Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_uroven_istoria_nekotorye_otvety.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
54.42 Кб
Скачать

19. Випишіть у хрон. Послідовності і зазначте дати козацьких повстань кінця 16 – поч. 17.

1591-1593 рр. - Козацьке повстання під проводом К.Косинського.

1594—1596 рр. — Козацьке повстання на чолі С.Наливайком.

1625 р. — Козацько-селянське повстання Марка Жмайла. Куруківський договір.

1630 р. — Козацько-селянське повстання Трясила

1635 р. — Повстання Івана Сулими.

1637-38 рр. — Козацько-селянські повстання Павла Бута, Д.Гуні, Якова Остряниці.

20. Випишіть із нижче наведених гетьманів тих, які протягом свого гетьманування 2-чі укладали угоди з Московською державою чи Рос. Імперією.

Брюховецкий и Самойлович

Батуринські статті — умови, укладені між лівобережним гетьманом І. Брюховецьким і представниками московського уряду. Підтвердили умови україно-московської угоди 1654 р., Переяслівськихстатей 1659 р. і були доповнені п'ятьма новими пунктами.

Московські статті — україно-російський договір, укладений у жовтні 1665 р. в Москві гетьманом І. Брюховецьким з урядом царя Олексія Михайловича.

Основні умови

Українські землі й міста оголошувалися володіннями московського царя.Вибори гетьмана відбувалися лише з дозволу царя і за присутності московських послів. Гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував у Москві. збільшувалася кількість московських залог в українських містах.Суттєво розширювалися права московських воєвод, Повернення королівських грамот на Магдебурзьке право українським містам

Гетьману заборонялося вступати у зв'язки з іншими державами без дозволу царя.Київська митрополія переходила в підпорядкування до московського патріарха.

Конотопські статті

Переяслівські статті

• Заборона гетьману суди­ти й увільняти з «урядів» генеральну старшину без ради з усією старшиною

• Заборона гетьману листу­ватися з іноземними воло­дарями, і особливо П. До­рошенком, без ради зі старшиною

• Вилучення положення про необхідність присут­ності гетьманських пред­ставників на з'їздах по­слів, де обговорювалися українські справи

• Заборона гетьману без дозволу царя нада­вати допомогу будь-якій стороні у разі на­паду на Польщу

• Заборона гетьману карати будь-кого без суду і згоди старшини

• Козацький реєстр становив 20 тис. осіб, але жалування йому встановлювалося подвійне

• У разі нападу ворогів на Гетьманщину козацьке військо збиралося на річці Роса-ва, між Каневом і Корсунем, туди прибу­вало і царське військо

21. Зазначте запорізького гетьмана, який здійснював найбільш вдалі морські походи проти Османської імперії

Петро́ Конаше́вич Сагайда́чний (*1570, Кульчиці — †20 березня 1622, Київ) шляхтич червоноруський з Перемишльської землї, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, провідник реєстрового козацтва. Організатор успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних шкіл.

Петро Конашевич Сагайдачний народився 1570 року в селі Кульчицях Перемишильскої землі Руського воєводства (нині Самбірського району Львівської області) у шляхетській православній родині. Свій рід виводив з дрібної шляхти Попелів-Конашевичів. Навчався у Острозькій школі на Волині разом із Мелетієм Смотрицьким, автором знаменитої «Граматики».

Людина нестримної, кипучої енергії, патріот своєї землі, він пішов на Запорозьку Січ. Освічений, талановитий і хоробрий Сагайдачний незабаром зайняв помітне місце серед козацької старшини. Він очолював відважні морські походи козаків на Стамбул, Трапезунд, Синоп. Розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на «чайках» — швидкохідних човнах. З 1600 року він керував майже всіма значними походами, що набули загальноєвропейського значення. Особливої слави заслужив у народі після взяття 1616 року неприступної турецької фортеці в Кафі. У результаті походу був знищений турецький флот, а з неволі визволено тисячі полонених. 1620р. він провів важливу політичну та суспільно-культурну акцію відновлення православної ієрархії. Поборовши ворогів внутрішніх Сагайдачний та очолюване ним 40-тисячне козацьке військо, спільно із польською армією, відіграло вирішальну роль у розгромі 1621 р. під Хотином турецької армії, що загрожувала ряду країн Європи. Заснована 1617 р. «Ліга християнської міліції», яка мала на меті вигнати турків з Європи, покладала великі надії на С. і українських козаків, що вступили до неї. Могутня турецька армія у кількості 300 тис.чол. була фактично розгромлена 40-тисячним військом козаків на чолі з гетьманом С.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]