10. Визначення затору.

За звичай під затором розуміється нерухомий стан транспортного потоку внаслідок його граничного ущільнення через те, що інтенсивність транспортного потоку, який прибуває значно перевищує фактичну пропуску здатність даної ділянки ВДМ (перехрестя, перегону тощо). при цьому коефіцієнт завантаження Z даного елемента ВДМ стає більше одиниці.

10. Види заторів.

Випадкові та регулярні.

10. Поняття «випадкові затори».

Випадкові затори можуть виникати в будь-яких достатньо несподіваних місцях ВДМ, наслідки якого вимагають для ліквідації скупчень на проїзній частині до 3-4 годин. В цей же час пропускна здатність проїзної частини може впасти на 50-100%. Така ж ситуація виникає в результаті аварій комунікацій, що розміщені під проїзною частиною (водо- і газопроводу, електропостачання) та вимагають негайних дій відповідних аварійних служб пов’язаних з закриттям (повним або частковим) проїзної частини.

10. Поняття «регулярні затори».

Регулярні затори виникають не випадково, головним їх джерелом є перехрестя з світлофорним регулюванням, які не спроможні пропустити необхідну кількість автомобілів, або «вузькі» місця на проїзній частині (наприклад через довготривалі планові ремонтно-відновлювальні роботи з закриттям частини дороги). Часто вони являють собою не повний затор (нерухоме скупчення автомобілів) а «пульсуючий» потік, що рухається при зелених сигналах світлофора.

Можна передбачити регулярні затори та розробити для їх послаблення та ліквідації відповідні заходи, але границі можливих заходів обмежені ступенем розвитку ВДМ та в багатьох випадках не можуть дати суттєвого результату без кардинальних заходів з розвитку пропускної здатності тієї чи іншої магістралі (ділянки) за рахунок будівництва (розширення) дороги.

10. Економічні втрати від заторів.

Затори, як і вся затримка руху, приводять до економічних втрат (втрат часу пасажирами, власниками легкових автомобілів, зниження ефективності вантажних перевезень та збільшення витрат палива). Затори викликають ріст ДТП (в першу чергу зустрічних зіткнень). Але головним негативним наслідком заторів, особливо в містах, є різкий негативний вплив їх на стан довкілля. Ріст витрат палива та часу роботи автомобільних двигунів в невстановленому режимі та на холостому ході – це фактори, які можуть на 30% і більше підвищити викид в атмосферу забруднювальних речовин, що погано впливають на здоров’я людей.

10. Характеристика заторів.

Затори характеризуються тривалістю та кількістю задіяних в ньому транспортних засобів. В свою чергу останній показник може орієнтовно визначатись довжиною черги автомобілів, яка достатньо просто перераховується в кількість транспортних засобів по їх середній довжині та зазору безпеки при зупинці (динамічному габариті).

10. Наслідки заторів.

При черзі автомобілів, що досить повільно просувається, в зоні впливу повного затору негативний екологічний вплив близький до параметрів повного затору, а економічні показники перевізного процесу не відповідають загальноприйнятим. Тому багато дослідників та спеціалістів вважають, що потік, який повільно рухається вважати таким, що перебуває в заторі. При цьому вказують нижню границю швидкості – 10-15км/год. В процесі багатьох досліджень при аналізі умов руху на міських вулицях до затору відносили всі випадки при русі зі швидкістю менше 15км/год.