Український національний рух в період революції:

+ Жовтень 1905р. – утворено перше товариство «Просвіта» у Наддніпрянщині (Одеса), організатор М.Аркас (історик);

+ Листопад 1905р. - вийшов урядовий закон про дозвіл видання літератури національними мовами, відкриття національних організацій, театрів.

+ Листопад 1905р. – в Лубнах почала виходити українська газета «Хлібороб».

+ Грудень 1905р. – в Києві почала виходити перша щоденна укр. газета «Громадська думка», видавцем був Є.Чикаленко, фінансував видання В. Симиренко.

+1906 р. – офіційне розпорядження про скасування обмежень проти укр. мови, введених Емським указом.

Державні Думи Росії та українці.

І Державна Дума (травень – липень 1906р.) – від України в ній було 102 депутати, 45 з яких об’єдналися в українську парламентську громаду, оч. І. Шраг , видавали журнал «Український вісник», виступали за автономію України.

ІІ Державна Дума (березень – 3 червня 1907р.) – радикальніша за першу, в ній 47 депутатів від України об’єдналися в українську думську громаду – трудову громаду, видавали часопис «Рідна справа – вісті з думи», були за автономію України.

3 червня 1907р. – Третьочервневий переворот, Микола ІІ розігнав ІІ Державну Думу, запровадив військовий стан, почались репресії (арешти) – третьочервнева монархія.

Земельна реформа 1906 – 1916рр. Петра Столипіна.

П. Столипін – міністр внутрішніх справ Росії (у 1911р. в Києві його було вбито), він головним гальмом у розвитку країни вбачав селянську общину, хотів створити заможне селянство як опору царизму.

Причини реформи: - потреба вирішити земельне питання; - зменшити загрозу революційного руху; - необхідність послабити протистояння серед різних станів населення (поміщики – селяни);

9 Листопада 1906р. – указ про земельну реформу Столипіна, який передбачав:

* скасовувалась обов’язкова земельна селянська общини (за бажанням селяни могли жити общиною);

* селянин діставав право отримати свої землі в одному місці – відруб;

* селянин на відрубі міг утворити свій хутір;

* ліси і сіножаті залишалися у спільному володінні (сервітути);

* утворено селянський банк, який надавав кредити селянам, які перейшли на хутір чи відруб під заставу землі;

* селянам – біднякам пропонували переселитися в Сибір і на Далекий Схід.

Наслідки земельної реформи Столипіна: * вороже ставлення з боку великих землевласників; * 50% селян вийшли з общини; * запровадження С/Г техніки; * прискорення розвитку товарного виробництва; * зростання врожайності; * зменшення кількості безземельних селян; * перехід селян у міста (розвиток промисловості).

Становище українського національного руху в 1907 – 1914рр.

Прояви реакції царизму в Україні:

• масові арешти учасників революції, депутатів ІІ Державної Думи;

• заборона викладання українською мовою, закриття українських видань;

• заборона укр. театральних вистав;

• закривались Просвіти, укр. клуби, наукові товариства;

• заборона збору коштів на спорудження пам’ятника Т.Шевченку в Каневі;

• обмеження святкування сторіччя з дня народження Шевченка (1814р.н.);

• поширення в Україні російських шовіністичних організацій (чорносотенці );

• 1910р. – Столипінський циркуляр – заборонив реєстрацію чужородних організацій і видань (реєстрували російські).

• політичні партії завмерли (в 1912р. лідер УНП М.Міхновський у Харкові видавав журнал «Сніп»).

• ІІІ Державна Дума не розглядала укр. питань, а ІV Державна Дума обговорювала укр. питання у сфері культури.

1908р. – утворено ТУП (Товариство українських поступовців), яке заснували колишні члени УДРП, які відмовились від партійної діяльності, їх ідеями були : парламентаризм, федералізм, автономія.

1911р. – «Справа Бейліса» - це сфабриковані судові процеси проти євреїв, зокрема проти Бейліса, якого звинуватили у вбивстві російського хлопчика, але суд його оправдав.

1912р. – похорон Миколи Лисенка, який перетворився в масову укр. акцію, де укр. висловили протест проти політики Росії.

Дмитро Донцов – виступив за розрив України з Росією і підтримку Австро – Угорщини у майбутній війні. На з’їзді у Львові Донцов виступив із доповіддю, центральним пунктом якої була ідея політичного відокремлення «сепарації» від Росії

1914р. – відзначення сторіччя Т.Шевченка (хоч було заборонено, але відбулись масові демонстрації протесту, сутички в Києві між студентами і чорносотенцями, уряд провів арешти).

Апологети – беззастережні захисники, прихильники чогось.

Аморфний – розпливчатий немає чітких меж.