексу України, а також за неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або свідоме подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням, ухилення від виконання чи несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень.
Суб'єкт господарювання, якому нанесено збиток недобросовісними конкурентними діями, має право на захист своїх порушених інтересів і на звернення до спеціально уповноважених органів, які надають захист у порядку, передбаченому Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Господарським процесуальним кодексом України.
Такими органами є: Антимонопольний комітет України; територіальні відділення Антимонопольного комітету України; адміністративні колегії; апеляційні суди; Вищий господарський суд; апеляційні господарські суди; місцеві господарські суди.
Основним завданням уповноважених органів є відновлення порушених інтересів суб'єктів господарювання, призупинення правопорушень, а також вплив на правопорушника з метою попередження подібних порушень у майбутньому.