Творча робота
на тему: «Технологія виготовлення вітальної листівки».
2013 р.
План
І. Вступ.
ІІ. Варіативний модуль «Технологія виготовлення вітальної листівки».
Організаційно – підготовчий етап.
1.1. Вступна частина.
1.2. Аналіз моделей – аналогів.
1.3. Порівняльна характеристика моделей – аналогів.
Технологічно – конструкторський етап.
2.1. Матеріали, обладнання та інструменти.
2.2. Ескіз листівки.
2.3. Технологічна послідовність виготовлення листівки.
2.4. Розрахунок вартості вітальної листівки.
Висновки.
ІІІ. Висновок.
І. Вступ
Листівка давно стала звичним атрибутом будь-якого свята. Ми даруємо листівки на день народження, на Різдво та Новий Рік, вітаємо своїх близьких і рідних за допомогою листівок з річницями та пам’ятними подіями. Та чи задумувалися ми, що цей простий клаптик картону має свою історію та традиції? Приміром, у Японії найперші листівки були подвійними, а у США у далекому 1893 їх не надсилали поштою, а дарували винятково як сувеніри.
Поява листівки багато в чому було викликано суто практичними потреби, так і сьогодні вона, не втративши своєї первісної функції, є одним з видів поштового зв'язку, хоча і мало поширеним через наявність більш швидкісних варіантів передачі інформації. Нині функції листівки дещо змінилися, і ми сприймаємо її головним чином як атрибут свята і привітання.
Першими були Різдвяні листівки в Англії. Їх прикрашали малюнки, створені 1794 р. художником Добсоном. Однак гадаю, вітальні листівки виготовляли і раніше. У Британському музеї, приміром, зберігається любовна листівка ще XV ст.. А нещодавно сповістили про продаж за 22 тис. фунтів стерлінгів різдвяної листівки 1840 року. Проте масовий випуск поштових карток, як їх називали, розпочався 1869 року, після того, як австрійський економіст Е. Герман опублікував у Відні розрахунки, які показали, що третина листів не містить секретної інформації, отже, цю частину цілком могли б пересилати без конвертів. Нововведення Австро-Угорської імперії миттєво оцінили у багатьох країнах. У Франції та Німеччині листівки стали випускати 1870-го, в Англії, Швейцарії — 1871-го, у Росії — 1872 року. Тоді ж з’явилися і філокартисти — колекціонери листівок. А за 25—30 років, на зламі XIX—XX століть, це захоплення покорило світ.
У Росії перші різдвяні листівки виготовили у 1898 р. Серію з 10 штук віддрукували за малюнками відомих столичних художників тиражем 10 тис. примірників. Серед авторів, імена Костянтина Маковського та Іллі Рєпіна, хто власне запропонував для серії свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю листівку можна вважати першою українською різдвяною листівкою.
Нещодавно на основі колекції найавторитетнішого в колишньому СНД філокартиста Михайла Забочені у Києві видали альбом «Україна на старій листівці», в якому представлено понад сім тисяч рідкісних поштових карток, які розповідають про Україну. Величезна розмаїтість листівок, що з’явилися на межі століть, надихнула згодом філокартистів називати двадцятиріччя 1898—1918 «золотим» століттям листівок. Різдвяно-новорічні листівки друкували в нас найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!».
Листівка поштою сприймалася як подарунок художньої мініатюри, її унікальність у тому, що на зворотному боці було особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук. Зустрічалися листівки великі та зовсім маленькі, з матерії, дерев’яні, з візерунковими просіками, ароматні, музикальні… Для їхнього зберігання випускали спеціальні альбоми, листівками прикрашалися інтер’єри будинків, щоденники й шкатулки. Листівковий бум заохочували зацікавлені особи та відомства. У Данії, наприклад, пропозиція поштмейстера Е.Холбеллу безплатно використовувати для новорічної кореспонденції спеціальні марки відразу ж 1904 р. — ювілей! знайшла підтримку, що додатково стимулювало «листівкову активність» датчан…
Європейська цивілізація в процесі секуляризації, намагаючись заповнити духовну порожнечу, винайшла ще одне джерело для естетичного насичення. А предтечею різдвяно-новорічної листівки можна вважати середньовічну гравіровану іконку. Різдвяний сюжет купленої до свята мініатюрної ікони релігійно сприймається як звісточка-нагадування церкви про велику подію у Святому Сімействі й у світовій історії.
Після «золотого» настав для наших листівок вік «залізний». Войовничий атеїзм, узурпувавши владу в 17-му, «викреслив» релігійні свята. Різдвяні листівки, а заразом і новорічні, поруч з іншими «старорежимними», потрапили під заборону. Червона імперія, претендуючи на роль цивілізації майбутнього, породжуючи революційну міфологію, намагалася створити своє літочислення. До Жовтня кілька разів випускали вітальні листівки, що відзначали річницю нової ери, але попитом ці листівки не користувалися, і незабаром справа заглухла; люди й далі вітали одне одного зі звичними святами, але тепер уже на листівках із нейтральними сюжетами. А до Нового 1942-го, у час мужності, з’явилися листівки «Новорічний привіт із фронту!», «Новорічний привіт героїчним захисникам Батьківщини!». Зазначимо, що тоді ж у нас стали друкувати листівки до 7 листопада.
Та дата ця, залишаючись важливим державним святом, уже не підносилася (і не сприймалася) як початок нового літочислення, що, мабуть, зовсім відкрито й вказувало на недовговічність «червоної» цивілізації.
Новорічні листівки стали масово друкуватися у «відлигу». У 70-ті з’явилися на них Дід Мороз і Снігуронька. Порівняно з усесоюзними листівками, на українських були більш розмаїті написи. Крім «З Новим роком!», траплялися й інші листівки, приміром, «Вітаємо з Новим роком!»
Ялини, Дід Мороз і Снігуронька, зірки, хатки, золоті кулі, зворушливі поздоровлення… Усе це, відбито на поштових листівках, із відомими втратами перекочувало разом із нами в нове тисячоліття.
Раніше вітальна листівка була невеличким витвором мистецтва, а не просто тиражованим зображенням. Скажімо, для її виготовлення використовували пір’я, засушені квіти, резину, оксамит, бісер, шовк та навіть волосся. Втім, давні традиції повертаються і зараз можна зустріти чималий асортимент листівок ручної роботи, для виготовлення яких використовується маса декоративних елементів.
Хочеться вірити, що сьогодні, коли ми з вами у новому тисячолітті, так званому електронному спілкуванні через Інтернет, збережемо традицію наших пращурів і вітатимемо наших близьких і знайомих зі святами саме листівками. Щоправда, сьогодні листівок дуже велике розмаїття, ми знову повертаємось до вітальних листівок, які будуть популярними ще багато століть.
ІІ. Варіативний модуль «Технологія виготовлення вітальної листівки»