- •Види криміналістичної ідентифікації.
- •Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації.
- •Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •6. Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів.
- •7. Елементи криміналістичної характеристики економічних злочинів.
- •8. Загальна структура методики розслідування злочинів.
- •9. Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів.
- •10. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення.
- •11. Засоби криміналістичної тактики.
- •12. Класифікація службових злочинів і загальні методичні положення їх розслідування.
- •13. Криміналістика в системі юридичних наук.
- •14. Криміналістична характеристика посадових злочинів
- •15. Криміналістична характеристика злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.
- •16. Криміналістична характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •18. Криміналістична характеристика статевих злочинів.
- •19. Методи криміналістики.
- •20. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •21. Організація і тактика проведення допиту потерпілого.
- •22. Організація і тактика призначення судових експертиз.
- •23. Організація і тактика проведення огляду місця події.
- •24. Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •25. Особливості побудови та перевірки слідчих версій.
- •26. Особливості початкового етапу розслідуванні крадіжок.
- •27. Особливості початкового етапу розслідування розбоїв.
- •28. Особливості початкового етапу розслідування хабарництва.
- •29. Особливості призначення судових експертиз при розслідуванні екологічних злочині
- •30. Особливості призначення експертиз при розслідуванні комп’ютерних злочинів.
- •31. Особливості розслідування злочинів вчинених неповнолітніми
- •32. Особливості розслідування злочинів проти громадської безпеки
- •33. Особливості розслідування злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій.
- •34. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •35. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •36. Особливості розслідування розбоїв та грабежів.
- •37 .Особливості тактики допиту свідків і потерпілого
- •38. Особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
- •39. Оцінка та використання висновку експерта у доказуванні
- •40. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •41. Першочергові слідчі (розшукові) дії при розслідуванні вбивств
- •42. Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •43. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •44. Позавидові методики розслідування злочинів.
- •45. Поняття та загальна характеристика авторознавчого дослідження.
- •46. Поняття та правові засади криміналістичного слідознавства.
- •47. Поняття доріжки слідів та її криміналістичне значення.
- •48. Поняття і види підробки документів.
- •49. Поняття і елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •50. Поняття і класифікація слідчих ситуацій.
- •55. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування злочинів.
- •56. Поняття та види слідів у криміналістиці.
- •59. Поняття та загальна характеристика техніко-криміналістичних засобів
- •60. Поняття та види слідчих ситуацій.
- •61. Поняття та структура криміналістичних обліків.
- •62. Поняття та структура криміналістичної техніки
- •63. Поняття та сутність криміналістичної тактики. Її структура
- •64. Поняття, суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •65. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •66. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •67. Призначення експертиз при розслідуванні злочинів у сфері наркотизму
- •68. Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •69. Процесуальні та криміналістичні особливості слідчого експерименту
- •70. Психологічні основи тактики допиту неповнолітніх
- •71. Психологічні основи тактики пред’явлення для впізнання
- •74. Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація
- •75. Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події
- •76. Структура криміналістики та загальна характеристика її складових
- •77. Структура методики розслідування злочинів.
- •78. Судове почеркознавство та його наукові основи
- •79. Тактика допиту в конфліктній ситуації.
- •80. Тактика допиту підозрюваного, що заявив про алібі.
- •81. Тактика огляду трупа на місці його виявлення.
- •82. Тактика проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •83. Тактика проведення огляду місця події при розслідуванні комп’ютерних злочинів.
- •85. Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктній ситуації.
- •86. Тактичні прийоми проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •87. Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються для виявлення, фіксації і вилучення доказів.
- •88. Технічні засоби фіксації доказів при розслідуванні злочинів.
- •89. Типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування зґвалтувань.
7. Елементи криміналістичної характеристики економічних злочинів.
Злочини, вчинені в сфері економіки, - одна зі складових частин злочинних діянь, виділюваних при їхній криміналістичній класифікації. У цю групу включаються злочини, що підпадають при кримінально-правовій кваліфікації під ознаки статей КК таких як, посадові розкрадання, випуск недоброякісної продукції й т.д. Однак подібність по ряду ознак, істотних з погляду методики розслідування, дозволяє розглядати всю їхню безліч у якості криміналістично однорідної групи злочинів.
Маються на увазі наступні ознаки: 1) суб'єктами розглянутих злочинів є працівники управлінських, виробничих, комерційних і інших структур, що реалізують свої функції в сфері економіки (насамперед - це посадові й матеріально-відповідальні особи); 2) злочину відбуваються у зв'язку з виконанням ними своїх професійних функцій у процесі виробництва, зберігання, збуту, забезпечення схоронності виготовленої й випущеної продукції, здійснення контролю за її якістю, правильністю фінансових операцій, надання матеріальних і інших послуг населенню й іншим видам діяльності; 3) в основі злочинів лежить порушення правил нормативного характеру, що визначають спрямованість, що регулюють порядок і умови здійснення відповідної діяльності, що регламентують права й обов'язки її учасників (законів, ДСТ, інструкцій, наказів і т.д. ).
Обсяг всієї сукупності вищевказаних ознак дозволяє відмежовувати дані злочини від подібних з ними по окремих ознаках, але не вхожих у розглянуту групу діянь (наприклад, від злочинів, вчинених членами трудових колективів у сфері побуту: від злочинів, які відбуваються в сфері економіки, але не у зв'язку з виконанням професійних обов'язків). Важливе значення для виявлення й розкриття економічних злочинів має облік того, що всі вони подібні в основних принципових рисах і з погляду механізму утворення, кола й характеру носіїв і джерел інформації, необхідної для встановлення істини по кримінальних справах.
Ця подібність обумовлена в першу чергу таким фактором, як закономірний зв'язок злочинів із професійною діяльністю, а також тими закономірностями, які лежать у її основі: вона виникає, здійснюється, змінюється й припиняється на нормативній основі. Дана обставина виступає в якості найважливішої з детермінант цієї діяльності, що визначають її стабільність, стійкість, необхідність, повторюваність всіх основних її сторін.
Типовими носіями й джерелами інформації, що збирається при виявленні й розслідуванні злочинів, вчинених у сфері економіки, є: 1) фінансова, оперативна, технічна, технологічна й інша документація підприємств організацій, установ, а також підприємств, що складаються з ними в договірних відносинах, документи їхніх вищестоящих організацій, державних і суспільних органів, що виконують контрольно-наглядові функції на підприємствах, в організаціях, установах; 2) суб'єкти всіх видів зазначеної діяльності; 3) матеріальні об'єкти, що функціонують у ході підготовки й здійснення відповідного виду професійної діяльності (знаряддя праці, технічні засоби, продукти діяльності й т.д. ).
З погляду мотивів одна частина розглянутих злочинів характеризується корисливими спонуканнями (посадові розкрадання, хабарництво й т.д. ), інша - мотивами іншого плану: кар'єристськими міркуваннями та ін.. Остання група злочинів (злочинна недбалість, порушення правил техніки безпеки й т.д. ) виявляє собою приклад кримінально караного, недбалого, безвідповідального, несумлінного поводження суб'єктів у сфері їхньої трудової діяльності. Злочину такого плану відбуваються в сфері виробництва, а також у сфері обслуговування населення. У свою чергу, у кожній з таких підсистем злочинів (наприклад, злочинів, чинених у сфері промислового виробництва) можуть бути виділені їхні складові частини, виходячи з обліку окремих видів злочинів, характеру порушених правил (наприклад, злочину в сфері економіки, пов'язані з порушенням правил техніки безпеки, злочину, пов'язані з порушенням правил торгівлі), внутрішньовидової специфіки професійної діяльності, своєрідності предмета, способів злочинних зазіхань, характеру й особливостей, обумовлених злочинними діями (бездіяльністю), настанням тих або інших шкідливих наслідків. Основна мета таких класифікацій - одержання й використання в наукових і практичних цілях додаткових знань про специфіку відповідних підгруп, видів і різновидів злочинів, вчинених у сфері економіки.