8. Технічні вимоги до об’їзду.

Об'їзд влаштовують із розрахунку забезпечення безпечного руху транспорту на весь період виконання робіт по реконструкції або ремонту ділянки дороги. Об'їзд по всій довжині повинен мати тверде покриття.

Ширина проїзної частини об'їзду не повинна бути меншою: для односмугового руху транспорту – 3,5м, двосмугового – 6,0м. Ширина узбіччя – 1,5м ... 1,75м.

Дозволяється організація двостороннього руху по односмуговому об'їзду з використанням світлофорної сигналізації згідно ДСТУ 4092.

Мінімальні радіуси кривих в плані на об'їзді визначають залежно від обмеження швидкості руху транспорту згідно з ДБН В.2.3-4, але не менше 30м. Розширення проїзної частини – згідно з ДБН В.2.3-4.

Поздовжні похили на ділянці об'їзду встановлюють залежно від величини дозволеної швидкості руху транспорту на об'їзді згідно з ДБН В.2.3-4, але не більше 10%.

Поперечний ухил проїзної частини встановлюють залежно від дорожньо-кліматичної зони згідно з ДБН В.2.3-4. Профіль може бути двосхилим або односхилим (у бік від дороги).

Поперечний ухил узбіччя слід призначати згідно з ДБН В.2.3-4.

При застосуванні у якості об'їзду мережі існуючих доріг, вулиць необхідно передбачити встановлення на перехрестях знаків пріоритету та знаків індивідуального проектування для позначення напрямку головної дороги.

8. Вимоги до тимчасових дорожніх знаків та світлофорної сигналізації.

Дорожні знаки для облаштування місць проведення робіт повинні відповідати Технічним умовам на їх виготовлення та вимогами ДСТУ 4100. Місця встановлення знаків зазначені на тимчасовій схемі ОДР для визначеної ділянки будівництва, реконструкції або ремонту дороги.

Знаки слід встановлювати на узбіччі і розділювальній смузі на переносних опорах на висоті 1,9м ... 2,1м в населеному пункті і 1,7м ... 1,9м – за його межами. На проїзній частині знаки встановлюють на опорах, бар'єрах згідно з ГСТУ 218-03449261-095 на висоті 0,6м ... 1,5м. Відстань від краю знака до краю проїзної частини або діючої смуги руху повинна бути не менша ніж 1,0м.

В місцях в'їзду на односмугову ділянку дороги, де не забезпечена видимість протилежного з'їзду до неї, для почергового пропуску зустрічного транспорту слід використовувати світлофори типу 1, виконання Т1.1 ... Т1.3, Т1.16, Т.1.17 згідно з 7.1 ДСТУ 4092. Послідовність вмикання сигналів – згідно з 7.29 ДСТУ 4092. Режим роботи світлофора встановлюють відповідним розрахунком, який ураховує час проїзду ділянки.

Світлофори встановлюють на стояках на висоті 2,0м ... 3,0м від поверхні проїзної частини і на відстані 1,0м ... 2,0м від краю проїзної частини. Місця встановлення світлофорів зазначені у тимчасовій схемі ОДР.

На стояку світлофора слід передбачити встановлення дорожнього знака 2.5 або 2.6 згідно з ДСТУ 4100 залежно від інтенсивності зустрічного руху транспорту на ділянці виконання робіт.

8. Вимоги до огороджень та інших технічних засобів.

Тимчасову стримувальну систему слід застосовувати для поздовжнього та поперечного огородження ділянки проведення робіт згідно з 9.8 ДСТУ Б В.2.3-10. Система повинна перекривати ділянку виконання робіт та підхід до неї і мати амортизаційні пристрої.

У якості тимчасових стримувальних систем застосовують огородження у вигляді металевих, поліетиленових, залізобетонних блоків ТБ згідно з ДСТУ Б В.2.3-10 або інші збірно-розбірні конструкції огороджень парапетного типу. Допускається використання збірних бетонних блоків розмірами не менше 2000мм х 300мм х 500мм згідно з переліком бетонних і залізобетонних виробів, які застосовують у дорожній галузі.

Бетонні блоки встановлюють з проміжком (відстанню між блоками) не більше ніж 1,5м. Блоки повинні бути з'єднані між собою єдиним сталевим канатом діаметром від 10мм згідно з ГОСТ 2688 або ГОСТ 3067 (ГОСТ 3068, ГОСТ 3070, ГОСТ 3071), пропущеним через закладні деталі блоків по всій довжині небезпечної зони.

4.3.6. Щит огороджувальний.

Щит повинен складатися із трьох деталей: самого щита та двох стояків. Залежно від умов застосування, є три типорозміри щита, розміри елементів яких наведено в таблиці 4.2.

Щити 1 та 2 типорозміру слід виготовляти з дерев'яних деталей товщиною 10мм, 3 типорозміру ‑ 20мм. З лицьового боку щит по контуру повинен мати облямівку такої ж товщини. Дерев'яні деталі повинні бути виготовлені з пиломатеріалів хвойних порід за ГОСТ 8486 чи берези, липи, тополі за ГОСТ 2695.

4.3.7. Бар’єр огороджувальний. Рисунок.2. Додаток 4.

Габаритні розміри 1450мм х 1025мм х 500мм. Нижня перекладина бар'єру повинна бути на висоті 500 50мм.

Бар'єр повинен бути виготовлений з дерев'яних брусів перетином: для основи ‑ 60мм х 60мм; стояка ‑ 30мм х 70мм, підпірок стояків – 25мм х 35мм або з металевих труб, у тому числі некондиційних, діаметром 25 ‑ 35мм згідно з ГОСТ 3262.

Дерев'яний бар'єр слід фарбувати масляною фарбою згідно з ГОСТ 8292, металевий ‑ емаллю згідно з ГОСТ 6465.

На стояки і перекладини наносять смуги червоного та жовтого кольору шириною 300мм, почергово. Колір основи і підпірок не регламентується.

4.3.8. Бар'єр поперечний. Рисунок.3. Додаток 4.

Бар'єр складається з двох стояків і планки, що знімається. Планка може бути двох типорозмірів: 1800мм х 400мм, 2250мм х 500мм. Висота стояків 1200 ‑ 1250мм.

Стояки повинні бути виготовлені з металевих труб, у тому числі некондиційних, діаметром 50 ‑ 80мм згідно з ГОСТ 3262. Конструкція стояків має забезпечувати стійкість проти зсуву та перевертання бар'єра від вітрового навантаження з урахуванням площі дорожніх знаків, які до них прикріплені.

Стояк повинен мати покриття з світлоповертальних смуг червоного та жовтого кольору висотою 300мм, перша зверху ‑ червона.

4.3.9. Віха напрямна (далі ‑ віха). Рисунок.4. Додаток 4.

Віха може бути двох типорозмірів: 1 ‑ має висоту 800мм (щиток 600мм х 150мм), 2 ‑ 1200мм (щиток 1000мм х 200мм).

Опорна частина віхи ‑ металева, довільної форми за умов забезпечення необхідної стійкості проти перевертання та зсуву на дорожньому покритті.

Щиток повинен бути виготовлений з листової сталі товщиною 1,7 ‑ 3,0мм згідно з ГОСТ 19903, ГОСТ 19904, з відходів алюмінію або його сплаву за вимогами ГОСТ 4784, з деревини, фанери або полімерного матеріалу.

На щитку з обох боків повинні бути нанесені світлоповертальною плівкою жовті та червоні смуги шириною 200мм під кутом 45°.

У верхній частині щитка повинен бути пристрій (пристрої) для закріплення ліхтаря (електропроводу), стрічки або шнура сигнального.

Опорну частину віхи слід фарбувати емаллю згідно з ГОСТ 6465. Колір покриття повинен бути сірим.

4.3.10. Конус напрямний (далі ‑ конус).

Конус повинен складатись із зрізаної порожньої конічної чи пірамідальної частини, яка закріплена на обваженій основі у вигляді круглої або багатогранної призми з отвором по центру. Конус може бути виготовлений з металу, гуми або полімерного матеріалу. Поверхня конусу повинна бути гладкою. На поверхні повинні бути смуги жовтого та червоного кольору. Жовті смуги слід виконувати світлоповертальною плівкою.

4.3.11. Стрічка сигнальна (далі ‑ стрічка). Рисунок 6. Додаток 4.

Стрічка складається з смуги, виготовленої із поліетилену товщиною 1,0 ‑ 1,5мм шириною 150мм або 200 мм, довжиною не менше 30м та закритої бабіни для намотування стрічки.

Стрічка повинна мати пружність, що не допускає згинання її в поперечному профілі, згортання у вертикальному положенні при натягуванні до провису 50мм на відстані 10м.

Початкова ділянка стрічки повинна мати пристрій для закріплення на стояку (дереві, бар'єрі, вісі тощо).

З обох боків на стрічці повинні бути нанесенні смуги жовтого та червоного кольору під кутом 45° шириною 100мм кожна.

Бабіна повинна мати пристрій для закріплення стрічки (блокування подачі) та намотування її на барабан.

4.3.12. Шнур сигнальний. Рисунок.7. Додаток 4

Шнур сигнальний, до якого кріпляться прапорці розміром 100мм х 200мм повинен мати діаметр 4-6мм і вироблятися з кручених синтетичних ниток білого, жовтого або червоного кольору. Прапорці закріплюють вздовж шнура з інтервалом 1,0-2,0м почергово жовтого і червоного кольору.

Пристрій для намотування шнура повинен забезпечувати розміщення не менше 30м шнура з прапорцями і закріплення кінцевої ділянки до дерева, бар'єра, віхи тощо.