Україна на початку 20 ст. Наддніпрянщина під владою Російської імперії.

Промисловість:

1900-1903 р. р.- економічна криза; економічна криза охопила найбільш економічно розвинуті райони під російської України (Пд. та Сх.).

1903-1909 р. р – депресія;

1909-1914 р. р - економічне піднесення.

Особливості кризи: - скорочення будівництва залізниць, - скорочення видобутку заліза; - зменшення видобутку вугілля; - закриття підприємств, - безробіття.

Концентрація виробництва – поглинання слабких підприємств сильнішими, зменшення чисельності дрібних фабрик і заводів, збільшення великих.

Акціонерні товариства – об’єднання, де капітал поділявся на паї (акції), власники паїв (акціонери) відповідали за справи акціонерного товариства та отримували частку прибутку у відповідності до свого паю.

Монополія (створ. кін. 19 ст. поч. 20 ст.) – це встановлення великим підприємством чи групою підприємств контролю над певною галуззю промисловості (виробництвом товарів, їх збутом, цінами), закривали неприбуткові фабрики і заводи – це процес концентрації виробництва.

Види монополій:

Картель – це об’єднання кількох підприємств однієї галузі, які укладають угоду щодо продажних цін, розподілу ринків збуту, а підприємства зберігають самостійність.

Трест – це об’єднання, коли підприємства втрачають виробничу і комерційну самостійність, а колишні їхні власники отримують в пропорції від частки майна свій пай.

Концерн – це об’єднання підприємств різних галузей, банків, транспорту під єдиним контролем.

Синдикат – це об’єднання підприємств однієї галузі, які мають виробничу самостійність, але продажем продукції займається єдина організація (синдикат) (найбільш поширений в Україні).

1887Р. – «Цукровий синдикат» в Наддніпрянщині.

1902р. – виник металургійний синдикат «Продамет».

1903р. – виникли синдикати «Продаруд», «Продвугілля», «Продвагон».

С/Г Наддніпрянщини.

Риси відсталості в с/г:

- існувало поміщицьке землеволодіння; - селянське малоземелля; - низька продуктивність праці; - поганий стан техніки; - низькі врожаї; - малі капіталовкладення; - неврожай 1901р. призвів до голоду в 1902році.

На початку 20 ст. посилюється спеціалізація районів:

Південна Україна – посіви зерна;

Правобережна, частково Лівобережна – технічні культури (цукрові буряки, картопля, тютюн).

Провідна роль в с/г належала виробництву зерна.

Залишки кріпацтва, демографічний бум призвели до аграрного перенаселення, в результаті:

• селяни йшли на сезонні роботи в південну Україну, на Дон, Нижнє Поволжжя та Кубань;

• переселення селян на Урал та Сибір (там виник заселений українцями Сірий Клин);

• переселення селян на Далекий Схід (там виник заселений українцями Зелений Клин);

В кінці 19 ст. споруджено транссибірську магістраль.

Кооперативний рух.

Кооперативи – с/г спілки

Микола Левицький – батько спілчанського руху в Наддніпрянщині, в 1887р. утворив хліборобські спілки в Олександрівському повіті Катеринославської губернії.

У Києві та Вінниці утворюються союзи споживчої кооперації.

Артіль – це об’єднання с/г робітників з господарською метою на певний час.

Діяльність кооперативів:

• створення ощадно – кредитних кас; - відкриття крамниць;

• утворення громадських амбарів (склади по зберіганні зерна);

• відкриття читалень, народних домів (піднімали українську національну свідомість).

На початку ХХ ст. наростає робітничий і селянський рух.

• 1900р. страйк робітників у Харкові;

• 1903р. страйк робітників південних міст.