- •Конспект лекцій
- •«Педагогіка і психологія вищої школи»
- •Тема 1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Психологія особистості та діяльності викладача План
- •1. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні.
- •2. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками
- •3. Методологія і принципи психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •5. Професійна самосвідомість викладача. Особливості професійного самовизначення та становлення «я-концепції» викладача.
- •6. Наукова організація праці викладача як чинник його професійного самовдосконалення. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача.
- •Тема 2. Психологія особистості студента. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою План
- •2. Роль вищого навчального закладу в процесі соціалізації особистості студента як фахівця. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності.
- •3. Типологічні особливості сучасних студентів. Індивідуальні особливості психічних процесів та їх прояви в пізнавальній та емоційно-вольовій сфері студента.
- •Тема 3. Психологія студентської групи План
- •Тема 4. Педагогіка вищої школи як галузь педагогіки. Дидактика вищої школи
- •1. Основні тенденції у сфері освіти. Педагогіка вищої школи як галузь педагогіки. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі.
- •Зв’язок педагогіки вищої школи з науками психолого-педагогічного циклу. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •4. Сутність процесу навчання у вищій школі. Актуальні проблеми дидактики на сучасному етапі. Управління та самоуправління навчанням у вищій школі.
- •5. Зміст освіти. Психічний і особистісний розвиток особистості в умовах навчання у вищій школі.
- •Тема 5. Виховання студентської молоді. Педагогічне спілкування
- •Методи, прийоми і форми виховання у вищій школі. Особистісний розвиток в умовах виховання. Основні напрями виховання студентської молоді.
- •Сутність педагогічного спілкування. Особливості, функції педагогічного спілкування. Структура педагогічного спілкування.
- •5. Засоби професійно-педагогічної комунікації. Формування комунікативної культури викладача і студента. Правила педагогічного спілкування.
- •Список літератури
- •Волкова н.П. Професійно-педагогічна комунікація: Навч. Посібник. – к.: вц «Академія», 2006. – 256 с. (Альма-матер).
Тема 5. Виховання студентської молоді. Педагогічне спілкування
1. Сутність процесу виховання у вищій школі. Цілі, завдання і зміст сучасного виховання у вищій школі.Рушійні сили, закономірності та принципи процесу виховання. Мета і завдання національного виховання.
Методи, прийоми і форми виховання у вищій школі. Особистісний розвиток в умовах виховання. Основні напрями виховання студентської молоді.
Сутність педагогічного спілкування. Особливості, функції педагогічного спілкування. Структура педагогічного спілкування.
Стиль та моделі педагогічного спілкування викладача і студента.Бар’єри та ускладнення у процесі комунікації.
Педагогічні конфлікти, їх види, причини виникнення, розв’язання та усунення.
Засоби професійно-педагогічної комунікації.Формування комунікативної культури викладача і студента. Правила педагогічного спілкування.
Сутність процесу виховання у вищій школі. Цілі, завдання і зміст сучасного виховання у вищій школі.Рушійні сили, закономірності та принципи процесу виховання. Мета і завдання національного виховання.
Виховання у вищій школі – це процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних чинників.
Мета виховання у вищому навчальному закладі: у процесі підготовки спеціаліста озброїти його не лише фаховими знаннями, уміннями і навичками професійної діяльності, а й сформувати у нього відповідний світогляд, моральні, правові, трудові, естетичні та інші якості особистості.
Завдання виховання: формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати; забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу; оволодіння українською мовою; прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які мешкають на території України; виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції; утвердження принципів вселюдської моралі тощо.
Рушійними силами ПВ є сукупність внутрішніх і зовнішніх суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню до нових цілей.
Основні принципи виховання: цілеспрямованість виховання, зв’язок виховання з життям, єдність свідомості і поведінки у вихованні, виховання в праці, комплексний підхід у вихованні, виховання особистості в колективі, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю вихованців, поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, індивідуальний підхід до кожного вихованця, принцип систематичності, послідовності й наступності у вихованні, єдність педегогічних вимог закладу освіти, сім’ї і громадськості.
Національне виховання – це виховання підростаючих поколінь на багатовікових традиціях у дусі українського виховного ідеалу.
Мета і завдання національного виховання: передавання молодому поколінню соціального досвіду, багатства, духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності, світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, таких як національна самосвідомість, духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту.
Принципи національного виховання: гуманізм, народність, природовідповідність, самодіяльність, демократизм, єдність родинного і шкільного впливу, виховання у праці.