Лекція №2

Тема 4. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків

Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності

Мета заняття:

Навчальна: дати студентам знання з питань дослідження та профілактика виробничого травматизму; розглянути та проаналізувати санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі;

Розвиваюча: розвивати у студентів уміння працювати з законодавчими та нормативними документами з охорони праці;

Виховна: розвивати потребу у дотриманні основних вимог законодавства України з охорони праці, норм техніки безпеки з метою запобігання виробничого травматизму та професійних захворювань; сприяти формуванню зацікавленості студентів у вивчення навчальної дисципліни, формувати почуття відповідальності щодо дотримання норм техніки безпеки під час трудової та навчальної діяльності.

Питання:

1. Мета та завдання розслідування нещасних випадків.

2. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.

3. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.

4. Загальні вимоги безпеки праці в галузі.

5. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.

Питання для самостійної роботи:

1. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.

2. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці. Наукова база охорони праці.

3. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Загальнодержавна (національна), галузеві, регіональні програми.

4. Аналіз професійного та виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності

Література:

[1], [2], [4], [6].

1. Мета та завдання розслідування нещасних випадків

Правильна класифікація та облік нещасних випадків дають змогу об’єктивно оцінити рівень безпеки праці на виробництві. Крім того, правильна класифікація нещасного випадку (як виробничого, так і не виробничого) це – захист матеріальних інтересів і забезпечення певних соціальних гарантій потерпілого та його сім’ї (рис. 3.1).

Перш за все слід пам’ятати, що всі нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства як у робочий час, так і до чи після нього, поза підприємст­вом під час виконання завдання роботодавця підлягають обов’язковому розслідуванню у порядку, встановленому Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. За результатами розслідування вирішується питання щодо взяття чи ні нещасного випадку на облік.

Одним з головних критеріїв для кваліфікації нещасного випадку як такого, що стався на виробництві, є місце, де він стався, тобто територія підприємства – ділянка землі за генеральним планом з усіма розташованими на ній виробничими, допоміжними приміщеннями та службами підприємства. Що ж до його зв’язку з виробництвом, то про це піде мова далі.

Інакше розглядається питання про кваліфікацію нещасних випадків, що сталися у підсобних господарствах підприємства, на всіх земельних угіддях (на полях, шляхах), у виробничих приміщеннях, житлових будинках, які використовуються як виробничі. Майже до всіх таких виробничих приміщень і об’єктів існує вільний доступ: туди можуть зайти сторонні особи, члени сімей працівників. За таких обставин, щоб уникнути помилки під час кваліфікації нещасних випадків, необхідно розглядати питання у комплексі (тобто не тільки за ознакою «територія»), а бе­ручи до уваги всі вимоги Положення. Та головне те, що нещасний випадок, який стався за межами території або на не чітко визначеній території виробництва, може розглядатись як такий, що стався на виробництві, якщо він стався під час виконання працівником своїх службових обов’язків, або якщо працівник діяв в інтересах виробництва. Зрозуміло, що нещасний випадок, який стався зі сторонніми особами, до цієї категорії не належить.

Для деяких професій, для яких за характером роботи не застосовне поняття «територія», основне значення під час вирішення питання про зв’язок нещасного випадку з виробництвом має час пригоди.

Рис. 3.1. Класифікація причин виробничих нещасних випадків та професійної захворюваності